Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 13 травня 2026 р.
Справа: №240/20508/25
Суддя: Чернова Ганна Валеріївна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/20508/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що проходив у відповідача військову службу з 19.05.2022 по 11.10.2023 та брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії). 29.05.2022, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Довгеньке Ізюмського району Харківської області позивач отримав травмування: Застаріле пошкодження медіального меніска лівого колінного суглобу з гострими блоками. Час від часу після отриманого травмування позивач перебував на лікуванні. Як зауважує позивач, за час лікування після травмування, а саме з 04.07.2022 по 06.07.2022, 3 14.10.2022 по 19.10.2022, з 19.10.2022 по 21.10.2022, з 24.10.2022 по 04.11.2022, з 04.11.2022 по 16.11.2022, з 16.11.2022 по 17.11.2022, з 17.11.2022 по 06.01.2023, з 09.01.2023 по 18.01.2023 він проходив стаціонарне лікування в різних медичних закладах, а з 23.01.2023 по 21.02.2023 та з 22.02.2023 по 23.03.2023 - перебував у відпустці за станом здоров`я. Проте, за вказані періоди відповідач не здійснив йому нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначає, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 виключно на підставі наказів командирів та за наявності визначених нею умов. Згідно з вимогами цієї постанови, право на виплату винагороди у розмірі до 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні виникає лише у разі поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, та перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії. Відповідач вказує, що відповідно до наданих позивачем медичних документів позивач отримав травму внаслідок особистої необережності, отримана травма хоч і відноситься до тяжких, однак не пов`язана із захистом Батьківщини, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати коштів за весь час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за висновками ВЛК.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 19.05.2022 по 11.10.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , під час якої брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України та пов`язаних із захистом Батьківщини та її територіальної цілісності.
29 травня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Довгеньке, Ізюмського району, Харківської області позивач одержав травмування: Застаріле пошкодження медіального меніска лівого колінного суглоба з гострими блоками.
Після отриманого травмування позивач мав ускладнення стану здоров`я, у зв`язку з чим неодноразово направлявся на стаціонарне лікування та перебував у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновками військово-лікарської комісії.
Довідка про обставини травми позивачу не видавалася, а попередні діагнози та постанови ВЛК зазначали причинний зв`язок захворювання: "Травма, ТАК пов`язана із проходженням військової служби".
Проте, згідно витягу з протоколу від 15.02.2024 №564 11 Регіональної ВЛК зазначено причинний зв`язок отриманої травми: "Травма, ТАК пов`язана із захистом Батьківщини". Постанова про причинний зв`язок травми згідно довідки №298, виданої 12.05.2023 ВЛК №2 військової частини НОМЕР_2 - скасовується.
На підставі вказаного позивач 04.08.2025 звертався до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити додаткову грошову винагороду на період лікування після отриманого поранення в розмірі 100 000 на місяць, проте відповіді не отримав та виплати здійснено не було.
Вважаючи таку бездіяльність позивача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша статті 9 Закону №2011-XII).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Так, наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.
У подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включені військовослужбовці, зокрема, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Крім цього, згаданим наказом передбачений перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці, зокрема, які: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного з залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
При цьому зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у пунктах 4-8, 10, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини.
З урахуванням вище зазначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Так, згідно з п. 9 розділу XXXIV Положення №260 (тут і далі - в редакції Наказу МОУ від 25.01.2023 р. №44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гри. також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників).
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:
- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають на лікуванні або у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають на час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100 000 грн., а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100 000 грн. отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Розділу І названого Положення передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. п. «б» п. 6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402), направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
За приписами з п. 21.1 та п. 21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо».
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що придатність за станом здоров`я до військової служби у мирний та воєнний час відноситься до виключної компетенції військово-лікарських комісій.
Відповідно до п. 11 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Відповідно до п. 1.1 гл. 1 р.І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 6.11 гл. 6 р.II Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків (занять) за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Згідно з п. 6.15 гл. 6 р.II Положення №402, відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
Отже, відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини, де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.
Тобто, на цей час законодавчо визначено такий вид відпустки, як відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, та підзаконними нормативно-правовими актами передбачено, що під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно налаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Як вбачається з довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23.12.2023 №8011, виданої в/ч НОМЕР_1 , позивач солдат ОСОБА_1 29 травня 2022 отримав: застаріле пошкодження медіального меніска лівобічного суглоба з гострими блоками. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок відкиду вибуховою травмою. Травмування не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп`яніння, під час травмування перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет).
У зв`язку із отриманою травмою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я:
- з 04.07.2022 по 06.07.2022 - у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_3 ) з діагнозом: застарілий розрив заднього рогу медіального меніска лівого колінного суглоба, синовіїт, больовий синдром ( виписка із медичної карти стаціонарного хворого №8057);
- з 14.10.2022 по 19.10.2022 - у КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» ЖОР з діагнозом: застарілий розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №19803);
- з 19.10.2022 по 21.10.2022 - у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. Скліфосовського» ПОР з діагнозом: Застарілий розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2842);
- з 24.10.2022 по 04.11.2022 - у КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР» з діагнозом: Розрив ПХЗ лівого колінного суглобу. Covid-2019 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №23462);
- з 04.11.2022 по 16.11.2022 - у КП «3-я Міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» з діагнозом: ГРХ Covid-2019. Розрив ПХЗ лівого колінного суглобу ( виписка із медичної карти стаціонарного хворого №4017);
- з 16.11.2022 по 17.11.2022 - у КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського» ПОР з діагнозом: Гострий реактивний артрит лівого колінного суглоба (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №25811);
- з 17.11.2022 по 06.01.2023 - у КП «Полтавський обласний санаторій для дітей з порушенням опорно-рухового апарату Полтавської обласної ради» з діагнозом: М23.61 Застарілий розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу, стан після оперативного лікування 27.10.22. М12.55. Травматична артропатія лівого колінного суглобу (виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 06.01.2023);
- з 09.01.2023 по 18.01.2023 - у КНП «ГВВ» ЖОР з діагнозом: Стан після оперативного лікування (27.10.2022р), застарілого розриву передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу. Легаментопатія бокових зв`язок лівого колінного суглобу. Контрактура лівого колінного суглобу (виписка-епікриз із медичної карти стаціонарного хворого від 06.01.2023).
Також позивач перебував у відпустках після тяжкого поранення на підставі висновків Військово - лікарської комісії, що підтверджують:
- довідка ВЛК від 23.01.2023 №746. Травма пов`язані з проходженням військової служби. Травма важкого ступеня. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів;
- довідка ВЛК від 22.02.2023 №1772. Травма пов`язана з проходженням військової служби. Травма важкого ступеня. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів;
- довідка ВЛК від 12.05.2023 №298. Травма важкого ступеня. Травма пов`язана із проходженням військової служби.
Разом з тим, згідно витягу з Протоколу 11 Регіональної військово-лікарської комісії №564 від 15.02.2024 постанову про причинний зв`язок травми згідно довідки №298 від 12.05.2023 ВЛК №2 військової частини НОМЕР_2 скасовано і, серед іншого, зазначено причинний зв`язок отриманої травми: "Травма, ТАК пов`язана із захистом Батьківщини".
Як вже зазначалось вище, Постановою КМУ №168 визначено що, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань.
Обидві умови повністю підтверджуються матеріалами справи, оскільки безспірно встановлено, що позивач отримав тяжку травму, пов`язану із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань, та у зв`язку з цим перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках за висновками ВЛК, а тому він має право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень у спірні періоди.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що медичні документи (виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виписні епікризи із медичної карти стаціонарного хворого тощо) не містять посилання на перебування позивача на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини; що травмування є застарілим та позивач отримав травму з власної необережності при проходженні служби у в/ч НОМЕР_1 ; що висновками ВЛК встановлено, що травма пов`язана із проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини, оскільки причинний зв`язок отримання травми встановлено Протоколом 11 Регіональної військово-лікарської комісії №564 від 15.02.2024 та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23.12.2023 №8011, виданої в/ч НОМЕР_1 . Вказані підтверджуючи документи, серед інших, були направлені позивачем на адресу в/ч НОМЕР_1 разом із зверненням про виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100000грн.
Слід зазначити, що згідно із пунктом 21.7 підрозділу 21 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Тобто, постанова ВЛК у цій частині не може суперечити висновкам щодо обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення) командира військової частини, у якій той проходив службу та приймається відповідно до такої довідки та наявної медичної документації.
Разом з тим, як зазначалося вище, у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23.12.2023 №8011, виданої в/ч НОМЕР_1 , зазначено, що "Солдат ОСОБА_1 29 травня 2022 отримав: застаріле пошкодження медіального меніска лівобічного суглоба з гострими блоками. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 ...".
Також суд не бере до уваги доводи відповідача на те, що позивач не має права на отримання спірної винагороди за період з 04.07.2022 по 01.02.2023, посилаючись на зміни, які застосовуються з 01.02.2023 згідно наказу Міністерства оборони України №44 від 25.01.2023, оскільки таке право позивача передбачено згідно положень Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, які описані вище.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та наведених норм правового регулювання, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах позивач наділений правом на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за періоди перебування на стаціонарному лікуванні у медичних закладах та перебування у відпустці для лікування після тяжкої травми, оскільки обставини травми пов`язані із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач засобами поштового зв`язку 04.08.2025 звертався до відповідача стосовно виплати спірних коштів та направляв довідку про обставини травми, медичні документи, довідки ВЛК і витяг з протоколу 11 Регіональної ВЛК від 16.02.2024, проте жодної відповіді не отримав та виплат відповідач не здійснив. Тобто, у серпні 2025 року відповідачу уже було відомо про існування обставин, які надають позивачу беззаперечне право на отримання спірної додаткової винагороди, однак дій, спрямованих на її нарахування і виплату, відповідачем вчинено не було.
З огляду на викладене, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.
Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
14.05.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua