Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №240/24133/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/24133/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області від 30.05.2025 № 063550007206 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 21.05.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з 19.07.1988 по 10.11.1988, з 18.02.1991 по 01.12.1993 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.07.1988.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, у зв`язку з чим, досягнувши віку 54 роки, звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.05.2025 № 063550007206 йому відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки: на її титульному аркуші відсутня дата народження, а також не враховано період роботи згідно архівної довідки, оскільки її дані не відповідають первинним документам: ім`я заявника значиться у скороченій формі.

Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного для призначення пенсії, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, тому звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що за результатом розгляду документів встановлено, що позивач не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796, а тому вимоги є безпідставними.

Також до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому відповідач зазначає, що станом на 01.01.1993 підтверджено період проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного еонтролю понад 4 роки, що є достатнім для призначення пенсії зі зниженням на 5 років. Проте згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, стаж позивача становить 24 роки 07 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

Зокрема, за результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано:

- періоди трудової діяльності згідно трудової книжки від 19.07.1988 НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші трудової книжки відсутня дата народження, що не відповідає вимогам пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58;

- період роботи за 1991-1992 згідно архівної довідки від 19.02.2025 №49, оскільки зазначене ім`я не відповідає паспортним даним та по батькові зазначено у скороченій формі, акт перевірки від 26.06.2025 №0600-0904-1/2890 достовірності відомостей зазначених у вищезазначеній довідці на дату звернення 21.05.2025 в електронній пенсійній справі відсутній.

Вважає, що дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області є правомірними і вмотивованими, а позов - необгрунтованим, а тому просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач, досягнувши 55-річного віку, 21.05.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Після реєстрації заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яким прийнято рішення від 30.05.2025 №063550007206 про відмову призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Зокрема за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки від 19.07.1988 НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші трудової книжки відсутня дата народження позивача; період роботи за 1991-1992 згідно архівної довідки від 19.02.2025 №49, оскільки зазначене ім`я не відповідає паспортним даним та по батькові зазначено у скороченій формі.

Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 06.06.2025.

Позивач, вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

В силу ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.

Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції №162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.

Отож, трудова книжка заповнюється роботодавцем і на працівника не покладено обов`язок перевірки правильності її заповнення. Працівник не може нести відповідальність за правильність записів у його трудовій книжці.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Так, у спірному рішенні від 30.05.2025 №063550007206 відповідач зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки від 19.07.1988 НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші трудової книжки відсутня дата народження позивача.

У контексті наведеного суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач, виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Крім того, суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Таким чином, відповідач протиправно не зарахував період роботи позивача з 19.07.1988 по 10.11.1988, з 18.02.1991 по 01.12.1993 згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 через недоліки у її заповненні (на титульному аркуші трудової книжки відсутня дата народження позивача).

З цих же підстав підлягають зарахуванню періоди роботи позивача за 1991-1992 згідно архівної довідки від 19.02.2025 №49, оскільки позивач не може нести відповідальність за заповнення вказаної довідки (зазначене ім`я не відповідає паспортним даним та по батькові зазначено у скороченій формі).

Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4-х років до 01 січня 1993 року, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років. Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії не може перевищувати 5 років.

Позивачем до позовної заяви додано посвідчення громадянина, який постійно проживає на території посиленого радіологічного контролю (категорія 3) серії НОМЕР_2 від 24.01.1994, відповідно до якого пред`явник має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ.

Крім того, особою надано довідку від 11.02.2025 №99, яка видана виконавчим комітетом Старосільського старостинського округу Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_1 був зареєстрований та постійно проживав в зоні посиленого радіологічного контролю (4 зона) з 26.04.1986 по 09.11.1988 та з 25.11.1990 по 04.08.1993 с.Нові Новаки Коростенського (Лугинського) району Житомирської області.

Згідно наданих документів станом на 01.01.1993 період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю (4 зона) з 26.04.1986 по 09.11.1988 та з 25.11.1990 по 31.12.1992 становить 04 роки 07 місяців 20 днів, що дає право на зниження пенсійного віку для виходу на пенсію на 3 роки відповідно до Закону №796 (початкова величина зниження – 2 роки + 1 рік за 3 роки проживання).

Отже, позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ, у тому числі і право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи і наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області від 30.05.2025 № 063550007206 прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону №796 та зарахувати відповідний стаж, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Призначення та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.

Враховуючи викладене, належним та ефективним, у даному випадку, способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 21.05.2025 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При цьому, оскільки скасоване рішення приймалося ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, а ГУ ПФУ в Житомирській області лише повідомило позивача про результати розгляду його заяви, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог, заявлених до ГУ ПФУ в Житомирській області, слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано -Франківський р-н, 76018, РНОКПП/ЄДРПОУ: 20551088) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області від 30.05.2025 № 063550007206 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 605 грн. 60 коп. понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

13.05.26