Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №207/6076/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1010/26 Справа № 207/6076/24 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 липня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 20.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фіна Компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №30308-05/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

03.07.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія «ІНВЕСТРУМ» та TOB «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №3072023, згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «ІНВЕСТРУМ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №30308-05/2023 від 20.05.2023 року.

29.01. 2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29012024, згідно Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №30308-05/2023 від 20.05.2023 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 42 750 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 15000 грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 27 750 грн. 00 коп. – заборгованість за відсотками. Термін повернення кредиту настав, але вказана заборгованість за кредитним договором відповідачем не сплачена .

Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 30308-05/2023 від 20.05.2023 року в розмірі 42 750 грн. 00 коп. Вирішити питання стосовно судових витрат.

Рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 29 липня 2025 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №30308-05/2023 від 20.05.2023 року в розмірі 42 750,00 грн., яка складається: 15000 грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 27 750 грн. 00 коп. – заборгованість за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальностю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фіна Компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №30308-05/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за наданим кредитом вбачається, що станом на 07.11.2024 року заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним кредитним договором становить 42 750 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 15000 грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 27 750 грн. 00 коп. – заборгованість за відсотками.

03.07.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія «ІНВЕСТРУМ» та TOB «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №3072023, згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «ІНВЕСТРУМ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №30308-05/2023 від 20.05.2023 року.

29.01.2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29012024, згідно Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №30308-05/2023 від 20.05.2023 року.

Також представником позивача надано докази на підтвердження досудового врегулювання спору шляхом направлення на поштову адресу відповідача досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором за вих. № 23330426 від 08.11.2024р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 та 2 статі 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження факту перерахування відповідачу кредитних коштів, тоді як довідка видана ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 22.10.2024 № 2919 241022114227 не є первинним документи та не містить обов`язкових реквізитів платіжного документу, в тому числі даних отримувача, а отже не є належним та достатнім доказом на підтвердження факту перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про недоведеність факту виконання ТОВ «ФК «Інвеструм» умов кредитного договору про перерахування ОСОБА_1 коштів у розмірі 15 000грн. та подальше користування останнім кредитом, а тому відсутні підстав для стягнення з відповідача, як тіла кредиту так і нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Надані позивачем докази у сукупності доводять лише факт укладення в електронному виді кредитного договору між первісним кредитором і відповідачем, а також факт відступлення права вимоги за вказаним договором між первісним кредитором і позивачем у справі, але сам факт укладення такого договору (відступлення права вимоги) не є достатнім для підтвердження дійсності права вимоги первісного кредитора, а саме виконання останнім обов?язку з перерахування коштів за укладеним кредитним договором.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 липня 2025 рокуслід скасувати. У задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги та як наслідок відмову у задоволенні позову з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3633,6 грн.

Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 – задовольнити .

Рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 липня 2025 року– скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3633,6 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Повний текст постанови складено 13 травня 2026 року.

Судді: