Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №127/8921/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8921/26

Провадження № 3/127/1827/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП та ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП та ст. 185 КУпАП.

Справи про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень надійшли до суду одночасно та постановою суду від 30 березня 2026 року об`єднані в одне провадження.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №218638 від 15.03.2026, 15.03.2026 о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме на залізничному вокзалі м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 1, висловлювася нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №218639 від 15.03.2026, 15.03.2026 о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме на залізничному вокзалі м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 1, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. На неодноразову вимогу поліцейського припинити правопорушення не реагував, чим вчиняв злісну непокору законній вимозі працівника поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством. Виклик ОСОБА_1 здійснювався шляхом направлення судової повістки на адресу проживання, вказану у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, інформація щодо дати, часу та місця розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, що дозволяло ОСОБА_1 самостійно її переглянути. Будь-яких заяв щодо розгляду справи від особи не надходило.

За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП, у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі нею здійснено не було.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 15.03.2026 о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме на залізничному вокзалі м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 1, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №218638 від 15.03.2026.

Крім того, 15.03.2026 о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме на залізничному вокзалі м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 1, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. На неодноразову вимогу поліцейського припинити правопорушення не реагував, чим вчиняв злісну непокору законній вимозі працівника поліції, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №218639 від 15.03.2026.

15.03.2026 о 01 год 03 хв у зв`язку із вчиненням правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, для припинення адміністративного правопорушення та складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 було доставлено у службове приміщення ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про що складено протокол АЗ №108029 протокол про адміністративне затримання від 15.03.2026.

Як слідує із рапорта інспектора взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Володимира Бовкуна від 15.03.2026, під час несення служби в складі наряду «Юнкер 108» на планшетний пристрій отримали повідомлення «адміністративне правопорушення". Прибувши на місце виклику за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено наряд «Тайфун-703» та громадянина, який знаходився в п`яному вигляді у громадському місці та порушував громадський порядок, виражався нецензурною лайкою та на вимоги працівників поліції припинити правопорушення не реагував. Було встановлено анкетні дані, цього чоловіка, ним виявився ОСОБА_1 , якого було затримано та доставлено до ВП №1 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Довженка, 73, для припинення правопорушення та складання адміністративних матеріалів.

Так, відповідно до положень статті 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, котрі порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання.

Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу; особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.

Тобто, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян.

При цьому, як згадувалось вище, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є місце його скоєння, а саме громадське місце.

Мотивом порушення громадського порядку є неповага до суспільства. При цьому неповага до суспільства виявляється у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

За ст. 185 КУпАП настає адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Тобто, протиправним діянням є саме злісна непокора, яка виражається у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до осіб, які охороняють громадський порядок (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №444/2115/17 зроблено висновок, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнана правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.

Отже, невиконання законної вимоги поліцейського не допускається. Правопорушник володіє правом оскаржувати незаконні на його думку дії працівників поліції, однак ухилення від виконання вимоги працівника поліції на момент оголошення такої вимоги, не може вважатися допустимим способом захисту ймовірно порушених прав та свідчить виключно про зухвале нехтування громадянином встановленого законодавством порядку.

Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.

Наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться у зазначених протоколах про адміністративні правопорушення, відповідно до яких зафіксовано обставини вчинення адміністративних правопорушень.

Дані протоколи відповідають вимогам відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативні акти, які передбачають відповідальність за дані правопорушення.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколах обставини підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.

Підстави ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази відсутні, оскільки вони є об`єктивними, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП України, узгоджуються між собою та нічим не спростовані.

Так, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, які не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених: ст.173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушує громадський порядок і спокій громадян та ст. 185 КУпАП, а саме як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. При цьому жодних скарг чи зауважень щодо дій працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював.

При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаних адміністративних правопорушень, суд приймає до уваги вимоги ст. 33 КУпАП, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП та ст. 185 КУпАП, та з врахуванням ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 185 КУпАП у виді штрафу.

Разом з тим, судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1 36, 173, 185, 221, 268, 276, 279, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП та ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136,00 грн (сто тридцять шість гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна