Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №240/25821/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/25821/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити йому компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.08.2022 по день фактичної виплати (доплати) грошового забезпечення.

Як зазначається в позові, Позивачу при проходженні військової служби грошове забезпечення, а саме компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік нараховувалися без врахування розміру суми додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та індексації. На звернення представника Позивача Відповідачем були направлені довідки про нараховані суми, але перерахунок зазначених виплат не був проведений.

Одночасно Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати вказаних складових його грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.08.2022 по день фактичної виплати (доплати) грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що при здійсненні розрахунку розміру грошового забезпечення Позивача за спірний період та складових грошового забезпечення при звільненні зі служби Позивача Відповідач діяв в межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Відповідач вважає, що додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, та індексації мають особливий і разовий характер, а тому не підлягають врахуванні при визначенні розміру складових грошового забезпечення при звільненні. Позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати вважає передчасними.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності нарахування Позивачу компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , Позивач у справі, з 25.02.2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №260 від 25.10.2022 року Позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 25.10.2022 року. В наказі, окрім іншого, було підтвердженого, що Позивачу щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалася, а грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік виплачена в розмірі 13 268,70 грн.

Як зазначається в позові, Позивачу при проходженні військової служби грошове забезпечення, а саме компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки та грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік нараховувалися без врахування розміру суми додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та індексації.

Безспірно, за приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (надалі - постанова № 704) були збільшені розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою №704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку №260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пунктів 5,6 розділу ХХХІ Порядку №260 військовослужбовцям, які мають право на щорічні відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні відпустки.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, Відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку Позивач отримував перед звільненням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №240/32125/23.

Відповідно до довідки Відповідача від 15.07.2025 року додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, Позивачу нараховувалася та виплачувалася в період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року щомісячно у відповідних розмірах.

Таким чином, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та щомісячно виплачувалася Позивачу у 2022 році, то суд вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення Позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки та грошової допомоги для оздоровлення.

Відтак, Відповідачем протиправно не враховано у складі грошового забезпечення з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168.

Щодо доводів Позивача про включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік та визначається розмір компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні сум індексації, суд зазначає таке.

В розумінні вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Таким чином, оскільки індексація нараховувалась і виплачувалась Позивачу за весь період з лютого по жовтень 2022 року, що не заперечується Відповідачем, тому підстави вважати такі виплати (індексацію) одноразовими видами грошового забезпечення відсутні, а відтак Відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік.

Порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням сум індексації його грошового забезпечення за 2022 рік та сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, виплаченої в 2022 році.

Суд враховує, що приписами статті 10-1 Закону № 2011-XII передбачені гарантії права військовослужбовців на відпустки, порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них та право на компенсацію невикористаних днів відпусток.

В розумінні вказаних правових норм Позивач мав право на щорічну відпустку в році початку військової служби, яка обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості такої відпустки.

Як зазначено в абзаці 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII, в редакції на час спірних відносин) у рік звільнення військовослужбовців за станом здоров`я у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.

Згідно дослідженого судом наказу Відповідача при звільненні Позивача зі служби підтверджено, що Позивачем щорічна відпустка за 2022 рік не використовувалася.

Разом з тим, ні вказаний наказ ні досліджена судом довідка не містить доказів виплати Позивачу компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка обчислюється пропорційно строку служби в 2022 році.

Таким чином, суд робить висновок про наявність порушеного права на компенсацію невикористаних днів щорічної відпустки за період проходження служи, який становить 07 місяців 25 днів.

Таке порушене право підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу таку компенсацію у відповідності до вимог Порядку №260 та висновків суду.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату Позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, слід зазначити таке.

Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум грошового забезпечення громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.

Враховуючи наявність встановленого факту невиплати Позивачу грошового забезпечення в повному обсязі, суд вважає, що Позивач має право на компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строків виплати за період з 25.10.2022, а не з 01.08.2022 року, як помилково зазначено в позові, по день фактичної виплати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Одночасно суд зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Позивача про витребування доказів, так як витребування вказаних доказів виходить за межі предмету спору в даній справі.

Як зазначено в позові Позивачем при звернення до суду понесені витрати у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати Позивача у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого йому обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та індексації.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2022 рік.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2022 рік відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, та із урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплату в повному обсязі належного грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за весь час затримки виплати – за період з 25.10.2022 по день фактичної виплати (доплати) грошового забезпечення.

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

13.05.26