Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №644/2892/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/2892/26

Провадження № 3/644/888/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 травня 2026 р. м.Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Шевченко С.В., розглянув матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у с т а н о в и в :

12 березня 2026 року о 21:00 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Героїв Харкова в районі будинку № 307 у м. Харкові з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Вдовиченко О.І. просив закрити провадження через відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також захисник посилався на те, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були допущені численні грубі порушення, такі як, не роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність безперервної відеофіксації, не роз`яснення наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Також захисник просив зупинити провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується такими доказами, які були досліджені судом: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613432, складеним 12 березня 2026 року, яким зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, як на місці зупинки, такі і в медичному закладі; відеозаписом, який доданий до протоколу, яким також підтверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

На підставі досліджених доказів, суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, оскільки на вимогу поліцейського, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, не пройшов у установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту суд зауважує таке.

З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису судом встановлено, що події відбуваються на території блок-посту. ОСОБА_1 не оспорював факт керування транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 . В процесі спілкування патрульним поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота. Вже однієї цієї ознаки достатньо для ініціювання проведення огляду водія на стан сп`яніння. На відповідну пропозицію ОСОБА_1 відповів відмовою. Також в процесі спілкування останньому повідомлялось про негативні наслідки такої відмови, а саме перспективи штрафу у розмірі 17000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд виходить з того, що при добросовісному ставленні водія до виконання обов`язків, які на нього покладені Правилами дорожнього руху України, у ОСОБА_1 було достатньо інформації для розуміння того, що та у зв`язку з цим від нього вимагається працівниками поліції.

Також суд зауважує, що за приписами ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці, військовозобов`язані несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Тобто, для військовослужбовців, які вчинили адміністративні правопорушення, пов`язані із порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не існує будь-яких виключень у процедурі притягнення до адміністративної відповідальності, а ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності саме за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також відсутні підстави для виклику і допиту в суді у якості свідків патрульних поліцейських, які займались оформленням матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, про що просив захисник, оскільки вони виконували свої службові обов`язки і їх показання не можуть бути джерелом доказування у справі в розумінні ст. 251 КУпАП.

Оцінюючи наведені вище доводи сторони захисту та наявні докази, суд доходить висновку про доведеність поза розумними сумнівом події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Як вбачається із наданих суду копій документів, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, у зв`язку з чим судовий збір, у відповідності до п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, 124, 122-4, 276, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через місцевий суд.

Суддя Шевченко С.В.