Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №646/3783/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №646/3783/26

Суддя: Демченко І. М.

Справа № 646/3783/26

№ провадження 2/646/3239/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого – Демченко І.М. за участю секретаря судового засідання Кочитової Я.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

У С Т А Н О В И В:

ПрАТ «Харківенергозбут» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2025 по 01.02 2026 по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я відповідачки, як власниці будинку АДРЕСА_1 , у розмірі 54 293, 10 грн.

Крім того, позивач просить стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн., поштові витрати у сумі 146,00 грн. та 80, 00 грн. витрат на отримання довідки з державного реєстру щодо права власності.

Ухвалою суду від 07.04.2026 справу прийнято до провадження суддею Демченко І.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник ПрАТ «Харківенергозбут» Григоряка Ю.С. надала заяву про розгляд справи по суті у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Направлені за місцем реєстрації відповідачки судові виклики відділенням поштового зв`язку повернуті на зворотну адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відзив не подано.

Відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи,

На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є власницею будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру реочвих прав на нерухоме майно.

На підставі відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 06.04.2026 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , значиться зареєстрованою відповідач ОСОБА_1 .

Розрахунком основного боргу за електроенергію, складеного позивачем, підтверджено, що за вищевказаною адресою: відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та станом на 01.03.2026 за показами засобу комерційного обліку 024704 утворилася заборгованість за період з 01.01.2025 по 01.02.2026 утворилася заборгованість у розмірі 54 293, 10 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з постачання та розподілу електричної енергії віднесено до комунальних.

Згідно п.5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі — Закон) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі — ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на провадження відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ “Харківенергозбут” розміщені на його сайті для публічного доступу.

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

У відповідності до абзацу вісімнадцятого пункту 13 розділу XVII Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Таким чином, відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи факт отримання відповідачем наданих ПрАТ “Харківенергозбут” послуг, він зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги.

Статтею 526 ЦК України встановлені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Докази щодо звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про повне задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за електричну енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн., понесені поштові витрати у розмірі 146 грн., а також витрат на отримання інфоормаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 80, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” заборгованість за електричну енергію у розмірі 54293, 10 грн. (п`ятдесят чотири тисячі двісті дев`яносто три гривні 10 копійок) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк” НОМЕР_3 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328, а також суму понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та 80,00 грн. (вісімдесят гривень 00 копійок) та 146, 00 грн. (сто сорок шість гривень 00 копійок) понесені витрати на отримання інформації з Державного реєстру речових прав, які перерахувати на рахунок НОМЕР_4 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його складення повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13.05.2026.

Головуючий І.М.Демченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua