Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №484/2659/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2659/25

Провадження № 1-кп/484/109/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

неповнолітньої обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 – ОСОБА_5 ,

захисника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру – неповнолітньої ОСОБА_7 ,

законного представника неповнолітньої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,

захисника неповнолітньої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_9 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру – неповнолітньої ОСОБА_10 ,

законного представника неповнолітньої ОСОБА_10 – ОСОБА_11 ,

захисника неповнолітньої ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_12 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_13 – ОСОБА_14 ,

представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_13 – адвоката ОСОБА_15 ,

представника управління "Служби у справах дітей" – ОСОБА_16 ,

представника сектору ювенальної превенції – ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025152110000081 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Первомайська Миколаївської області, українки, громадянки України, не працюючої, учениці 11 класу Первомайського ліцею «Ерудит», не заміжньої, яка проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2024 близько 17:00 год. ОСОБА_4 разом з особами, що не досягли віку кримінальної відповідальності: ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_13 перебували з тильного боку багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

У цей же час, на ґрунті довготривалого конфлікту та неприязного відношення до ОСОБА_13 , що виникли з приводу нібито розповсюдження нею неправдивої та образливої інформації про присутніх, а також з приводу спілкування потерпілої з хлопцем ОСОБА_7 , у ОСОБА_4 та інших осіб, що не досягли віку кримінальної відповідальності, виник умисел на вчинення щодо потерпілої протиправних насильницьких дій, які б заподіяли їй фізичного болю, моральних страждань та принизили її людську гідність, тобто вплив на поведінку потерпілої через страх та приниження (катування).

Діючи із вказаним наміром, ОСОБА_4 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, а також загальновизнані принципи і норми міжнародного права, а саме: ст. 3 ч.1 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ч.1 ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст.ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, діючи умисно, з метою демонстрації сили та подолання опору і волі потерпілої, умисно почала наносити побої ОСОБА_13 .

Так, стоячи обличчям до потерпілої і нависаючи над нею, оскільки ОСОБА_13 на момент вчинення відносно неї кримінального правопорушення перебувала у положенні сидячи на сходинці порогу, ОСОБА_4 , висловлюючись грубою нецензурною лексикою на адресу ОСОБА_13 , почала смикати її за волосся, наносила їй хаотичні удари руками по голові, повалила спиною на сходи, плювала в обличчя, після чого вдарила правою ногою в область голови, заподіявши потерпілій фізичного та морального страждання, почуття неспокою, приниження, болю, оскільки протиправні дії були вчинені у присутності сторонніх осіб, що принижувало честь та гідність потерпілої. ОСОБА_13 , відчуваючи страх за своє життя та здоров`я, знаходячись в сидячому положенні на сходинці порогу, намагалась прикривати голову руками і плакала. Таким чином ОСОБА_4 вчинила дії, направлені на злам фізичного та морального опору ОСОБА_13 , піддавши останню катуванню.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, визнала повністю, ніяких фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорювала, детально пояснила про обставини скоєння кримінального правопорушення, вказуючи, що дійсно 31.05.2024 близько 17:00 год., разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_13 перебувала з тильного боку багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 і на ґрунті неприязних відносин наносила ОСОБА_13 побої, а саме, стоячи обличчям до неї і нависаючи над нею, оскільки ОСОБА_13 перебувала у сидячому положенні на сходинці порогу, почала смикати її за волосся, наносила їй хаотичні удари руками по голові, повалила спиною на сходи, плювала в обличчя, після чого вдарила правою ногою в область голови, від чого ОСОБА_13 намагалась прикривати голову руками і плакала, тобто піддавала останню катуванню. В скоєному вона щиро кається, просить пробачення у потерпілої та суворо її не карати.

Законний представник неповнолітньої обвинуваченої – ОСОБА_5 в судовому засіданні, як і захисник обвинуваченої, просили суворо не карати обвинувачену. Цивільний позов визнали частково, загалом на 10000 грн., тобто матеріальну шкоду визнали повністю, а моральну – частково. Дану суму вони намагались сплатити потерпілій, але переказ ніхто не отримав і він повернувся відправнику. Рахують, що саме на таку суму завдана моральна шкода потерпілій.

Представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_15 та законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_18 – ОСОБА_14 в судовому засіданні не наполягали на суворому покаранні для обвинуваченої, погодившись із запропонованим прокурором застосуванням положень ч.1 ст.69 КК України і призначенням обвинуваченій покарання у вигляді пробаційного нагляду. Цивільний позов змінили в суді та підтримали змінений позов повністю, просили стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 : майнову шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 3160 грн., в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 200000 грн. та судові витрати на правову допомогу, в сумі 20000 грн., а в разі відсутності у неповнолітньої ОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування нею шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі просили стягнути вказані суми солідарно з її батьків: ОСОБА_19 та ОСОБА_5 . Представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_15 детально обґрунтував розмір та підстави для стягнення шкоди у своїх поясненнях та письмовій промові в судових дебатах, які надав суду.

На підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_4 стороною обвинувачення надано такі докази:

- постанову слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 28.01.2026, згідно якої компакт-диск білого кольору з відеозаписом катування ОСОБА_13 від 31.05.2024 було визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12025152110000081;

- рапорт начальника сектору СОБ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про надання дозволу на реєстрацію події від 31.05.2024 до ІКС ІПНП;

- протокол огляду документу від 28.01.2025 разом із компакт-диском білого кольору в ході якого було оглянуто відеозапис протиправних дій відносно ОСОБА_20 ;

- висновок експерта № 102 від 15.04.2025, згідно якого, зокрема, ОСОБА_13 страждає на стресовий розлад посттравматичний. Даний психічний розлад знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, вчиненого відносно неї.

Також в судовому засіданні було оглянуто відеозапис тривалістю 49 секунд, який міститься на компакт-диску білого кольору, на якому зафіксовано, як ОСОБА_10 завдає удару правою ногою ОСОБА_13 по голові, після чого ОСОБА_4 одразу хапає ОСОБА_13 за волосся та починає різко смикати. Згодом вона переходить до нанесення ударів відкритими долонями по голові потерпілої, у цей момент чутно крики та ненормативну лексику. ОСОБА_4 , звертаючись до ОСОБА_13 , запитує її, навіщо та її провокує. Після цього ОСОБА_4 повалила ОСОБА_13 спиною на сходи, після чого стала над нею та продовжувала наносити удари руками по голові, вона також смикала потерпілу за волосся та кілька разів плюнула їй в обличчя. Згодом ОСОБА_4 завдала одного удару правою ногою по задній частині голови ОСОБА_13 , після чого відійшла. Після цього до ОСОБА_13 підбігла ОСОБА_7 . В цей момент ОСОБА_13 знову сіла на сходинку та схилила голову донизу. ОСОБА_7 схопила її за волосся лівою рукою, а правою почала завдавати хаотичних ударів по голові, шиї, плечах і спині, при цьому вона зверталася до потерпілої нецензурною лексикою, заявляючи, що "не потрібно було йому писати". В цей момент ОСОБА_7 від ОСОБА_13 намагався відтягнута хлопець, але, попри це, ОСОБА_7 встигла завдати удару лівою ногою в обличчя потерпілої і лише після цього хлопцеві вдалося остаточно відтягнути її від ОСОБА_13 . Після зазначених подій відеозапис триває ще 9 секунд, де відео фіксує всіх присутніх на місці події, які коментують те, що відбувається, активне використовуючи ненормативну лексику.

Оцінивши у сукупності досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані та їх слід кваліфікувати за ч.1 ст.127 КК України, а саме катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю, морального страждання, вчинене з метою покарати її за дії, у вчиненні яких вона підозрюється та з метою залякування.

Пом`якшуючими покарання обставинами, згідно ст.66 КК України, є вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою особою, щире каяття, визнання вини.

Обтяжуючою покарання обставиною, згідно ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої особи.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 року № 5 роз`яснено, що перелік видів покарань, визначений у ст. 98 КК України, є вичерпним. Інші основні та додаткові покарання до неповнолітніх не застосовуються, навіть якщо на час розгляду справи судом вони досягли повноліття. Визначаючи розмір покарання таким особам, суд має виходити з відповідних положень статей 99 - 102 КК.

При визначенні покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів та, відповідно до розділу VI Особливої частини КК України, є кримінальним правопорушенням проти життя та здоров`я особи.

Суд також враховує умови життя неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 , яка виховується повній родині, її соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, її соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що неповнолітня обвинувачена повністю усвідомлювала значення своїх умисних дій і в повній мірі могла керувати ними.

Крім того, суд враховує стать та вік обвинуваченої ОСОБА_4 , яка є неповнолітньою, навчається в 11 класі Первомайського ліцею «Ерудит», за місцем навчання в цілому характеризується не негативно, у вільний від навчання час захоплюється волейболом, є неодноразовою переможницею та призеркою змагань з баскетболу, є несудимою, не знаходився на обліках в секторах ювенальних превенцій Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області та Служби у справах дітей Первомайської міської ради, відносно неї примусові заходи виховного характеру не застосовувались, вона не перебуває на диспансерних обліках лікарів-психіатрів та наркологів комунальних некомерційних підприємств багатопрофільних лікарень, а також в інших медичних закладах Миколаївської області.

З врахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_4 , крім обставин, передбачених у ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує умови її життя та виховання, вплив дорослих на її виховання та поведінку, рівень розвитку та інші особливості неповнолітньої обвинуваченої.

Також, при призначенні покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує висновок досудової доповіді органу пробації, відповідно до якої орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення неповнолітньої без позбавлення або обмеження волі на певний строк, інформацію, яка характеризує обвинувачену, спосіб її життя, відсутність правопорушень до цього випадку, історію обвинувачення, а також низьку ймовірність вчинення неповнолітньою повторного правопорушення, оскільки неповнолітня приймала активну участь у складанні досудової доповіді, вмотивована до змін своєї поведінки, має плани на майбутнє, перебуває в стадії роздумів про зміни або дії та готова працювати над проблемами.

Крім того, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, його наслідки для потерпілої, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи неповнолітньої ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст.69 КК України, суд вважає можливим при призначенні неповнолітній обвинуваченій основного покарання, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч.1 ст.127 КК України, та призначити неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, за ч.1 ст.127 КК України, у виді пробаційного нагляду з покладанням на неї обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України.

Суд вважає, що покарання у виді пробаційного нагляду відносно неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідно до ст.65 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Стосовно заявленого у справі цивільного позову про стягнення майнової та моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_18 – ОСОБА_14 , через представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_18 – адвоката ОСОБА_15 звернулась до неповнолітньої обвинуваченої та її законних представників: ОСОБА_19 та ОСОБА_5 з цивільним позовом про стягнення майнової шкоди, в розмірі 3160 грн., моральної шкоди, в розмірі 200000 грн. та витрат на правову допомогу, в сумі 20000 грн. В обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування майнової шкоди зазначено, що у зв`язку із поїздками законного представника неповнолітньої потерпілої разом з донькою до м. Миколаєва, задля отримання останньою психологічної допомоги у формі індивідуальних консультацій на базі психологічної служби Миколаївської обласної організації Червоного Хреста України (у період з 29.04.2025 по 30.05.2025) та для участі у проведенні судово-психіатричної експертизи у Миколаївській філії ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», потерпілій завдано майнової шкоди, яка складається з вартості поїздок ТДВ «Оріон-Авто», на загальну суму 3160 грн. (6 квитків*400 грн., 2 квитка*380 грн.). Ці витрати підтверджуються корінцями квитків, електронними квитками і визнані цивільними відповідачами.

Таким чином, заявлений у справі цивільний позов про стягнення заподіяної майнової шкоди, в сумі 3160 грн. - підлягає задоволенню у повному обсязі як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Щодо моральної шкоди, зазначено, що моральну шкоду оцінено у 200000 грн., оскільки протиправною поведінкою обвинуваченої, потерпілій завдані моральні та душевні страждання, зокрема пережиті дитиною почуття приниження призвели до стану пригніченості, сорому, відчуття неповноцінності, а спогади цих подій викликали тривогу, порушення сну, насторогу, відсутність емоційного благополуччя та потягли за собою зміни фізичної, психоемоційної та соціальної сфер особистості неповнолітньої потерпілої, внаслідок чого, вона вимушена була звернутись за допомогою до психолога, з метою відновлення психологічного, психічного та фізичного стану її дитини.

На підтвердження вищевикладених обставин в матеріалах справи є: лист кардіологічного обстеження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого останній встановлено діагноз – синусова тахікардія (а.с.114, т.1); виписка з медичної картки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якої 29.04.2025 вона зверталася до лікаря-психіатра зі скаргами на тривожність поганий сон, збудливість, дратівливість, поганий настрій, внаслідок побиття 31.05.2024 (а.с.115, т.1); висновок судово-психіатричного експерта № 102 від 15.04.2025, відповідно до якого ситуація, яка досліджується за кримінальним провадженням, є психотравмуючою для ОСОБА_13 . Їй були спричиненні інтенсивні страждання. Пережиті нею почуття приниження, пригніченості, сорому, неповноцінності, стану психологічного дискомфорту тощо, свідчать про інтенсивність спричинених їй страждань та негативних наслідків: пригнічений настрій, фіксованість на спогадах, тривога, порушення сну, насторога, відсутність емоційного благополуччя, зниження якості життя тощо. Тривожні спогади, враховуючи інтенсивність пережитих страждань, залишаються й до теперішнього часу. Негативні зміни фізичної, психоемоційної та соціальної сфер її особистості, є наслідками ситуації, яка досліджується за кримінальним провадженням та свідчать, що ОСОБА_13 були спричинені психологічні (моральні) страждання (а.с.26-45, т.2); довідка Миколаївської ОО ТЧХУ № 246/ПС від 04.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_13 у період з 29.04.2025 по 30.05.2025 отримувала психологічну допомогу у формі індивідуальних консультацій (6 зустрічей загальною тривалістю 6 годин) на базі Психологічної служби Миколаївської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, за адресою: м. Миколаїв, вул. Водопровідна 19/4. Причина звернення: потреба у психологічній підтримці у зв`язку з емоційними труднощами. Мета консультацій - надання психологічної допомоги для покращення емоційного стану та розвитку навичок саморегуляції (а.с.132, т.1).

Вказані докази доводять, що неправомірними діями ОСОБА_4 неповнолітній потерпілій ОСОБА_13 була заподіяна моральна шкода, оскільки вона, без сумніву, перенесла моральні страждання внаслідок протиправної поведінки обвинуваченої, їй були спричиненні інтенсивні страждання. Пережиті нею почуття приниження, пригніченості, сорому, неповноцінності, стану психологічного дискомфорту тощо, свідчать про інтенсивність спричинених їй страждань та негативних наслідків: пригнічений настрій, фіксованість на спогадах, тривога, порушення сну, насторога, відсутність емоційного благополуччя, зниження якості життя тощо. Тривожні спогади, враховуючи інтенсивність пережитих страждань, залишаються й до теперішнього часу. Негативні зміни фізичної, психоемоційної та соціальної сфер її особистості, є наслідками ситуації, яка досліджується за кримінальним провадженням та свідчать, що ОСОБА_13 були спричинені психологічні (моральні) страждання.

Однак, розмір моральної шкоди, визначений цивільним позивачем, в сумі 200000 гривень, на думку суду, не відповідає ступеню та характеру моральних страждань, перенесених неповнолітньою потерпілою. Тому суд, з урахуванням перенесених неповнолітньою потерпілою моральних страждань, виходячи з принципу розумності й справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гривень. В силу вимог ч.2 ст.1179 ЦК України, в разі відсутності у неповнолітньої ОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, моральну шкоду слід стягнути солідарно з її батьків: ОСОБА_19 та ОСОБА_5 .

Крім того, в судовому засіданні був доведений розмір понесених законним представником потерпілої витрат на правову допомогу, які підтверджено договором про надання правничої допомоги № 01/02/25 від 03.02.2025; додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги № 01/02/25 від 15.05.2025, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 27 від 15.05.2025, відповідно до якої адвокату ОСОБА_15 було сплачено 20000 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Дана стаття встановлює перелік витрат, які входять до складу процесуальних витрат. Процесуальними витратами є витрати, які здійснюють учасники кримінального провадження (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України) у зв`язку з їх участю у кримінальному провадженні. Перелік витрат, який міститься в ст. 118 КПК України, є вичерпним. Інші види витрат не належать до складу процесуальних і відповідно не підлягають компенсації (ст. 124 КПК України) .

Згідно ст.119 КПК України, суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк. Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення. У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи майновий стан неповнолітньої обвинуваченої, яка є школяркою, не отримує ані стипендії, ані самостійного заробітку, перебуває виключно на утриманні батьків, суд вважає за доцільне звільнити її від оплати процесуальних витрат, а відповідні витрати, а саме: документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу законного представника потерпілої, в розмірі 20000 грн., слід компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.370-371,374-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України та, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду, строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , строком на 1 (один) рік, наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Встановлений обвинуваченій ОСОБА_4 пробаційний нагляд, строком на 1 (один) рік, обчислювати з дня її постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 майнову шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення, в сумі 3160 грн., та 100000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а в разі відсутності у неповнолітньої ОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування нею шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі стягнути солідарно з її батьків: ОСОБА_19 та ОСОБА_5 .

Документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_13 – ОСОБА_14 , в розмірі 20000 грн. - компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Речові докази: компакт-диск білого кольору з відеозаписом катування ОСОБА_13 від 31.05.2024 – зберігати в матеріалах судового кримінального провадження.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

СУДДЯ: ОСОБА_21