Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №200/625/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року Справа№200/625/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області про визнання протиправним та скасування рішення, і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області (далі - відповідач 2), відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2026 №974260177867 щодо застосування ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки, починаючи з 28.07.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 28.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вказував, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV вказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058 ІV.

Натомість у цій справі позивачці була призначена пенсія відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивачка звернулася вперше.

Посилався, що пенсія позивачці відповідно до Закону № 1058-IV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2017-2019 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цій справі, призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що оскільки позивачка з 13.05.2009 року одержувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723, вона використала право на призначення одного із видів довічної пенсії, тому з 01.05.2020 року було здійснено переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. Отже, підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки відсутні.

Щодо зобов`язання відповідача 1 призначити пенсію на пільгових умовах, відповідач 1 зауважив, що позивачка не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Орган ПФУ, який первинно розглядав заяву, в подальшому не має доступу до електронної пенсійної справи, i у випадку зобов`язання його судом вчинити певнi дiї, як то зарахувати певнi перiоди до стажу, повторно розглянути заяву, призначити або виплатити пенсію, цей орган позбавлений можливостi вчинити такi дії внаслiдок вiдсутностi доступу до електронної пенсійної справи.

Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачка з 01.05.2020 автоматично переведено на пенсію за віком згідно із Законом № 1058 та застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, який було передбачено п. 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058.

Отже, приписами п. 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058 у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017, однак застосовується з 01.10.2017, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно із Законом № 1058, а не призначення нової.

Перерахунок пенсії у такому випадку має здійснюватися на основі п. 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, при умові, що пенсія за Законом № 3723 була призначена до 01.10.2017. При цьому не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону № 1058, оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах.

З огляду на викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено позивачці в проведенні перерахунку пенсії за заявою від 06.01.2026 № 207.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Позивачка є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 13.05.2009 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХII «Про державну службу».

01.05.2020 року позивачку на підставі її заяви переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV.

При призначенні пенсії за віком на підставі пункту 47 “Прикінцевих положень” Закону № 1058 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки— 4888,83, тобто 3764,40 х 1,17 х 1,11=4888,83.

06.01.2026 позивачка звернулася із заявою щодо проведення перерахунку та виплати пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.

Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 13.01.2026 № 974260177867 про відмову в перерахунку пенсії.

Відповідно до вказаного рішення зазначено, що при розгляді наданих документів та даних електронної пенсійної справи позивачки встановлено, що заявниця перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 13.05.2009 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХII «Про державну службу».

01.05.2020 року позивачку було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 як більш доцільний варіант та застосовано середній показник заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки 2014- 2016 — 4888,83, тобто 3764,40 х 1,17 х 1,11=4888,83.

З 01.03.2021 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» та показник середньої заробітної плати (доходу) збільшено на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» та показник середньої заробітної плати (доходу) збільшено на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» та показник середньої заробітної плати (доходу) збільшено на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» та показник середньої заробітної плати (доходу) збільшено на коефіцієнт 1,0796, з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» та показник середньої заробітної плати (доходу) збільшено на коефіцієнт 1,115.

Вважаючи, що відповідачем 1 протиправно відмовлено здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (вище і далі - Закон № 1058-IV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (за чинності якого позивачці призначено пенсію вперше з 13.05.2009 року) (далі - Закон №3723-ХІІ) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, також регулює питання пенсійного забезпечення державних службовців.

Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ (в редакції, чинній станом на дату призначення позивачці пенсії державного службовця 3 13.05.2009 року) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до статті 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Відповідно до частин 1-2 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Як установлено судом позивачка з 13.05.2009 року отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 3723-XII.

Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.

На підставі заяви позивачки з 01.05.2020 року їй було призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV, під час обчислення якої, відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV підлягав врахуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (показник - Зс).

За таких обставин, враховуючи що раніше при обчисленні пенсії позивачці показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався і при обчисленні пенсії у 2020 році підлягав застосуванню вперше, а тому застосуванню підлягав показник за три календарні роки, що передують такому призначенню пенсії у 2020 році, тобто за 2017 -2019 роки.

Посилання відповідачів на положення частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, як на підставу для незастосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки є безпідставним, оскільки цією нормою передбачено можливість застосуванням того показника середньої заробітної плати (доходу), який уже враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Оскільки раніше під час обчислення пенсії позивачці показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не враховувався, що виключає можливість врахування іншого показника ніж за три роки, що передують призначенню пенсії у травні 2020 року.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 10.06.2024 року у справі 460/51067/22.

Отже у позивачки наявне право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV.

З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2026 № 974260177867 про відмову у перерахунку пенсії, прийняте з наведених у ньому підстав, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного позивачкою способу захисту порушених прав суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (далі - Порядок 22-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено, що структурний підрозділ органу, що розглядає заяву про перерахунок пенсії є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Аналізуючи вищевикладене, саме відповідачем 1 прийнято спірне рішення від 13.01.2026 № 974260177867 року за результатами розгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

За таких обставин суд зазначає, що дії зобов`язального характеру, як спосіб відновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.

Відтак, у даній справі дії зобов`язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як до того органу, рішення якого визнано протиправним та скасовано.

За цих обставин у задоволенні позовних вимог щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області слід відмовити.

Відповідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, обираючи належний спосіб відновлення порушених прав позивачки, суд, на підставі частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017- 2019 роки, починаючи з 28.07.2025 року.

Порушене право позивачки підлягає відновленню в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме 28.07.2025 року, як просить позивач у позові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області (місцезнаходження: 14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83а, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2026 року № 974260177867 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017- 2019 роки, починаючи з 28.07.2025 року.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Повне рішення складене 01 травня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч