Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №160/574/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №160/574/26

Суддя: Кучма Костянтин Сергійович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 рокуСправа №160/574/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , 20 регіональної військово-лікарської комісії, Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування постанови і наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування постанови і наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу надати уточнену позовної заяви, в якій визначити позовні вимоги відповідно до складу сторін або уточнити коло відповідачів, для суду та складу сторін.

На виконання ухвали суду, 26.01.2026 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано уточнену позовну заяву, в якій заявлені наступні позовні вимоги:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підпорядковується 20 регіональній ВЛК, оформлену у вигляді довідки ВЛК № 2025-1220-0737-3670-0 від 20.12.2025 року за результатами проведеного 20.12.2025 року медичного огляду;

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2025 року № 222, в частині призову на військову службу під час мобілізації його до ВЧ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 в частині зарахування його до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 звільнити його з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 20.12.2025 року його було примусово доставлено для проходження ВЛК до медичного закладу КНП "Міська поліклініка № 4" ДМР. Після формального проходження комісії в супроводі невідомих осіб його було доставлено до розподільчого центру ІНФОРМАЦІЯ_3 на відправку до військової частини. Зазначено, що його до будь-якого ІНФОРМАЦІЯ_4 доставлено не було. Порушником військового обліку він не являвся та жодні протоколи щодо порушення ним військового обліку не складались та постанови з даного приводу не виносились. Однак, 20.12.2025 року, оновивши застосунок "Резерв+" він побачив, що відомості про нього повністю змінено, а саме категорія обліку - Не військовозобов`язаний, а ТЦК вказано: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Царичанка) де він ніколи не був. При цьому, не дивлячись на відмову в проходженні військово-лікарської комісії, без оформлення направлення на проходження військово-лікарської комісії, що є порушенням Порядку здійснення призову на військову службу, який передбачений положенням КМУ від 16.05.2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період". Також вказав, що ВЛК пройшло з порушенням процедури, його огляд не проводився, не було взяти до уваги скарги, що призвело до відсутності у рішенні комісії реального стану здоров`я. Відтак, за відсутності доведення факту придатності його до військової служби призов на військову службу та подальше направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними.

Ухвалою суду від 30.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вказаною ухвалою суду також витребувано від ВЧ НОМЕР_1 засвідчену належним чином копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 . Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 засвідчені належним чином копії матеріалів військово-лікарської комісії відносно позивача, а також будь-яких інших наявних документів, пов`язаних з його призовом на військову службу під час мобілізації згідно із наказом від 20.12.2025 р. № 222.

На виконання вимог ухвали суду, 02.02.2026 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що звільнення з військової служби відбувається шляхом подання військовослужбовцем відповідного рапорту до безпосереднього начальника з долученням належних документів на підтвердження наявності таких обставин. ОСОБА_1 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_4 . На цей момент позивач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Згідно із витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.12.2025 року №355 позивач з 20.12.2025 року зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 на всі види забезпечення, та призначено стрільцем-снайпером 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , ВОС 100672А. Позивача вказано вважати таким, що з 20.12.2025 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків. Так, позивач не обґрунтовує конкретні підстави, які свідчать про неправомірність наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.12.2025 року №355. Крім того, після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Вказаний наказ вже реалізований, та позивач був зарахований до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту його прав та інтересів. Враховуючи вищевикладене, відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Разом з тим відповідачем-2 до відзиву долучено витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2025 року №355.

До суду 09.02.2026 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 20.12.2025 року військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 проводились заходи з оповіщення військовозобов`язаних та було встановлено особистість ОСОБА_1 , 1982 року народження, що відмовився пред`явити військово-обліковий документ та паспорт громадянина України. Оскільки позивач є особою, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації, що свідчать данні з Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів системи "Оберіг" йому було про це повідомлено та запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 (найближчий до місця події ТЦК), для уточнення облікових даних, та проходження військово-лікарської комісії, на транспорті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач, дав на це власну згоду. Мобільний телефон, та інші особисті речи весь час залишались при ньому. В той же день, 20.12.2025 року позивач за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби (довідка ВЛК № 2025-1220-0737-3670-0). Військово-лікарську комісію позивач проходив у КНП "Міська клінічна лікарня" № 6 при Індустріальному районі у м.Дніпро. Будь-якого примусу з боку військових, в процесі проходження ВЛК, ніколи, ні до кого не застосовувалось. У зв`язку з тим, що позивач згідно із висновком ВЛК визнаний придатним до військової служби під час мобілізації, у встановленому законом порядку не заброньований, а також не має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, прийнято рішення про його призов на військову службу під час мобілізації. З метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення позивача до місця несення служби. У можливості спілкування з працівниками РТЦК, іншими відвідувачами РТЦК, позивач обмежений не був. Будь-яких заходів психологічного чи фізичного впливу з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , до нього не застосовувалось. У зв`язку з викладеним, відповідач-1 просив суд відмовити повністю позивачу у задоволенні позову.

Крім того, відповідачем-1 до відзиву було долучено до справи витяг щодо проведення медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.12.2025 р., направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 (Царичанка) від 20.12.2025 р. № 6112028, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 20.12.2025 р. №222, картку обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби КНП "Міська клінічна лікарня №6" ДМР від 20.12.2025 року № 6112028.

На виконання вимог ухвали суду 10.03.2026 року від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що згідно із пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідно довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.12.2025 № 2025-1220-0737-3670-0, позивач придатний до військової служби. А отже на затвердження до НОМЕР_2 РВЛК не надходив. Також позивач не звертався щодо оскарження вищезгаданої довідки до 20 РВЛК. ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. За таких обставин, відповідач-3 просить суд відмовити повністю у задоволенні позову.

Відповідачем-4 було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-4 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно із обліковою карткою №050520211464734000003 позивача взято на військовий облік 10.07.2002 р. у 1 відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 (Слов`янськ) (абз.2 ч.1 ст.18), які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час, та знято з військового обліку 20.12.2025 р. (аб.2 п.2 ч.5 ст.37), які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання). Взято на військовий облік 20.12.2025 р. у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Царичанка) (аб.5 п.2 ч.1 ст.37) військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або із-за кордону на нове місце проживання. Знято з військового обліку 20.12.2025 р. (аб.3 п.2 ч.5 ст.37) (Мобілізація) які призвані чи прийняті на військову службу.

Направленням НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) від 20.12.2025 р. № 6112028 направлено ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби за військовою спеціальністю. Зазначено, що ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 6" Дніпровської міської ради. Дата початку медичного огляду 20.12.2025 року.

Карткою обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби КНП "Міська клінічна лікарня №6" ДМР від 20.12.2025 року № 6112028 щодо ОСОБА_1 на підставі статті 23в графи ?? розкладу хвороб, Таблиці додаткових вимог визнано придатним до військової служби.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20.12.2025 року № 2025-1220-0737-3670-0 ОСОБА_1 20.12.2025 р. проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): G55.3 Компресія нервових корінців та сплетінь при інших дорсопатіях (М45-M46 †, M48.- †, M53-M54). Опис діагнозу: Хронічна вертеброгенна люмбоішалгія з больовим, м`язово тонічним синдромом. На підставі статті 23в графи ?? розкладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 20.12.2025 р. №222 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України № 65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) наказано відповідно до поіменного списку від 20.12.2025 року №4421 призвати ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 .

Витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2025 року №355 солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу за мобілізацією відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено як зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 20.12.2025 року та призначено стрільцем-снайпером 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , ВОС-100672А. Зазначено вважати таким, що з 20.12.2025 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом за тарифним розрядом 4 у сумі 2 730 гривень, шпк "солдат". Вказано виплачувати щомісячну премію відповідно до особистого внеску у загальний результат служби у розмірі 535 відсотків посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Міститься інформація, що вступний інструктаж з питань охорони праці пройшов. Зарахувати в оперативне підпорядкування командира ВЧ НОМЕР_4 , до складу сил та засобів угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_9 ". Підстава: поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_4 і відправлені у складі команди " НОМЕР_1 " від 20.12.2025 року № 4421.

Адвокат Лимарева Н.А., в інтересах позивача, звернулася до відповідача-1 із адвокатським запитом, в якому просила надати документи/інформацію:

- картку медичного обстеження від 20.12.2025 р. під час проходження ВЛК відносно позивача;

- висновок медичного огляду, викладений в постанові відповідної ВЛК від 20.12.2025 р. або інші медичні документи, які підтверджують придатність його до військової служби;

- інформацію до якої військової частини було зараховано ОСОБА_1 ;

- направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду позивача, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з накладенням на таке направлення кваліфікованого електронного підпису у день його формування;

- витяг з журналу реєстрації направлень проходження на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 постанови КМУ від 16.05.2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" та докази видачі ОСОБА_1 такого направлення під особистий підпис, картку обстеження та медичного огляду, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду, які підтверджують придатність його за станом здоров`я до несення військової служби;

- докази про ознайомлення позивача з висновком відповідної військово-лікарської комісії, яким його визнано придатним за станом здоров`я до несення військової служби (за наявності), результати проведення професійно-психологічного відбору позивача, які є підставою (основою) віднесення військовозобов`язаного до категорії осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період,

- документи на підставі, яких позивача було здійснено призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період (наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який виданий керівником відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення останнього до військової частини (установи), витяг із наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини, тощо);

- повістка щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, а також докази вручення даній особі під особистий підпис;

фото- і відео фіксацію з нагрудних боді-камер працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , якими був він доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 20.12.2025 року під час пред`явлення та перевірки документів, вручення повісток чи інших адміністративних процедур;

- копії документів на підставі яких позивач перебуває в інформаційному ресурсі Інформаційної підсистеми "Розшук" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (лист, звернення, подання з ТЦК та СП до поліції, копія повістки на його ім`я, докази відправлення повістки на його ім`я, протокол та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, тощо) - у разі наявності.

09.01.2026 року листом № 1861/58 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянувши адвокатський запит щодо надання інформації та документів стосовно ОСОБА_1 зазначив, що 20.12.2025 року, під час проведення мобілізаційних заходів, мобільною групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 на вулиці в АДРЕСА_2 було перевірено військово-облікові документи у позивача. Під час перевірки документів до ОСОБА_1 заходи фізичного впливу не застосовувались. В ході перевірки документів було встановлено, що останній перебуває на обліку військовозобов`язаних. За місцем проживання у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки військово-лікарську комісію не проходив. З метою встановлення придатності до військової служби, позивачу того ж дня, за його згодою, було проведено військово-лікарську комісію і згідно із довідкою ВЛК №2025-1220-0737-3670-0 від 20.12.2025 року, останній визнаний придатним до військової служби.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 12.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XI).

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-ХІ).

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин п`ятої, шостої та восьмої статті 4 Закону №3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації. З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинений не скасований.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно із частиною шостою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно із пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2. розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей (підпункт 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені (підпункт 2.5.11 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, а також положень КАС України, при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 року у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 року у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 року у справі № 240/13173/22.

З огляду на визначений позивачем предмет спору у цій справі, суд перевіряє законність постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення.

Позивач стверджує, що медичний огляд ВЛК відбувався з істотним порушенням норм діючого законодавства, що є порушенням його прав та інтересів.

Отже, фактично, позивач не згоден з висновком ВЛК, який зазначений у спірній довідці.

Суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Не погоджуючись із постановою ВЛК та зафіксованими у ній висновками, позивач не надав доказів на підтвердження його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду такого, як і не надав доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.

Втім, Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови штатних (позаштатних) ВЛК (в даному випадку ВЛК при РТЦК) у судовому порядку, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Перевірка рішення штатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, а тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Подібне правозастосування в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення №402 висвітлено у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 року у справах №600/3273/22-а, №240/13173/22.

Таким чином, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку щодо його придатності, позивач мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.12.2025 року № 222 в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача до ВЧ НОМЕР_1 та визнання протиправним та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , а також зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, який військово-лікарською комісією визнаний придатним до військової служби.

Матеріалами справи не підтверджено, що на момент вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваного наказу позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров`я чи з інших законодавчо встановлених підстав.

Також позивач не надав доказів того, що мав підстави для бронювання в установленому законом порядку на період мобілізації.

Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України № 69/2022, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 правомірно здійснено призов позивача на військову службу по мобілізації.

Також, суд зауважує, що абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ та частиною 4 пункту 2 частини 8 Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, визначено, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ.

Відповідно до п.4 ч.1 та абз.1 ч.3 ст.24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд встановив, що, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 20.12.2025 р. №222 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України № 65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) наказано відповідно до поіменного списку від 20.12.2025 року №4421 призвати ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 .

Витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2025 року №355 солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу за мобілізацією відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено як зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення з 20.12.2025 року та призначено стрільцем-снайпером 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , ВОС-100672А. Зазначено вважати таким, що з 20.12.2025 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом за тарифним розрядом 4 у сумі 2 730 гривень, шпк "солдат". Вказано виплачувати щомісячну премію відповідно до особистого внеску у загальний результат служби у розмірі 535 відсотків посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Міститься інформація, що вступний інструктаж з питань охорони праці пройшов. Зарахувати в оперативне підпорядкування командира ВЧ НОМЕР_4 , до складу сил та засобів угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_9 ". Підстава: поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_4 і відправлені у складі команди " НОМЕР_1 " від 20.12.2025 року № 4421.

Таким чином, з дня відправлення позивача до ВЧ НОМЕР_1 він проходить військову службу та набув правового статусу "військовослужбовець".

Згідно із абз.2 п.225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, серед яких: під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Отже, Законом №2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов.

При цьому, доказів того, що позивач звертався до ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про своє звільнення, із зазначенням підстав звільнення передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII, матеріали справи не містять та про такі докази позивач не зазначає.

З огляду на вказане, відсутні правові підстави для визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.12.2025 року № 222 в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача до ВЧ НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , оскільки суд вважає, що оскаржувані накази правомірні та такі, що прийняті відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких судом було відмовлено вище.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України, не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , 20 регіональної військово-лікарської комісії, Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування постанови і наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма

Оригінал: reyestr.court.gov.ua