Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №490/9937/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №490/9937/25

Провадження №2/477/134/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої – судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання – Сеніній В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Миколаєві в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість у розмірі 47250,00 грн., з яких: сума кредиту 7000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 36750,00 грн., штрафні санкції 3500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 30 квітня 2024 року між первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1585972 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7000,00 грн. на строк 349 днів з 30.04.2024 року по 15.04.2025 року зі сплатою процентів за користування кредитом.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконав своєчасно та у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 у розпорядження кредитні кошти шляхом їх зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Кредитний договір укладено між сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач зобов`язань за договором не виконав, в зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 47250,00 грн., з яких: сума кредиту 7000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 36750,00 грн., штрафні санкції 3500,00 грн.

27 червня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №27062025, на підставі якого відбулося відступлення вимоги за кредитним договором. Відповідно до умов факторингу, до ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1585972 про надання споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем.

Заборгованість за договором №27062025 складає 47250,00 грн., з яких: сума кредиту 7000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 36750,00 грн., штрафні санкції 3500,00 грн.

В зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення заборгованості за договором, позивач звернувся з позовом до суду та просив стягнути з відповідача на свою користь вищезазначену заборгованість.

Ухвалою від 13 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належно за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала.

В зв`язку з неявкою сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд ухвалив розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа розглядається за наданими позивачем доказами. Докази, що спростовують позовні вимоги, відповідачем не надавались.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

30 квітня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту. За умовами договору, кредитодавець надає ОСОБА_1 кошти кредиту у розмірі 7000,00 грн. строком на 350 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою, яка становить 1.50 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е116 30.04.2024 року.

Зі змісту статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

У другому абзаці частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, договір №1585972 від 30 квітня 2024 року між первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредитує електронним договором, підписаним аналогом електронно-цифрового підпису ОСОБА_1 у формі одноразового ідентифікатора та вважається таким, що укладений в письмовій формі.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач порушив умови договору в частині строків та сум сплати кредиту та має заборгованість за вище вказаним договором.

27 червня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклало договір факторингу №27062025 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Згідно п.1.2 Розділу 1 договору факторингу право вимоги до боржників за договорами переходить до фактора в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників.

Зазначений акт приймання-передачі Реєстру боржників був підписаний між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 27 червня 2025 року.

Відомості щодо боржника ОСОБА_1 містяться у реєстрі під порядковим №715, де зазначено розмір заборгованості за основною сумою боргу – 7000,00 грн., розмір заборгованості за відсотками – 36750,00 грн., заборгованість за штрафами та пенею – 3500,00 грн., а всього заборгованість у розмірі 47250,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, 27 червня 2025 року відбулося відступлення прав вимоги за договором №1585972 про надання коштів на умовах споживчого кредиту щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»

Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором №27062025 заборгованість ОСОБА_1 складає 47250,00 грн., з яких: сума кредиту 7000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 36750,00 грн., штрафні санкції 3500,00 грн.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як встановлено судом, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало ОСОБА_1 30 квітня 2024 року відповідно до кредитного договору грошові кошти у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується довідкою, наданою АТ «ПУМБ» відповідно до ухвали суду про витребування доказів, згідно з якою на картковий рахунок № НОМЕР_2 , емітований на ім`я ОСОБА_1 , 30 квітня 2024 року зараховано 7000,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач порушила умови договору в частині строків та сум сплати кредиту та має заборгованість за вище вказаним договором.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ним не повернуті, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1585972 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30 квітня 2024 року у сумі 43750,00 грн., з яких: сума кредиту 7000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 36750,00 грн.

У задоволенні вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 3500,00 грн. належить відмовити, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Дія правової норми у часі – пункт 18 має ретроспективну дію і поширюється також на кредитні договори і позики, які укладені до 17 березня 2022 року (закон № 2120 від 15 березня 2022 року).

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 3500,0 грн. не підлягає задоволенню.

Стосовно судових витрат, то згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належить надання правничої допомоги адвоката.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони та підлягають розподілу разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат щодо надання правничої допомоги, позивачем надано договір, №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», заявки №12403 на виконання доручення до договору про надання правничої допомоги, відповідно до яких сума витрат на правничу допомогу адвоката складає 10000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що складність справи, що розглянута, є не великою, позовна заява є типовою для позовних заяв про стягнення кредитної заборгованості, розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, суд враховуючи вимоги розумності та справедливості вважає необхідним та достатнім стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та роз`яснень п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 17.10.2014 року № 10, з відповідача належить стягнути:

- судовий збір на користь держави, пропорційний до розміру задоволених позовних вимог – 2242 грн. 90 коп. (43750 грн. х 100 / 47250 грн. = 92,59 %; 2422,4 грн. х 92,59 % = 2242,9 грн.);

- витрати на правову допомогу 4629 грн. 50 коп. (5000,0 грн. х 92,59% = 4629.5 грн.)

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором №1585972 від 30 квітня 2024 року у розмірі 43750 (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., з яких: сума кредиту 7000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 36750,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822) витрати на сплату судового збору по справі в сумі 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822) витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4629 (чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»(код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м.Київ, вул.Загородня, 15, офіс 118/2);

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Л.М.Семенова