Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №645/6447/24 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6447/24

Провадження № 2/645/1005/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Карпунець Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 645/6447/24 за позовом:

Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності, діє представник - Редька С.І., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги в загальній сумі 46085,14 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення, гарячої води та інших послуг, які надає КП «ХТМ». Однак, в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за вказані комунальні послуги не здійснюють, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 01.10.2024 року, складає 46085,14 грн, з яких: 43529,32 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.07.2016 року по 31.08.2021 року; 823,20 грн заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; 477,12 грн заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; 947,43 грн. заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; 308,07 грн. заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року. Посилаючись на вказані обставини та норми закону, позивач просить стягнути з відповідачів на його користь суму заборгованості за надані послуги.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.11.2024 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судове засідання порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16.01.2025 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за комунальні послуги в розмірі 46085,14 грн, з яких: 43529,32 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.07.2016 року по 31.08.2021 року; 823,20 грн заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; 477,12 грн заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; 947,43 грн. заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; 308,07 грн. заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 року, з 25 квітня 2025 року Фрунзенський районний суд м. Харкова змінює свою назву на Немишлянський районний суд міста Харкова. Зміна назви суду не змінює юридичної адреси, підсудності та структури суду.

03.12.2025 від представника ОСОБА_1 – адвоката Холодова Л.Ю. надійшла заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 17.12.2025 заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Холодова Леоніда Юрійовича про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2025 року по цивільній справі № 645/6447/24/25 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води задоволено. Скасовано заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2025 року у цивільній справі № 645/6447/24 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води. Цивільну справу №645/6447/24 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

01.01.2026 від представника ОСОБА_1 – адвоката Холодова Л.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в позові КП «ХТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого представник посилався на те, що як свідчить Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 видане 20 січня 1999 р. Головним управлінням економіки та комунального майна, Управлянням комунального майна та приватизації, Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду, Виконавчого комітету Харківської міської ради, право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить трьом особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і її частку успадкував її чоловік ОСОБА_2 . Таким чином ОСОБА_1 належить 1/3 (одна третина) частина квартири, а ОСОБА_2 належить 2/3 (дві третини). ОСОБА_1 проживає зі своєю дружиною ОСОБА_4 , донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак з 2013 року проживає за кордоном, окремо від ОСОБА_1 , вони не мають спільного бюджету і не ведуть спільного господарства. Таким чином, кожен із співвласників ОСОБА_1 , якому належить 1/3 (одна третина) частин квартири та ОСОБА_2 , якому належить 2/3 (дві третини) частин квартири відповідно до належної йому частки відповідає перед третіми особами. Відповідно, дії співвласників щодо понесення таких витрат мають ґрунтуватися на положеннях чинного законодавства та/або домовленостях співвласників. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не існує домовленостей щодо іншого порядку утримання вказаної квартири і тому обов`язок щодо сплати заборгованості за комунальні послуги вони несуть в відповідних частках, які відповідають їх частці у праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 1/3 (одна третина); ОСОБА_2 - 2/3 (дві третини). Оскільки відповідач ОСОБА_1 є власником 1/3 (однієї третини) квартири, а ОСОБА_2 є власником 2/3 (двох третин) квартири, то і за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2016 року по 31.08.2021 року; та заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року; заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2021 року по 31.08.2021 року, відповідно приписів ст.ст. 322, 815 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні сплачувати самостійно: ОСОБА_1 1/3 (одну третину) ОСОБА_2 2/3 (дві третини). Також представник вказував, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги за період з 01.07.2016 року по 31.08.2021 р. зі спливом строку позовної давності. Таким чином, згідно приписів статей 256, 257 ЦК України та встановленого Кабінетом Міністрів України карантину з 12 березня 2020 року, та набрання чинності Законом України 540-IX від 30 березня 2020 року щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пунктів 12, 19 «Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України», сплив трирічний строк позовної давності за позовними вимогами КП «Харківські теплові мережі» за період з 01.07.2016 року по 01.04.2017 року, а саме на суму 7251,38 грн: 207,03 + 207,03 + 205,65 + 604,77 + 958,46 + 1412,42 + 1349,31 + 1339,29 + 967,42 = 7251,38 - послуги з постачання теплової енергії. Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» за період з 01.07.2016 до 02.04.2017 р. задоволенню не підлягають, оскільки заявлені поза межами строку позовної давності.

14.01.2026 від представника ОСОБА_1 – адвоката Холодова Л.Ю. надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 20.01.2026 залучено до участі у справі № 645/6447/24 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 20.01.2026 Клопотання представника відповідача про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, ЄДРПОУ 02900653, адреса 61055, м. Харків, вулиця Бібліка, будинок 57, належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

12.02.2026 на виконання ухвали суду з Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла спадкова справа № 81/2012, заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.03.2026 від представника позивача – ОСОБА_7 надійшла уточнена позовна заява, в якій останній вказав, що представником відповідача було подано заяву про застосування строку позовної давності. Борг за надані послуги з теплопостачання та постачання гарячої води за вказаною адресою за період з 04.2017 р. по 31.08. 2021 р. складає 37 344,12 грн. Виходячи з вищевказаного, просив стягнути зі ОСОБА_1 1/3 боргу, що складає 12 448,04 грн, стягнути зі ОСОБА_2 2/3 боргу, що складає - 24 896,08 грн.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 17.03.2026 року прийнято до провадження заяву про уточнення позовних вимог від 17.04.2026 року та продовжено розгляд справи з його урахуванням.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Холодов Л.Ю. в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. 17.03.2026 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю відповідача ОСОБА_1 , в якій також просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 з 01.12.1998 року по 17.08.2021 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 4).

Крім того, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 27.11.2025 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 17.08.2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 46).

Також, з довідки про реєстрацію місця проживання особи від 14.02.2020 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 11.08.2004 року по теперішній час (а.с. 67).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 видане 20 січня 1999 р. Головним управлінням економіки та комунального майна, Управлянням комунального майна та приватизації, Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду, Виконавчого комітету Харківської міської ради, встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить трьом особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 42).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 109).

Як вбачається з копії спадкової справи № 81/2012, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті матері відмовились, натомість відповідач ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини після смерті дружини (106-108).

Таким чином ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а ОСОБА_2 є власником 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_4 , та, відповідно є споживачами послуг з теплопостачання, які надаються КП "Харківські теплові мережі".

Згідно з рішенням Харківського міськвиконкому від 23 грудня 1998 року № 1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді» (зі змінами, внесеними рішенням від 30 вересня 2001 року № 946) позивач є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м. Харкова.

В обґрунтування розміру позовних вимог, з урахуванням уточнень, позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 01.04.2017 по 31.08.2021 на суму 37344,12 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, на час виникнення спірної заборгованості регулювалися Законом України № 1875-ІV від 24.06.2004 «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон № 1875-ІV), в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону №1875-ІV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). Згідно з ч. 2 ст.14 Закону № 1875-ІV ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №1875-ІV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Статтею 3 цього Закону визначені предмет його регулювання і суб`єкти у сфері житлово-комунальних послуг.

31.10.2021 року на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір, Індивідуальний договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

З 01.12.2021 року на підставі ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності вказані вище індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії на індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на вищезазначеному сайті КП «ХТМ».

Відповідно до п.4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до п. 5 Індивідуальних договорів виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п.п. 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.

Пунктами 32-34 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком виплата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

У відповідності до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію й ін. послуги) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п.п. 18, 20, 30 Правил надання населенню послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі - Правила № 630), які діяли на час утворення заборгованості до 01.05.2022 року, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п. 37 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Плата за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства (п. 33 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182).

Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «ХТМ» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.

Таким чином, КП «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг централізованого опалення.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, від 20 листопада 2024 у справі № 463/6799/18.

Недотримання вимог законодавства щодо належного виконання зобов`язання призводить до порушення зобов`язань.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовився від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому суд враховує, що відповідачі, зокрема відповідач ОСОБА_1 , як споживач послуг, не звертався до позивача з відповідними претензіями щодо неналежної якості наданих послуг та проведення перерахунку. Доказів його звернення зі скаргами щодо невідповідності температурного режиму в помешканні чи фіксації інших порушень, які могли б вплинути на розмір заборгованості, відповідачем також не надано, із зустрічними вимогами відповідач також не звертався, а тому всупереч визначеному у ст.ст. 12, 81 ЦПК України процесуальному обов`язку відповідач ці обставини не спростовував. Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачем до суду не надано. Також відсутні докази укладення між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості відповідача за надані послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Відповідачами не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, тому суд бере його до уваги.

Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає 1/3 частина боргу, що складає 12 448,04 грн, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає 2/3 частини боргу, що складає - 24 896,08 грн.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за комунальні послуги в розмірі 12 448,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за комунальні послуги в розмірі 24 896,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" витрати зі сплати судового збору у сумі 1514,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

позивач - КП «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, р/р. IBAN: НОМЕР_3 , ФХОУ ПАТ «Держаний ощадний банк України» м.Харкова, юридична адреса: вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений та підписаний 13.05.2026 року.

Суддя О.В. Федорова