Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №500/6731/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6731/25

14 травня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не врахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 страхового стажу в розмірі 31 рік 08 місяців 27 днів, довідок про розмір заробітної плати, а саме: архівна довідка № 2079 від 27.05.2021 за період роботи з 1983 по 1986 роки у ГРЕ ПГО "Полярноуралгеологія", архівна довідка № 2078 від 27.05.2021 року за період роботи з 1993 по 1994 у ВАТ "Терра", архівна довідка № 2080 від 27.05.2021 року за період роботи з 1982 по 1983 у ВАТ "Інтагео", видані Муніципальною бюджетною установою "Інтінський міський архів документів по особовому складу" та архівної довідки за період роботи з 28.09.1987 по 21.01.1989, видана ТОВ "ПСК Будівельник";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 10.08.2023 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу в розмірі 31 рік 08 місяців 27 днів, довідок про розмір заробітної плати, а саме: архівна довідка № 2079 від 27.05.2021 за період роботи з 1983 по 1986 у ГРЕ ПГО "Полярноуралгеологія", архівна довідка № 2078 від 27.05.2021 року за період роботи з 1993 по 1994 у ВАТ "Терра", архівна довідка № 2080 від 27.05.2021 за період роботи з 1982 по 1983 у ВАТ "Інтагео", видані Муніципальною бюджетною установою "Інтінський міський архів документів по особовому складу" та архівної довідки за період роботи з 28.09.1987 по 21.01.1989, видана ТОВ "ПСК Будівельник";

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо не врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004 з 17.09.2025 та щодо нездійснення перерахунку, виплати пенсії з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 з 17.09.2025 періоди здійснення підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004 та здійснити перерахунок та виплату пенсії за період починаючи з 17.09.2025.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/8381/23 від 01.02.2024 визнано протиправним незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001 та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.08.2023 № 104450010251 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 про призначення пенсії за віком з 10.08.2023 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.

На виконання рішення суду у справі № 500/8381/23, яке набрало законної сили 29.04.2024, позивачу призначено пенсію, розмір якої становив 2361,00 грн.

Позивач самостійно звернувся у серпні 2025 року до відповідача з приводу розміру його пенсії.

Відповідно до Форми РС-право від 04.08.2025, яка була видана позивачу, вказано про його страховий стаж в розмірі 24 роки 10 місяців та 21 день, який і взято в обрахунок для розміру пенсії.

Позивач зазначає, що отримує пенсію обчислену при помилково вказаному страховому стажі 24 роки 10 місяців 21 день, середньомісячній заробітній платі 6737,06 грн, визначеній за період 01.07.2000 по 31.01.2014 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 2361,00 грн, де: розмір пенсії за віком 1673,01 грн; доплата 100 грн з індексації 01.03.2124 року; доплата до мінімальної пенсійної виплати 2361 грн 587,99 грн.

Проте позивач вказує, що при наданні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області ще 17.08.2023 позивачу відмови у призначенні пенсії, його страховий стаж був визначений у розмірі 26 років 02 місяці 17 днів.

Окрім того, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/8381/23 від 01.02.2024 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу позивача ряд періодів роботи: з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а тому страховий стаж позивача мав збільшитися, а не зменшитися.

Позивач вказує, що при призначенні пенсії, зокрема і на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/8381/23 відповідачем було не вірно обраховано його страховий стаж замість правильного: 31 рік 08 місяців 27 днів було зазначено не правильно: 24 роки 10 місяців та 21 день. Зазначає, що це в свою чергу прямо впливає на розмір коефіцієнту стажу, який береться в обрахунок пенсії та прямо пропорційно впливає на її розмір.

Також, додатково з Форми РС-право від 04.08.2025 позивач помітив, що до його страхового стажу не враховано період з 06.02.2001 по 18.02.2004, коли він був фізичною-особою підприємцем.

Ухвалою судді від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17.12.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та одержуєте пенсію за віком відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.08.2023.

Вказує, що пенсія призначена та нарахована на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 по справі № 500/8381/23 та ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024.

До страхового стажу зараховано періоди роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001.

За результатами розгляду звернення пенсійна справа доопрацьована, до загального страхового стажу зараховано періоди роботи з 10.10.1989 по 31.12.1991, з 28.09.1996 по 30.06.2000.

Зазначає, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 14.04.1995 по 03.11.1995, оскільки відтиск печатки не читається, з 05.09.1996 по 23.09.1996, оскільки дата звільнення "23.09.1996" не відповідає даті наказу про звільнення "26.07.1996".

Страховий стаж становить 30 років 10 місяців 16 днів. Стаж враховано по 28.02.2014. Коефіцієнт стажу 0,30833.

Вказує, що розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної за період з 01.07.2000 по 31.01.2014. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески застосована в розмірі 8913,83 грн, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 0,53220, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 4743,94 грн (8913,83 х 0,53220). Розмір пенсії з 10.08.2023 становив 2520,83 гривен. В зв`язку з працевлаштуванням на роботу розмір пенсії з 09.02.2024 становив 2093,00 гривень. Розмір пенсії з 01.03.2024 становить 2361,00 гривень.

Вказує, що період підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004 не врахований до загального страхового стажу, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які документи, які підтверджують цей факт.

18.12.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що на виконання вказаного рішення позивачу зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 про призначення пенсії за віком з 10.08.2023 та призначено пенсію за віком згідно з статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Зазначає, що 15.08.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку його пенсії шляхом дозарахування до страхового стажу періодів з 06.02.2001 року по 18.02.2004.

Вказує, що листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №24094-25824/Ю-02/8-1000/25 від 29.08.2025 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсійної виплати. Також повідомлено, що за результатами розгляду звернення пенсійна справа доопрацьована, та до загального страхового стажу зараховано періоди роботи з 10.10.1989 по 31.12.1991, з 28.09.1996 по 30.06.2000. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 14.04.1995 по 03.11.1995, оскільки відтиск печатки не читається; з 05.09.1996 по 23.09.1996, оскільки дата звільнення "23.09.1996" не відповідає даті наказу про звільнення "26.0.71996". Страховий стаж становить 30 років 10 місяців 16 днів.

Зазначає, що періоди підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004 не враховано до загального страхового стажу, оскільки за це період звітні відомості до системи персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не надавались.

Інших заяв по суті справи до суду не надходили.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

10.08.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV за місцем свого фактичного проживання до територіального відділення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Заява позивача про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за результатом якої прийнято рішення від 17.08.2023 № 104450010251 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зокрема, відповідач у своєму рішенні визначив, що загальний страховий стаж позивача становить 26 років 02 місяці 17 днів.

У вказаному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу позивача не враховано періоди з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987 - оскільки дати про звільнення у вказаних періодах не відповідають датам наказів про звільнення, з 26.01.1989 по 09.10.1989 - оскільки запис про звільнення не засвідчений відбитком печатки, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та пенсій громадянам, які працювали на території російської федерації призначаються на умовах, зазначених Законом № 1058-VI при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, з 01.07.2000 по 15.02.2001, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №500/8381/23, яке набрало законної сили 29.04.2024, визнано протиправним незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001 та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.08.2023 № 104450010251 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 про призначення пенсії за віком з 10.08.2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.

На виконання вказаного рішення позивачу з 10.08.2023 призначено пенсію за віком згідно з статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатами розгляду звернення позивача, зареєстрованого 15.08.2025, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 29.08.2025 № 24094-25824/Ю-02/8-1000/25 позивача повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та одержує пенсію за віком відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) з 10.08.2023.

Пенсія призначена та нарахована на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 по справі № 500/8381/23 та ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024.

До страхового стажу зараховано періоди роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001.

За результатами розгляду звернення пенсійна справа доопрацьована, до загального страхового стажу зараховано періоди роботи з 10.10.1989 по 31.12.1991, з 28.09.1996 по 30.06.2000.

Повідомлено, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 14.04.1995 по 03.11.1995, оскільки відтиск печатки не читається, з 05.09.1996 по 23.09.1996, оскільки дата звільнення "23.09.1996" не відповідає даті наказу про звільнення "26.07.1996".

Зазначено, що страховий стаж становить 30 років 10 місяців 16 днів. Стаж враховано по 28.02.2014. Коефіцієнт стажу 0,30833.

Розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної за період з 01.07.2000 по 31.01.2014. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески застосована в розмірі 8913,83 грн, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 0,53220, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 4743,94 грн (8913,83 х 0,53220).

Розмір пенсії з 10.08.2023 становив 2520,83 гривень.

В зв`язку з працевлаштуванням на роботу розмір пенсії з 09.02.2024 становив 2093,00 гривень.

Розмір пенсії з 01.03.2024 становить 2361,00 гривень.

Зазначено, що період підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004 не враховано до загального страхового стажу, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які документи, які підтверджують цей факт.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Щодо неврахування до страхового стажу позивача періоди роботи згідно записів у трудовій книжці з 14.04.1995 по 03.11.1995, з 05.09.1996 по 23.09.1996.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до частини першої та другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Як зазначалося вище, за результатами розгляду звернення позивача, зареєстрованого 15.08.2025, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 29.08.2025 № 24094-25824/Ю-02/8-1000/25 позивача повідомлено, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 14.04.1995 по 03.11.1995, оскільки відтиск печатки не читається, з 05.09.1996 по 23.09.1996, оскільки дата звільнення "23.09.1996" не відповідає даті наказу про звільнення "26.07.1996".

Насамперед суд зауважує, що пенсійним органом допущено помилку у даті наказу про звільнення "26.07.1996", оскільки згідно записів трудової книжки позивача від 07.03.1975 серії НОМЕР_1 останній був звільнений 23.09.1996 згідно рішення 41к від 20.09.1996.

Окрім цього суд зауважує, що у період внесення записів про роботу позивача у спірні періоди, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).

З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Згідно з пунктом 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Окрім того, суд зауважує, що не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області спірних періодів до страхового стажу позивача при повторному розгляді заяви від 10.08.2023, на виконання рішення суду від 01.02.2024 у справі №500/8381/23, порушує принцип правової визначеності, який забезпечується необхідністю охорони і захисту легітимних очікувань позивача.

Так, рішенням суду було зобов`язано пенсійний орган зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001, а не приймати рішення щодо зарахування/не зарахування інших періодів трудової діяльності, зокрема, з 14.04.1995 по 03.11.1995 та з 05.09.1996 по 23.09.1996.

При цьому, документи що стосуються періодів трудової діяльності з 14.04.1995 по 03.11.1995 та з 05.09.1996 по 23.09.1996 були наявні у відповідачів станом на час звернення позивача та призначення пенсії з 10.08.2023, а тому рішення щодо їх зарахування (не зарахування) мало бути прийнято ще тоді.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 14.04.1995 по 03.11.1995 та з 05.09.1996 по 23.09.1996 та наявність підстав для зобов`язання останнього зарахувати до страхового стажу позивача вказані періоди.

Щодо неврахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що після отримання Форми РС-право від 04.08.2025 він подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області документи щодо здійснення ним підприємницької діяльності у період з 06.02.2001 по 18.02.2004 та просив зарахувати цей період до його страхового стажу, здійснити перерахунок розміру пенсії, з урахуванням цих документів.

Крім того, 17.09.2025 позивач повторно особисто подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області заяву щодо зарахування до його страхового стажу періоду підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004, однак відповідачем вказаний період так і не зарахований до його страхового стажу.

Натомість обґрунтовуючи правомірність не зарахування до страхового стажу позивача періоду підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004 відповідач вказує на те, що в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які документи, які підтверджують цей факт.

Щодо наведеного суд зазначає, що згідно з статтею 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в тому числі фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.3-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 по 30 червня 2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 по 31 грудня 2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) встановлено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата страхових внесків (єдиного внеску). При цьому, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач з 06.02.2001 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, позивачу було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Б № 349790 від 01.01.2004, 22.04.2004 позич був знятий з обліку як платник податків.

Згідно листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.11.2025, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" починаючи з 01.01.2013 в органах державної податкової служби введено в експлуатацію ІКС "Податковий блок".

Інформація щодо системи оподаткування до 2012 року відсутня, у зв`язку з тим, що інформаційні системи, які використовувалися органами податкової служби до 2013 року, велися на локальних серверах.

Відповідно до вимог пункту 269 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, і інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 № 571/20884 (далі - Перелік), строк зберігання документів (акти, довідки, відомості, платіжні реєстри, довіреності, листи) про надходження податків і зборів (обов`язкових платежів) у бюджети та державні цільові фонди - 5 років.

Згідно з підпунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2025 року № 376 (із змінами), Покровський район, Мар`їнська міська територіальна громада, м. Красногорівка, Донецької області з 24.02.2022 по 11.11.2024 територія активних бойових дій, з 12.11.2024 до тепер тимчасово окупована територія.

Враховуючи викладене вище, надання інформації стосовно системи оподаткування ОСОБА_1 за період з 06.02.2001 по 18.02.2004 не є можливим.

Щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) під час здійснення підприємницької діяльності та перебування на обліку в ГУ ДПС за період з 06.02.2001 по 18.02.2004 в листі повідомлено, що адміністрування єдиного внеску податковими органами розпочато з 01 жовтня 2013 року відповідно до Законів України від 04 липня 2013 року № 404-VH "Про внесення змін до Податкового кодексу України, у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" та № 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи".

За період до 01.10.2013 зазначену функцію виконували територіальні органи управління Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищезазначене, надання інформації стосовно сплати податків та єдиного внеску за період з 06.02.2001 по 18.02.2004 не передбачається можливим.

Також згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.11.2025, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача, згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 №376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" м. Красногорівка входить до переліку територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією. Інформація про сплату страхових внесків до 1 січня 2004 року зберігалась на паперових носіях, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, відповідно в Головному управлінні відсутня інформація щодо зарахування сум від сплаченого єдиного податку.

За даними Реєстру застрахованих осіб за період здійснення підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 27.03.2004 інформація щодо зарахування страхового стажу відсутня, оскільки за цей період звітні відомості до системи персоніфікованого обліку ОСОБА_2 не надавались.

Оскільки ОСОБА_2 , як фізичну особу-підприємця знято з обліку 27.03.2004, питання, внесення відсутніх звітних відомостей за 2004 рік до реєстру застрахованих осіб відповідно до п.4 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 підлягає вирішенню в судовому порядку.

Щодо наведеного, то суд зауважує, що відсутність відомостей в базах даних Пенсійного фонду України не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду до страхового стажу, якщо відповідний факт підтверджено іншими належними доказами. Ведення та належне адміністрування державних реєстрів є функцією державних органів, а негативні наслідки недоліків у веденні таких реєстрів не можуть покладатись на пенсіонера.

При цьому, позивач зі свого боку вчинив всі залежні від нього дії для підтвердження факту зайняття підприємницькою діяльністю та сплати ЄСВ, і у нього відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати такі відомості.

Відповідно до п.3-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються, зокрема, періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Суд приймає до уваги те, що позивачем на підтвердження здійснення підприємницької діяльності у спірний період надано, довідку про зняття з обліку платника податків за № 82 (Форма № 12-ОПП) від 21.04.2004, видану Мар`їнською об`єднаною державною податковою інспекцією 0408, згідно з якою, позивач не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Крім цього, відповідно до Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99 (що діяв у той час), частина єдиного податку, який сплачував ФОП (фізична особа-підприємець), перераховувалася до Пенсійного фонду (42 відсотки).

Так, в матеріалах справи міститься Свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2004, яке підтверджує, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок.

З огляду на викладене, період провадження позивачем підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача з 17.09.2025 (останньої дати подання відповідної заяви та документів відповідачу).

Щодо врахування довідок про розмір заробітної плати.

Так, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначає, що розмір пенсії позивача обчислено із заробітної плати, визначеної за період з 01.07.2000 по 31.01.2014. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески застосована в розмірі 8913,83 грн, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 0,53220, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 4743,94 грн (8913,83 х 0,53220).

Поряд з цим, будь-яких пояснень щодо неможливості зарахування для обчислення розміру пенсії архівних довідок про розмір зарплати за періоди з 1982 по 1994 роки відповідачами не надано.

Поряд з цим, суд припускає, що такі довідки могли бути не взяті до уваги пенсійним органом у зв`язку з відмовою зарахувати до страхового стажу позивача зокрема вказані періоди роботи.

Поряд з цим, суд повторно зазначає, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №500/8381/23, яке набрало законної сили 29.04.2024, визнано протиправним незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.03.1977 по 23.04.1977, з 30.06.1986 по 20.09.1987, з 26.01.1989 по 09.10.1989, з 01.01.1992 по 01.06.1992, з 02.06.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 01.11.1994 та з 01.07.2000 по 15.02.2001 та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.08.2023 № 104450010251 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також вказаним рішенням зобов`язано вказані періоди зарахувати до страхового стажу позивача, що і було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання такого рішення суду.

Враховуючи наведене, відомості архівних довідок про розмір зарплати за періоди з 1982 по 1994 роки теж мали бути враховані пенсійним органом при призначенні та обчисленні пенсії позивача (10.08.2023).

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що він під час звернення за призначенням пенсії надавав наступні довідки про розмір заробітної плати:

1) архівна довідка № 2079 від 27.05.2021 за період з 1983 по 1986 із зазначенням заробітної плати за кожен місяць щодо роботи Позивача у ГРЕ ПГО "Полярноуралгеологія", які видані Муніципальною бюджетною установою "Інтінський міський архів документів по особовому складу";

2) архівна довідка № 2078 від 27.05.2021 за період з 1993 по 1994 із зазначенням заробітної плати за кожен місяць щодо роботи Позивача у ВАТ "Терра", які видані Муніципальною бюджетною установою "Інтінський міський архів документів по особовому складу";

3) архівна довідка № 2080 від 27.05.2021 за період з 1982 по 1983 із зазначенням заробітної плати за кожен місяць щодо роботи Позивача у ВАТ "Інтагео", які видані Муніципальною бюджетною установою "Інтінський міський архів документів по особовому складу";

4) архівна довідка №104 від 05.05.2021 про розмір заробітної плати за період з 28.09.1987 року по 21.01.1989, видана ТОВ "ПСК Будівельник".

Зазначає, що дані архівні довідки видані відповідно до вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, містять всі необхідні реквізити, інформацію про роботодавця та особу працівника, підписані уповноваженою особою, скріплена печаткою, отримані доходи, з зазначенням що страхові внески проводилися повністю у відповідності з законодавством та містить посилання на підставу видачі з назвою первинних документів особові розрахунки, проте останні безпідставно не враховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при первісному призначенні пенсії позивачу.

Щодо наведеного суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П розмір пенсії, у гривнях; Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/118461.1 (далі Порядок №22-1).

Згідно абз. 2 п.п. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 28.01.2025 у справі №300/8132/23.

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачами, що позивач звертаючись із заявою про призначення пенсії надав довідки про заробітну плату.

Суд зазначає, що дані архівні довідки видані відповідно до вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, містять всі необхідні реквізити, інформацію про роботодавця та особу працівника, підписані уповноваженою особою, скріплені печаткою, отримані доходи, з зазначенням що страхові внески проводилися повністю у відповідності з законодавством та містять посилання на підставу видачі з назвою первинних документів, особових розрахунків.

Отже, позивачем вчинено усі дії і подано документи, необхідні для призначення пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаних в архівних довідках: № 2079 від 27.05.2021; № 2078 від 27.05.2021; № 2080 від 27.05.2021; №104 від 05.05.2021.

Вказані у довідках періоди зараховано до страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що з урахуванням того, що довідки видані з дотриманням встановленої форми з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, тобто відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1, у відповідача відсутні підстави для не прийняття вказаних довідок.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, про протиправну бездіяльність відповідачів щодо їх неврахування.

Підсумовуючи наведене слід зазначити, що оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, на який покладаються повноваження щодо обчислення розміру пенсії позивача, і який відмовив у зарахуванні страхового стажу позивачу та вчиняв спірні дії на виконання рішення суду від 01.02.2024 у справі №500/8381/23, то належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання саме цей пенсійний орган відновити такі права пенсіонера.

Обраний спосіб захисту є належним та достатнім для ефективного відновлення порушеного права позивача.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб обраний судом.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.04.1995 по 03.11.1995 та з 05.09.1996 по 23.09.1996.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 архівних довідок № 2079 від 27.05.2021; № 2078 від 27.05.2021; № 2080 від 27.05.2021; №104 від 05.05.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 10.08.2023 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням періодів роботи з 14.04.1995 по 03.11.1995, з 05.09.1996 по 23.09.1996 та врахуванням архівних довідок №2079 від 27.05.2021; №2078 від 27.05.2021; №2080 від 27.05.2021; №104 від 05.05.2021, з урахуванням проведених виплат.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не зарахування з 17.09.2025 до страхового стажу ОСОБА_1 періоду здійснення підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 17.09.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 06.02.2001 по 18.02.2004, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 22933548).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.