Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №200/8704/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року справа №200/8704/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Сліпченко Олени Анатоліївни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8704/25 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання провести спеціальне розслідування, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), про: визнання протиправними та скасування Акту проведення спеціального розслідування за фактом смерті від 20.03.2025 року та Наказу командира військової частини НОМЕР_2 “Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 ”; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 , яка є правонаступником Військової частини НОМЕР_2 , провести спеціальне розслідування факту смерті солдата, старшого розвідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу, військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , яка сталася 12.02.2025 року, з дотриманням вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МО України від 27 жовтня 2021 р. № 332 та скласти акти форми НВ-2 і НВ-3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає Акт проведення спеціального розслідування за фактом смерті від 20.03.2025 року її сина та Наказ командира військової частини НОМЕР_2 “Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 ” протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки будь-які належні докази проведення спеціального розслідування у відповідності до Інструкції № 332 відсутні, так само як і не надано доказів, на підставі яких у наказі командира військової частини НОМЕР_2 “Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 ” зроблено висновок, що смерть настала саме внаслідок загального переохолодження тіла.

Відповідачем не було надано позивачу у повному об`ємі із додатками оскаржуваного акту від 20.03.2025 року на підставі якого був прийнятий Наказ командира військової частини НОМЕР_2 “Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 ”, отже висновки службового розслідування є передчасними, не відповідають дійсним обставинам, які передували смерті та могли вплинути на загибель ОСОБА_3 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8704/25 у задоволенні позову – відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги наведені доводи, які за суттю та змістом відтворюють позовну заяву.

Також, в апеляційній скарзі зазначено, що суд не врахував, що акт спеціального розслідування є індивідуальним актом владних повноважень Акт спеціального розслідування: породжує юридичні наслідки; впливає на права членів сім`ї загиблого; є підставою для прийняття наказу командира.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.06.1992 року.

ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією 24.02.2022, проходив військову службу на посаді водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 .

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до рапорту командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_4 (вх.№ 1358/р від 17.02.2025), 12.02.2025, приблизно о 16.10, під час здійснення навчально-тренувальних польотів на південно-східних околицях н.п. Олександро – Калинове Донецької області за допомогою дрону DJI Mavic 3 Рrо було виявлено без ознак життя водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 .

Спираючись на вищевказаний рапорт, командиром військової частини НОМЕР_2 лейтенантом ОСОБА_5 призначено службове розслідування за фактом смерті водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 наказ (з адміністративно - господарської діяльності) №5 1/нагд від 17.02.2025.

Попередньо: Відповідно до рапорту (вх. №1181/р від 10.02.2025) тимчасово виконуючого обов`язки командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_6 , 10.02.2025 о 09:45, під час перевірки особового складу розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 було виявлено відсутність у місті тимчасового розташування розвідувального взводу водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 .

Прийнятими заходами встановити місцезнаходження солдата ОСОБА_3 не вдалося. На телефонні дзвінки за контактним телефоном НОМЕР_4 , наданим для зв`язку, останній не відповідає.

Спираючись на вищевказаний рапорт, командиром військової частини НОМЕР_2 лейтенантом ОСОБА_5 , було зроблено доповідь за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_7 вих.№1556/645 від 10.02.2025 та призначено службове розслідування наказом (з адміністративно - господарської діяльності) №43/нагд від 10.02.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №37/нод від 14.02.2025 службове розслідування з приводу самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 закрито у зв`язку зі смертю водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 .

У поясненнях свідка даної події розвідника - оператора 2 відділення, розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_8 (вх.№1079 від 20.03.2025) було з`ясовано, що солдат ОСОБА_9 , водій 3 розвідувального відділення, розвідувального взводу, військової частини НОМЕР_2 10.02.2025, вийшов з території тимчасового розташування розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 , у населеному пункті АДРЕСА_1 , у магазин розташований у населеному пункті Олександро - Калинове та не повернувся.

Були проведені заходи щодо пошуку солдата ОСОБА_3 , на телефонний дзвінок останній не відповів. Зброя та боєприпаси військовослужбовця знаходяться у підрозділі розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 .

12.02.2025, під час здійснення навчально тренувальних польотів на околицях н.п. Олександро-Калинове Іллінівської сільської територіальної громади Краматорського району Донецької області було виявлено тіло солдата ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових рішень за номером кримінального провадження: 12025052380000135 від 12.02.2025, відкрито досудове розслідування за ч.1 ст.115 КК України відділом поліції №2 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Військовою частиною НОМЕР_2 було направлено повідомлення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 стосовно солдата ОСОБА_3 , разом із корінцем сповіщення матері ОСОБА_10 , №1556/683 від 13.02.2025.

У матеріалах службового розслідування міститься акт прийому - передачі тіл (останків) загиблих Оборонців України №189 від 16.02.2025, задля подальшого відправлення тіла солдата ОСОБА_3 до моргу м. Кривий Ріг Дніпропетровської області для проведення відповідних процедур щодо поховання.

До матеріалів службового розслідування додана копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 .

Відповідно до висновку експерта №32 Костянтинівської філії Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи м. Костянтинівка, смерть настала внаслідок загального переохолодження тіла, що підтверджується ознаками швидкої смерті, темно-червоного окраса слизових оболонок та тканин, загального венозного повнокрів`я внутрішніх органів, набряку головного мозку та легенів, а також плям Вишневського на слизовій оболонці шлунка. При дослідженні трупа будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-токсікологічному дослідженні крові від його трупа виявлений спирт етиловий у концентрації 0,680, що стосовно до живих осіб відноситься до легкого алкогольного сп`яніння.

За результатами розслідування складено Акт проведення спеціального розслідування за фактом смерті від 20.03.2025 року, згідно якому комісія дійшла висновку:

1. Службове розслідування вважати завершеним;

2. Вважати смерть, 12.02.2025, водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . НЕ пов`язаною із походженням військової служби та НЕ пов`язаною із захистом Батьківщини;

3. Начальнику групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 , водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Акт проведення спеціального розслідування за фактом смерті від 20.03.2025 року підписаний головою та членами комісії 20 жовтня 2024 року, 20 березня 2024 року та 20 березня 2025 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 ” від 20.03.2025 року №98/нод:

1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. Вважати смерть, 12.02.2025, водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . НЕ пов`язаною із походженням військової служби та НЕ пов`язаною із захистом Батьківщини.

3. Начальнику групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 , водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.08.2025 року адвокатом Сліпченко О.А. біло подано адвокатський запит до військової частини НОМЕР_2 , в якому просила: надати копію Акту службового розслідування з приводу смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; надати інформацію, стосовно дати коли ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виведено в розпорядження командира військової частина НОМЕР_2 ; надати копію Довідки про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, стосовно самовільного залишення військової частини; надати відомості/розрахунки, стосовно будь-яких нарахувань та виплат грошового забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 21.08.2025 року №1553/93/ВихЗПІ відповідач на адвокатський запит повідомив про направлення акту розслідування за фактом смерті ОСОБА_11 та відомість про нарахуванням йому грошового забезпечення. Також повідомлено, що в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_12 не виводився, т. я. це не передбачено законодавством. Довідку про вчинення ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, стосовно самовільного залишення військової частини військова частина НОМЕР_1 також надати не може, т. я. дана довідка не передбачена діючим законодавством.

В отриманій відповіді, в якій надано Акт проведення спеціального розслідування за фактом смерті не долучено матеріали, що додаються до нього та є його невід`ємною частиною, а саме: копію рапорту командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_4 , вх.№1358/р від 17.02.2025; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №51/нагд від 17.02.2025; копія рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_13 вх.1181/р від 10.02.2025; доповідь за фактом самовільного залишення частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_7 , вих.№1556/645 від 10.02.2025.

У зв`язку з цим, 03.10.2025 року було подано повторний адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 , в якому адвокат просив надати: рапорт командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_4 , вх.№1358/р від 17.02.2025; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №51/нагд від 17.02.2025; рапорт тимчасово виконуючого обов`язки командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_13 вх.1181/р від 10.02.2025; доповідну за фактом самовільного залишення частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_7 , вих.№1556/645 від 10.02.2025.

Однак на повторний адвокатський запит від 03.10.2025 року відповіді так і не було надано.

Встановлені судом обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Позивач вважає, що розслідування смерті сина проведено з порушеннями та не у спосіб встановлений законом, оскільки відсутні будь-які належні докази проведення спеціального розслідування у відповідності до Інструкції № 332, так само як і не надано доказів, на підставі яких у наказі командира військової частини НОМЕР_2 “Про результати службового розслідування за фактом смерті старшого солдата ОСОБА_7 ” зроблено висновок, що смерть настала саме внаслідок загального переохолодження тіла, що свідчить про незаконність наказу, тому позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 (далі Інструкція №332).

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №332 вона поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до п.п.2, 3 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:

негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);

у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;

залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;

якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв`язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;

протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;

забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Відповідно до п.8 розділу ІІ Інструкції №332 комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Загального порядку дій, передбаченого вказаним вище нормами, в спірних правовідносинах дотримано. В акті проведення спеціального розслідування за фактом смерті від 20.03.2025 року є посилання на обставини смерті ОСОБА_14 , самовільного залишення ним військової частини 10.02.2025, до акту долучені документи, які підтверджують реальність проведення цього розслідування.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1 ЗУ №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч.3 ст.1 ЗУ №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абз. 4 ч.9 ст.1 ЗУ №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

За ч.1 ст.2 ЗУ №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до висновку експерта №32 Костянтинівської філії Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи м. Костянтинівка, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок загального переохолодження тіла, що підтверджується ознаками швидкої смерті, темно-червоного окраса слизових оболонок та тканин, загального венозного повнокрів`я внутрішніх органів, набряку головного мозку та легенів, а також плям Вишневського на слизовій оболонці шлунка. При дослідженні трупа будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-токсікологічному дослідженні крові від його трупа виявлений спирт етиловий у концентрації 0,680, що стосовно до живих осіб відноситься до легкого алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.10 Інструкції №332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є:

виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;

виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;

виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;

прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

виконання дій, що не входять до кола службових обов`язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;

прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;

отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;

смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Водночас, згідно з п.11 вказаної Інструкції обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби:

перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;

перебування потерпілого військовослужбовця увідпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;

використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;

навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження;

навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю;

самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;

природна смерть внаслідок вроджених вад здоров`я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Згідно з п.9, 10 розділу ІІ Інструкції №332 якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Тобто, для нещасного випадку, що пов`язаний з військовою службою, складається акт форми НВ-3, а який не пов`язаний - НВ-2. Водночас законом не встановлено переважної сили дії тих чи інших обставин. Для цього службове розслідування має бути повним, з`ясовані всі істотні факти, що деталізують причинно-наслідковий зв`язок нещасного випадку.

Оскільки син позивача помер під час самовільного залишення ним військової частини внаслідок загального переохолодження тіла, вказана підстава смерті виключає складання акту НВ-3.

При цьому, відповідно до Додатку 4 до Інструкції № 332, акт спеціального розслідування і є актом форми НВ-2.

Фактично незгода позивача з актом проведення спеціального розслідування за фактом смерті від 20.03.2025 року та наказом командира військової частини НОМЕР_2 “Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 ” зводиться до неотримання у повному об`ємі запитуваних у відповідача документів, а саме додатків до акту розслідування, що не може бути підставою для їх скасування.

Щодо посилань позивача на дати підпису Акту членами комісії 20 березня 2024 та 20 жовтня 2024, тобто до дати смерті ОСОБА_2 .

Суд зазначив на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного індивідуального акта, проте звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення (у спірному випадку оскаржуваного акту та наказу).

Вказане порушення у даній справі є формальним і не слугує підставою для скасування оскаржуваного акту та наказу.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність спірного наказу, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірного акту та наказу відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача Сліпченко Олени Анатоліївни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8704/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/8704/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко