Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №460/5780/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2026 року м. Рівне№460/5780/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусувого доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувати наказ №445 від 06.02.2026 в частині призову на військову службу до військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з позовною заявою та відповіддю на відзив, вимоги позивача ґрунтуються на тому, 05.02.2026 що його незаконно затримано в дворі будинку особами у військовій формі, які назвалися представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказав, що протокол про затримання зазначені особи не складали, правових підстав затримання не повідомили, у забезпеченні права на захист відмовили. Зауважив, що на момент вказаних подій перебував на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності. Позивач не перебував у розшуку, не ухилявся від виконання військового обов`язку, а навпаки був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 23 лютогго 2026 року для уточнення військово-облікових даних. Наголосив, що службові особи не надали можливості надати свої медичні документи та здійснити повторний медичний огляд, а використали застарілий висновок ВЛК, який не відображав реального стану здоровя позивача, що істотно порушує процедуру мобілізації. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 03.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 20.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_3 , подав відзив, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень покликався на те, що за результатами медичного огляду позивач був визнаним придатним до військової служби, заяв та скарг не заявляв. Заява про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не надходила. Таким чином прозов до лав ЗСУ проведено з суворим дотриманням норм чинного законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 , подала відзив, у якому позовні вимоги не визнала, вказала, що первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. З урахуванням наведеного зауважив, що правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.02.2026 №39 про зарахування до списків частини ОСОБА_1 немає. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

05.02.2026 ОСОБА_1 працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 06.02.2026 у справі 572/577/26 було зобов`язано керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити слідчого суддю про правові підстави затримання ОСОБА_1 .

Листом від 06.02.2026 №11/2/1536 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_1 не застосовувалось та уповноважені особи діяли в межах та у спосіб чинного законодавства.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №445 від 06.02.2026 призвано на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказ начальника №445 від 06.02.2026 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначають Конституція України, закони України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі Закон №2232-XII), "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Окрім цього, необхідно зазначити, що згідно з статтею 1 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошене проведення в Україні загальної мобілізації у зв`язку з оголошенням воєнного стану строком на 30 діб, який триває і до тепер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З урахуванням приписів частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок, зокрема, включає: взяття громадян на військовий облік; призов (направлення) на військову службу; дотримання правил військового обліку.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 передбачено, зокрема, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154).

Відповідно до пункту 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць,призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Положеннями абзацу 11 пункту 9 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють, зокрема заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Абзацом 8 пункту 11 Положення №154 визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів.

Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: 1) перебувати на військовому обліку; 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, на відповідача, крім іншого, покладені обов`язки щодо здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та організації проведення медичних оглядів військовозобов`язаних військово-лікарськими комісіями, а на позивача, як військовозобов`язаного, - проходити медичний огляд з рішеннями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом частини 10 статті 1 Закону №2232-XII, в редакції на час існування спірних правовідносин, громадяни України, які приписані до призовних дільниць, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду, призову на військову службу; проходити медичний огляд; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Таким чином, звіряння облікових даних та проходження медичного огляду є складовими військового обов`язку громадян України.

Як було зазначено вище, мобілізація (в тому числі здійснення призову на військову службу за мобілізацією в умовах особливого періоду) не є хаотичними діями органів державної влади, яка здійснюється на їх власний розсуд, а діяльність, що врегульована приписами відповідного законодавства, які є чинними навіть в умовах воєнного стану. Зокрема, згідно статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон №3543-XII), мобілізацією визнається «комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу. Аналогічно, частиною четвертою статті 3 цього ж Закону визначено, що зміст мобілізації становить переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.

Відтак, пунктами 1, 4, 5, 8 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, в зв`язку із оголошенням та проведенням загальної мобілізації та призовом військовозобов`язаних в обсягах, згідно з мобілізаційними планами, на місцеві органи виконавчої влади покладено обов`язок (у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки) організувати та забезпечити в установленому порядку: (1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу; (2) здійснення призову військовозобов`язаних на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, інших військових формувань України.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон № 2232-XII), військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; дотримання правил військового обліку.

Частиною сьомою зазначеної норми визначено, що державні органи (в тому числі, територіальні центри комплектування) діють виключно в межах повноважень, передбачених законом, забезпечують виконання громадянами України військового обов`язку.

Із наведеного вбачається, що територіальні центри комплектування (як уповноважені органи державної влади) в установленому порядку та в межах повноважень повинні здійснювати виконання вимог чинного законодавства щодо військового обов`язку в цілому (а не лише призов (направлення) на військову службу).

Хоча чинними нормами окремо не визначено поняття призову на військову службу під час мобілізації, загальний її зміст та порядок врегульовано положеннями статті 39 Закону № 2232-XII. Так, згідно частини першої зазначеної норми, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України можуть, зокрема, належати до категорії військовозобов`язаних особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Абзацом першим частини десятої статті 1 цього ж Закону, серед обов`язків громадян України, які перебувають у запасі, покладено зобов`язання прибувати за викликом відповідного ТЦК для оформлення військово облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу.

Отже, безпосередньо зі змісту наведених положень законів України (актів вищої юридичної сили) очевидно вбачається, що призову (направленню) на військову службу передує належна реалізація уповноваженим органом повноважень щодо взяття громадянина на військовий облік, оформлення військово-облікового документу та забезпечення інших обов`язкових складових військового обліку, механізм організації та ведення якого визначено нормами глави VI Закону № 2232-XII та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Порядок №1487).

Проте, як встановлено судом у даному випадку, суб`єктом владних повноважень не забезпечено виконання повноважень, вчинення дій та оформлення документів, визначених необхідними передумовами для прийняття рішення про призов та його виконання, а вчинені відповідачем дії суперечать його повноваженням, з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 22 Закону №3543-XII, а також частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII, громадяни зобов`язані прибувати (з`являтись) до ТЦК лише за викликом.

За частиною третьою статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) або у строки, визначені командирами військових частин.

Як вбачається з матеріалів справи 05.02.2026 ОСОБА_1 працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Натомість, у відповідності до норм законодавства основними причинами затримання (адміністративного затримання) є:

-порушення правил військового обліку: особа не перебуває на обліку, не уточнила дані, або не прибула за повісткою до ТЦК;

-ухилення від мобілізації: ухилення від виконання військового обов`язку, що зафіксовано відповідними органами;

-перебування в розшуку: поліція затримує осіб, які перебувають у базах даних як такі, що порушили правила мобілізації;

відсутність військово-облікових документів: відсутність при собі військового квитка або тимчасового посвідчення разом із документом, що посвідчує особу, під час перевірки;

злісна непокора: агресивна поведінка або відмова виконати законну вимогу працівників поліції чи ТЦК.

Суд зазначає, що доказів про навність вищезазначених обставин під час затримання ОСОБА_1 працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки матеріали справи не містять.

При цьому, суд зазначає, що адміністративне затримання для доставки в ТЦК та СП здійснюється виключно поліцією, а не працівниками ТЦК самостійно. Поліцейський зобов`язаний скласти протокол про затримання (ст. 261 КУпАП).

Посилання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що ОСОБА_1 05.02.2026 добровільно прибув до органу ТЦК та СП, суд вважає безпідставним, оскільки в матеріалах справи наявна виписка-епікріз №3044(26) про те, що позивач з 29.01.2026 по 05.02.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КП "РОКЛ ім. Ю.Семенюка" РОР.

Більше того, що в матеріалах справи наявна повістка ІНФОРМАЦІЯ_4 (Березне) на імя " ОСОБА_1 ", в якій зазначено "про обов`язок з`явитися за адресою: АДРЕСА_1 на 23.02.2026 о 09:00 год для уточнення даних".

Вказане свідчить, що позивач мав прибути до органу ТЦК та СП 23.02.2026 для виконання обов`язку щодо уточнення військово-облікових даних, позаяк саме затримання працівниками ТЦК та СП відбулося 05.02.2026.

Також, суд зазначає, що уповноваженим на проведення призову органом державної влади не забезпечено виконання покладених на нього нормами чинного законодавства обов`язків, які визначені необхідними передумовами призову особи на військову службу, а саме: згідно пунктів 1.1.-.1.2. глави 1 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), придатність за станом здоров`я до військової служби визначає військово-лікарська експертиза медичний огляд військовозобов`язаних та визначення ступеня їх придатності до військової служби. За пунктами 2.1., 2.5. глави 2 розділу I цього ж Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК).

Відповідно до пункту 3.5. глави 3 розділу II зазначеного Положення, до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю. Під час проведення медичного огляду військовозобов`язаного членам ВЛК повинна бути надана медична карта амбулаторного хворого за формою № 025/о, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Зазначені документи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

За пунктом 3.8. глави 3 розділу II Положення, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного постанову про ступінь придатності до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4) у двох примірниках. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві зазначено, що позивача було скеровано на медичний огляд за результатами якого він був визнаним придатним до військової служби в ЗСУ.

Однак, до суду не було надано доказів щодо дотримання процедури проходження позивачем медичного огляду.

Представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки до матеріалів справи долучено довідку військово-лікарської комісії від 26.02.2025 №37/2, щодо якої суд зазначає нступне.

Питання медичного огляду регулюється розділом II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункти 1.1. Розділу II Положення №402 передбачають, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови).

Відповідно до абз. 4-5 пункту 3.8 глави 3 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Аналіз вищезазначених норм вказує, що рішення ВЛК не є безстроковим і повинно відображати реальний стан здоров`я особи на момент вирішення питання про її придатність до військової служби.

Таким чином, рішення ВЛК є результатом оцінки стану здоров`я особи на конкретну дату проходження медичного огляду та не може поширюватися на інший період часу, якщо стан здоров`я особи змінювався.

Судом встановлено, що позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується наступними доказами:

епікриз №4417 де ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікування з 15 травня 2024 року по 31 травня 2024 року;

виписка-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №23917[25] стаціонарне лікування з 18 серпня 2025 року по 26 серпня 2025 року;

виписка-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №34738[25] стаціонарне лікування з 03 грудня 2025 року по 11 грудня 2025 року;

виписка-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №4041[25] стаціонарне лікування з 07 лютого 2025 року по 14 лютого 2025 року.

виписка-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №3046[26] стаціонарне лікування з 29 січня 2026 року по 05 лютого 2026 року.

Наведене свідчить, що стан здоров`я позивача зазнав змін, що саме по собі вимагало проведення нового медичного огляду ВЛК для об`єктивної оцінки його придатності до військової служби.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що проведення медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби з порушенням порядку та відсутність відповідних належним чином оформлених документів є підставою для безумовного висновку про безпідставність та неправомірність будь-яких подальших дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача під час мобілізації, на особливий період.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ №445 від 06.02.2026 в частині призову позивача на військову службу до військової частини НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Окрім того, відповідно до частин третьої, четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить висновку, що для відновлення порушених прав позивача належним способом захисту буде не лише скасувати наказ №445 від 06.02.2026 в частині призову позивача на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , а й зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , враховуючи висновок суду про відсутність законних підстав для його мобілізації.

Враховуючи встановлені обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права, суд дійшов до висновку, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову повністю.

Підстави для розподілу судових витрат станом на дату ухвалення рішення у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.

Водночас, помилково сплачений судовий збір позивачем у сумі 1331,20 грн. повертається у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №445 від 06.02.2026 в частині призову на військову службу ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 травня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя С.А. Борискін