Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №460/4536/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2026 року м. Рівне№460/4536/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання О.В.Драної; представника позивача – адвоката Є.Ю.Кушнеренка; представника відповідача – В.В.Курилас; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Рівненської митниці (далі іменується – Відповідач), в якому Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2026/000022 від 24.02.2026; Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2026 №UA204000/2026/000011/2 Рівненської митниці.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товару – автомобіля декларант подав до митного органу МД разом з документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані – не надано документів на підтвердження факту оплати товару. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесені Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів та Картка відмови. Рішення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 21.04.2026.

Ухвалою суду від 21.04.2026, постановленою без оформлення окремого документа, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05.05.2026.

Представник Позивача, який брав участь у судовому засіданні 05.05.2026 в режимі ВКЗ, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 05.05.2026 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити Позивачу у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 05.05.2026 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення – 14.05.2026 о 12 год 00 хв, в порядку статті 227 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2026 року Позивач в республіці Польща придбав автомобіль марки «PEUGEOT» 3008, 2018 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , відповідно до Рахунку-фактури від 11.02.2026 за ціною 31000,00 PLN.

З метою здійснення митного оформлення товару Позивачем подана до Рівненської митниці електронна митна декларація №26UA204060001120U2 (далі – МД №26UA204060001120U2) (а.с. 13).

Вартість товару визначена із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (графа 43 МВ код МД №26UA204060001120U2) – 31000,00 PLN.

До МД №26UA204060001120U2 декларантом додані документи, перелік яких міститься в оскаржуваній Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2026/000022 від 24.02.2026:

Рахунок-фактура (Інвойс) від 11.02.2026 (а.с. 12),

Декларація про походження товару від 11.02.2026,

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.02.2026 (а.с. 15),

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару – Довідка про транспортні витрати від 23.02.2026,

Договір про надання послуг митного брокера від 18.02.2026,

Паспорт громадянина України від 24.06.2015,

Інші некласифіковані документи – від 18.02.2026,

Платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 16.02.2026,

Копія митної декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1 (а.с. 18),

Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.3670-26 від 23.02.2026 (а.с. 19).

Митним органом сформоване «Повідомлення декларанту» від 23.02.2026 в якому зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності:

Рахунок-фактура від 11.02.2026 №2/02/2026 містить інформацію, щодо оплати товару – 11.02.2026 готівкою. Разом з тим до митного оформлення не було подано будь–яких підтверджуючих оплату документів (чеків, квитанцій та ін.);

копія митної декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1 не містить жодних відміток митниці відправлення;

відповідно до комерційного рахунку від 11.02.2026 №2/02/2026, фактурна вартість товару складає 31000 PLN на умовах поставки EXW Wroclaw (Польща) (відповідно до відомостей наявних у митній декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1). Разом з тим, Рівненська митниця володіє інформацією щодо вартості цього товару «PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова VF3MJEHZRJS256377», згідно відомостей наявних у відкритій мережі Інтернет. На сайті carsbat.pl наявна активна на дату митного оформлення інформація щодо вартості декларованого товару «PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова VF3MJEHZRJS256377» – 60700 PLN, що значно вище заявленої фактурної вартості згідно рахунку фактури від 11.02.2026 №2/02/2026 (а.с. 31).

Митний органом оформлена «Консультація» від 23.02.2026, в якій зазначено, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи є неповними та місять неточності. Декларанту запропоновано надати документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с. 33).

Листом від 24.02.2026 Позивач повідомив митний орган про те, що додаткові документи надаватися до митного оформлення не будуть; просив прийняти рішення на підставі поданих до митного оформлення документів без врахування термінів відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2026/000011/2 від 24.02.2026 (далі – Рішення №UA204000/2026/000011/2), яким митну вартість товару визначено за другорядним - резервним методом на рівні 61400 PLN (а.с. 26).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» Рішення №UA204000/2026/000011/2:

I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки Рахунок-фактура від 11.02.2026 №2/02/2026 містить інформацію, щодо оплати товару – 11.02.2026 готівкою. Разом з тим до митного оформлення не було подано будь-яких підтверджуючих оплату документів (чеків, квитанцій та ін.); копія митної декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1 не містить жодних відміток митниці відправлення; відповідно до комерційного рахунку від 11.02.2026 №2/02/2026, фактурна вартість товару складає 31000 PLN на умовах поставки EXW Wroclaw (Польща) (відповідно до відомостей наявних у митній декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1). Разом з тим, Рівненська митниця володіє інформацією щодо вартості цього товару «PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова VF3MJEHZRJS256377», згідно відомостей наявних у відкритій мережі Інтернет. На сайті carsbat.pl наявна активна на дату митного оформлення інформація щодо вартості декларованого товару «PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова VF3MJEHZRJS256377» – 60700 PLN, що значно вище заявленої фактурної вартості згідно рахунку фактури від 11.02.2026 №2/02/2026;

вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі стосовно числових значень складових митної вартості;

II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару, згідно відкритого Інтернет ресурсу carsbat.pl – за рівнем вартості 60700 PLN за одиницю без врахування фактично понесених транспортних витрат;

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару;

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у звязку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, визначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару, згідно відкритого Інтернет ресурсу carsbat.pl – за рівнем вартості 60700 PLN за одиницю та вартості транспортування згідно документу, що підтверджує транспортні витрати від 23.02.2026 б/н у розмірі 700 PLN. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 61400 PLN, що з урахуванням курсу НБУ становить 739925,26 грн.

Митним органом сформована Картка відмови прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2026/000022 від 24.02.2026 (далі – Картка відмови), якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з посиланням на прийняття Рішення №UA204000/2026/000011/2 (а.с. 24).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість оскаржуваних рішень – Рішення №UA204000/2026/000011/2 та Картки відмови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Стаття 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі – МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».

Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою».

Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».

Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».

Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Вказані норми МК України визначають обов`язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».

Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу».

Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».

Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні».

Частина п`ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».

Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:

документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

наявність у документах ознак підробки;

документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод – за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Так, підставою для витребування у декларанта додаткових документів та підставою для прийняття оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2026/000011/2 слугувало те, що Рахунок-фактура від 11.02.2026 №2/02/2026 містить інформацію, щодо оплати товару – 11.02.2026 готівкою. Разом з тим до митного оформлення не було подано будь-яких підтверджуючих оплату документів (чеків, квитанцій та ін.); копія митної декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1 не містить жодних відміток митниці відправлення; відповідно до комерційного рахунку від 11.02.2026 №2/02/2026, фактурна вартість товару складає 31000 PLN на умовах поставки EXW Wroclaw (Польща) (відповідно до відомостей наявних у митній декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1). Разом з тим, Рівненська митниця володіє інформацією щодо вартості цього товару «PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова VF3MJEHZRJS256377», згідно відомостей наявних у відкритій мережі Інтернет. На сайті carsbat.pl наявна активна на дату митного оформлення інформація щодо вартості декларованого товару «PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова VF3MJEHZRJS256377» – 60700 PLN, що значно вище заявленої фактурної вартості згідно рахунку фактури від 11.02.2026 №2/02/2026.

В оскаржуваному Рішенні №UA204000/2026/000011/2, як підставу для коригування митної вартості товарів зазначено: «копія митної декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1 не містить жодних відміток митниці відправлення».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що до митного оформлення декларантом надана копія митної декларації країни відправлення від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1, в якій зазначена ціна транспортного засобу 31000,00 PLN.

Суд зазначає, експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Республіка Польща), а Покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

В наданій до митного оформлення експортній митній декларації від 18.02.2026 №26PL451010000NJ3B1 містяться відомості щодо, зокрема: покупця (Позивача), товару – транспортного засобу - автомобіль марки «PEUGEOT» 3008, 2018 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 ; ціни товару – 31000,00 PLN, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації №26UA204060001120U2.

Таким чином є можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з товаром, що оцінюється.

Суд звертає увагу на те, що митна декларація країни відправлення відповідно до статті 53 МК України не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару.

Такий документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того такий документ є документом продавця та складений відповідно до вимог країни відправлення і покупець жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.

В оскаржуваному Рішенні №UA204000/2026/000011/2, як підставу для коригування митної вартості товарів зазначено: «Рахунок-фактура від 11.02.2026 №2/02/2026 містить інформацію, щодо оплати товару – 11.02.2026 готівкою. Разом з тим до митного оформлення не було подано будь-яких підтверджуючих оплату документів (чеків, квитанцій та ін.)».

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, до митного оформлення декларантом наданий Рахунок-фактура (Інвойс) №2/02/2026 від 11.02.2026 із зазначенням ціни товару – 31000,00 PLN.

В рахунку від 11.02.2026 №2/02/2026, зазначено у графі «Спосіб оплати» (SPOSOB PLANTOSCI) - «Готівка» (Gotowka) та номер рахунку (NUMER KONTA), на який повинна була бути здійснена оплата зазначено «92 1020 2267 0000 4102 0223 1645 PKO BP».

Вказаний рахунок містить інформацію про термін, у який має бути здійснена оплата (Termin platnosci), де сторони узгодили дату - 11.02.2026.

Тобто, станом на 11.02.2026, Позивач як Покупець транспортного засобу повинен був здійснити оплату.

Як наслідок, на момент митного оформлення 23.02.2026, Позивач згідно вище зазначеного володів платіжною інструкцією, касовим чи товарним чеком, який є підтвердженням фактичної оплати за транспортний засіб.

Суд зазначає, що норми статті 53 МК України визначають, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Тому, вимога митного органу щодо необхідності надання Позивачем документів, що підтверджують факт оплати товару – автомобіля, була цілком обґрунтованою.

Проте, такого документа надано не було митному органу.

Відповідно до частини першої статті 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів , інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

Таким чином, фактурна вартість (яка зазначена у комерційному рахунку) має відповідати ціні, яка зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

Таким чином, вимога митного органу надати платіжну інструкцію чи інший документ, що підтверджує факт оплати транспортного засобу є законною та цілком виправданою, оскільки вона прямо відповідає статті 52 та 53 Митного кодексу України

Разом з тим, декларант до митного оформлення не надавав жодних документів на підтвердження оплати цього транспортного засобу.

Враховуючи наявну розбіжність в документах та інформації, якою володіє митний орган та ненадання всіх документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, в ході консультацій, 24.02.2026 Рівненською митницею було повідомлено декларанта, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком, до якого і належали і платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вказані дії митного органу відповідають вимогам чинного законодавства, про що зазначав Верховний Суд у постанові від 27.03.2020 у справі №540/2605/18 (провадження №К/9901/24076/19), в якій виснував, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості та вчинення митницею дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару, може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих до митного оформлення документів.

У графі 33 оскаржуваного Рішення №UA204000/2026/000011/2 зазначено, що «на сайті carsbat.pl наявне активна на дату митного оформлення інформація щодо вартості декларованого товару «PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова НОМЕР_1 » – 60700 PLN, що значно вище заявленої фактурної вартості згідно рахунку фактури від 11.02.2026 №2/02/2026».

Позивач зазначає, що у спірних відносинах інформація із програмного продукту є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак у Carsbat.pl відсутня відповідна ліцензія на право здійснення оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, в тому числі тих, які продаються чи придбаваються на території Республіки Польщі.

На вказаному вебсайті (https://carsbat.com/pl/#google_vignette), зазначено, що Carsbat.pl є «незалежним аналітичним ресурсом, який надає актуальну та достовірну статистику щодо продажів автомобілів у різних країнах».

Вищезгаданий вебсайт не є експертною установою із здійснення оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, про що зазначає Позивач.

Водночас, на вебсайті міститься інформація про проведені аукціони з продажу транспортних засобів.

На цьому Інтернет-ресурсі міститься інформація і про результати проведення аукціону конкретного транспортного засобу, який пред`явив до митного оформлення Позивач, а саме - PEUGEOT, модель – 3008, календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018 № кузова НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації з Інтернет-ресурсу, зазначено, що вказаний автомобіль було продано на аукціоні за номером лоту №6144951622, дата публікації 18.01.2026, дата продажу – 30.01.2026.

В той же час, вартість автомобіля зазначена в оголошенні вказана у розмірі 60700 PLN.

Інтернет-ресурс містить дані вартості автомобіля, який ввозився Позивачем, що за описом повністю відповідає даним, зазначеним у митній декларації.

Зокрема, про це свідчить конкретний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - № кузова – НОМЕР_1 .

Наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» зазначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися джерела інформації, до яких зокрема і належить інформація, отримана з мережі Інтернет.

З вказаною позицією погодився Верховний Суд у постанові від 20.03.2020 у справі №480/3807/18 (провадження №К/9901/17680/19) , де зазначив, що «під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, інформація, яка розміщена в мережі Інтернет, може бути використана митним органом як джерело довідкової інформації наряду з іншими доказами, наявними в його розпорядженні».

Зокрема, в підтвердження правомірності дій Рівненської митниці щодо винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначаємо, що Верховний Суд в постанові від 08.09.2020 (справа №817/1869/16, адміністративне провадження №К/9901/19054/18) прийшов висновку, що аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Саме тому, митний орган витребував в декларанта докази щодо підтвердження факту оплати товару, проте такі Позивачем не надані.

Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів у спірному випадку вважаються обґрунтованими, оскільки декларант не надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товарів.

При витребуванні у декларанта додаткових документів Рівненською митницею чітко зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, та чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Приписи МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зазначивши про вищенаведені розбіжності, Відповідач зазначив яким чином це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.

Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».

Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».

Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду».

Частина перша статті 256 МК України: «Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».

Частина дванадцята статті 264 МК України: «У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».

Отож, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №UA204000/2026/000011/2 містить інформацію про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані – документи, які підтверджують факт оплати товару за заявленою ціною.

Митний орган вказав причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору та зазначив конкретні розбіжності, які містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі – Правила).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №UA204000/2026/000011/2 містить інформацію про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані.

При здійсненні коригуванням митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), митний орган повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України.

Як зазначалося вище, відповідно до інформації з Інтернет-ресурсу, вказаний автомобіль було продано на аукціоні за номером лоту №6144951622, дата публікації 18.01.2026, дата продажу – 30.01.2026; в той же час, вартість автомобіля зазначена в оголошенні вказана у розмірі 60700 PLN; про це свідчить конкретний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - № кузова – НОМЕР_1 .

Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».

Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».

Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».

З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку декларантом не надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган обґрунтував наявність у поданих документах розбіжностей та неповноти відомостей, що зазначені у них.

Суд констатує, що оскаржуване Рішення №UA204000/2026/000011/2 у повній мірі відповідає принципу «обґрунтованості».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного Рішення №UA204000/2026/000011/2 в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 травня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська