Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №240/10390/23 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/10390/23

категорія 111030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.01.2019 №0001211305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем – податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 183 365,10 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.01.2019 №0001201305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем – військовий збір в сумі 13 809,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом не доведено на якій підставі було прийнято оскаржувані рішення, а тому вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (далі ПКУ), наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.10.2018 №2216 проведено документальну невиїзну перевірку діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету. На підставі акта перевірки від 11.12.2018 № 1458/06-30-13-05/ НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення — рішення від 25.01.2019:

- №0001201305, яким застосовано штрафну санкцію по військовому збору на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та відповідно до абз.1 та абз.2 п.123.1 ст.123 ПКУ на суму 13 809,48 грн., з яких сума заниження військового збору 1 1 047,5 8 грн., та 2 761,90 грн. - штрафна санкція;

- №0001211305, яким застосовано штрафну санкцію по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ, та відповідно до абз.1 та абз.2 п. 123.1 ст.123 ПКУ на суму 183 365,10 грн., з яких 146 692,08 грн. сума заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб - 146692,08 грн., та 36 673,02 - штрафна санкція.

Вважає, що діяв на підставі та в межах наданих повноважень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (далі ПКУ), наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.10.2018 №2216 проведено документальну невиїзну перевірку діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету.

На підставі акта перевірки від 11.12.2018 № 1458/06-30-13-05/ НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення — рішення від 25.01.2019:

- № 00012013 05, яким застосовано штрафну санкцію по військовому збору на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та відповідно до абз.1 та абз.2 п.123.1 ст.123 ПКУ на суму 13 809,48 грн., з яких сума заниження військового збору 1 1 047,5 8 грн., та 2 761,90 грн. - штрафна санкція;

- № 0001211305, яким застосовано штрафну санкцію по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ, та та відповідно до абз.1 та абз.2 п. 123.1 ст.123 ПКУ на суму 183 365,10 грн., з яких 146 692,08 грн. сума заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб - 146692,08 грн., та 36 673,02 - штрафна санкція.

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 79.3. ст. 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до п. 42.1. статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до п. 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України).

Судом з матеріалів справи встановлено, згідно акту перевірки від 18.12.2018 вбачається, що позивач включив до бази оподаткування позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 анульовану основну суму кредитної заборгованості у розмірі 87 681, 60 дол. США на підставі повідомлень ПАТ «УкрСиббанк» від 09.10.2015 № 31-4-2-9/28 до кредитного договору № 11134668000 від 28.03.2007 про прощення суми основного боргу 50 624,25 дол. США і № 31-4-2-9/29 до кредитного договору № 11384858000 від 18.08.2008р. на суму основного боргу 37 057,35 дол. США.

Проте, позивачем не враховано, що прощення боргу по валютному кредиту №11384858000 від 18.08.2008 на суму основного боргу 37 057,35 дол. США. не підлягає оподаткуванню, оскільки валютний кредит був забезпечений іпотекою, що підтверджується текстом цього кредитного договору і Розділом 1 договору іпотеки від 18.08.2008, згідно яких іпотекодавець ОСОБА_1 передала в забезпечення виконання зобов`язань перед банком по поверненню кредиту, відсотків та інших необхідних платежів на умовах іпотечного договору житло – квартиру АДРЕСА_2 , що є її приватною власністю. Договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсарем В.В. та зареєстрований за №2046.

В жовтні 2015 року предмет іпотеки був реалізований банком від імені власника- іпотекодавця третій особі, і відбулось часткове погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договорами № 11384858000 від 18.08.2008 та № 11134668000 від 28.03.2007, залишок суми боргу був анульований.

Відповідно до внесених змін 23 квітня 2021 року до Податкового кодексу, до складу оподатковуваного доходу не включається "основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності" (п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Таким чином, не підлягає оподаткуванню ПДФО сума прощеного основного боргу за кредитним договором в сумі 37 057,35 дол. США, що станом на 01.01.2014 становить суму 296 088,23 грн., відповідно загальна сума оподаткування зменшується і становить не 700 839,03 грн., а - 404 750,81 грн.

В акті перевірки від 11.12.2018 також зазначено, що до оподаткованого доходу ОСОБА_1 також включено суму 36 275,35 грн., яку ТОВ «ФК «Вендор» / ЄДРПОУ 38996895 / у 4 кварталі 2015 року нібито включило до суми виплачених доходів платнику податків – ОСОБА_1 відповідно до отриманої позивачем інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Дана інформація є помилкою, оскільки відповідач не мала кредитних відносин з ТОВ «ФК «Вендор» взагалі. ОСОБА_1 не отримувала від ТОВ «ФК «Вендор» Повідомлення про прощення боргу в порядку, встановленому ПКУ, що є обов`язковою процедурою.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом / п.д) п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ.

В акті перевірки від 11.12.2018 позивачем зазначено, що на запит ГУ ДПС щодо надання боржнику повідомлення про анулювання боргу ТОВ «ФК «Вендор» інформації не надало.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу ч.1 ст. 77 КАСУ.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування у спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень.

Згідно з п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи ЗСУ встановляється військовий збір.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ /п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ /, зокрема, загальний місячний / річний / оподаткований дохід.

Крім того, п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподаткованого доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у пп.165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст. 165 ПКУ.

Таким чином, ставки військового збору так само слід обраховувати із суми доходу 404 750,81 грн.

Враховуючи, що база оподаткування відповідачем безпідставно збільшена, підлягає перегляду сума нарахованих податків у відповідності до порядку розрахунку, викладеного в акті перевірки, а саме: 404 750,81 грн. – 609,00 грн. / 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року, що не підлягає оподаткуванню згідно пп.165.1.55 п.165.1 ст. 165 ПКУ = 404 141,81 грн.

Сума загального місячного оподаткованого доходу за жовтень 2015 року, яка згідно абз.1 п.167.1 ст.167 ПКУ підлягає оподаткуванню за ставкою 15% з урахуванням вимог пп.165.1.55 п.165.1 ст. 165 ПКУ, становить 12 180,00 грн. / 1218,00 грн. – розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015р. х 10 /.

Сума ПДФО за ставкою 15%: 12 180,00 х 15% = 1827,00 грн.

Сума загального місячного оподаткованого доходу за 4 квартал 2015р., яка згідно абз.2 п.167.1 ст.167 ПКУ підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 20% з урахуванням вимог пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПКУ, становить суму 391 961,81 грн. / 404 141,81 грн. – 12 180,00грн.

Сума ПДФО за ставкою 20% - 391 961,81 х 20% = 78 392,362 грн.

Загальна сума ПДФО - 78 392,36 грн. + 1827,00 грн. = 80 219,36 грн.

Сума загального місячного оподаткованого доходу за жовтень 2015р., яка згідно пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5% з урахуванням вимог пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПКУ, становить суму 6062,12 грн. / 404 141,81грн. х1,5% /.

Окрім того, щодо розрахунку пені, обчисленої ГУ ДПС у Житомирській області в додатку до первісного позову, зазначено, що пеня на підставі т. 129 ПКУ нараховується на суму заниження податкового зобов`язання за період з 19.02.2016 року по 08.03.2019р., проте пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених ПКУ випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

У податкових повідомленнях-рішеннях від 25.01.2019 № 0001211305 і №0001201305 зазначено, що збільшена сума ПДФО і військового збору підлягає сплаті в 10-денний строк, що настають за днем отримання цих податкових повідомлень-рішень.

Вказані рішення направлені поштою 25.01.2019, повернуті поштою 27.02.2019.

За таких обставин пеня може бути нарахована податковою тільки після 27.02.2019.

Разом з тим, слід врахувати дію карантинних мораторіїв на нарахування штрафних санкцій.

Мораторій на податкові штрафи був введений Законом України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон № 533). Цей Закон набрав чинності 18.03.2020 р. Завдяки йому в підрозділі 10 розділу XX ПКУ з`явився пункт 521, згідно з яким «за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються».

Відповідно до п.65 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ установлено, що штрафні санкції, передбачені статтею 123 цього Кодексу, при визначенні податкових зобов`язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов`язання за 2022 рік, а також штрафні санкції, передбачені статтею 124 цього Кодексу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального мінімального податкового зобов`язання за 2022 рік, не застосовуються / {Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 65 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}.

Норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину не застосовується з 27.05.2022 року на період дії воєнного стану.

Таким чином, з 01.03.2020 по 27.05.2022 пеня і штрафні санкції за порушення сплати узгоджених податкових зобов`язань по сплаті ПДФО і військового збору не нараховуються.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, виходячи з доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 КАС України, суд

вирішив:

Адміінстративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю. Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання дій протиправними, скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.01.2019 №0001211305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем – податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 183 365,10 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.01.2019 №0001201305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем – військовий збір в сумі 13 809,13 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2907, 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 травня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович