Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №132/801/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/801/26

Провадження №1-кп/132/313/26

Вирок

Іменем України

07 травня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020220000048 від 09 лютого 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Калинівка Вінницької області, освіта повна середня, тимчасово непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

Прокурора Калинівського відділу

Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 ,

Обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи особою двічі засудженою за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 (вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 27.02.2020, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, із призначеним покаранням у вигляді двох місяців арешту та вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 16.03.2023, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, із призначеним покаранням у виді двох років шести місяців обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців), перебуваючи з 21.05.2025 на профілактичному обліку ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області в ІКС ІПНП «Кривдник», як сімейний кривдник та, відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», являючись особою на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення систематичного домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , належних висновків для себе не зробив та продовжує умисно, систематично, на підґрунті конфліктних побутових сімейних відносин та зловживання алкоголем, вчиняти по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство.

Так, ОСОБА_3 23.01.2025 о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме умисні дії фізичного характеру, що полягали в нанесенні ударів по голові, стусанах та штовханнях, чим завдав їй фізичного болю і страждань, за що на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_3 24.01.2025 близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в місті Калинівка, Хмільницького району. Вінницької області, порушив терміновий заборонний припис, який полягає у забороні в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, за що на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_3 26.01.2025 о 17 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у образах нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань, за що на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно постанови Калинівського районного суду №132/314/25 від 26.02.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн в дохід держави.

Крім того, ОСОБА_3 24.01.2025 о 17 годині 42 хвилини, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме умисні фізичні дії - штовхання, викручував руки та виражався нецензурною лексикою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, за що на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. З ст. 173-2 КУпАП.

Згідно постанови Калинівського районного суду №132/346/25 від 26.02.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 605 грн в дохід держави.

Крім того, ОСОБА_3 21.05.2025 о 18 годині 08 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, словесно ображав, створював нестерпні умови для проживання, чим міг завдати шкоду її психологічному здоров`ю, за що на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно постанови Калинівського районного суду № 132/1707/25 від 16.06.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн в дохід держави.

Крім того, ОСОБА_3 31.05.2025 о 19 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , чим завдав їй психологічного болю та страждань, за що на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно постанови Калинівського районного суду №132/1781/25 від 23.06.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 годин.

Крім того, ОСОБА_3 07.07.2025 о 18 годині 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , що полягало в умисних діях фізичного характеру, а саме штовханні, душінні, образах нецензурною лайкою, що завдало потерпілій психологічних страждань, за що на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно постанови Калинівського районного суду №132/2301/25 від 22.08.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн в дохід держави.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_3 08.02.2026 близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не зробивши висновків щодо належного поводження зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , умисно вчинив домашнє насильство відносно останньої.

Так, ОСОБА_3 , перебуваючи у кімнаті квартири за місцем спільного проживання зі своєю матір`ю - ОСОБА_5 , не зважаючи на її хворобливий стан після перенесеного захворювання, підійшов до останньої ззаду та наніс їй один удар кулаком в спину, що спричинило ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді синця лівого плечового суглобу, яке належить до легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995).

Внаслідок зазначених систематичних дій ОСОБА_3 , його матір - ОСОБА_5 зазнала фізичних страждань та була змушена звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення останнім кримінального правопорушення.

Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Враховуючи думку учасників судового процесу, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженню, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_5 правильно розуміють зміст цих обставин.

З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , а також дослідити докази, що характеризують обвинуваченого.

Також обвинуваченому ОСОБА_3 суд роз`яснив, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю за обставин вказаних в обвинувальному акті. Суду показав, що потерпіла по справі ОСОБА_5 є його матір`ю з якою вони спільно проживають в АДРЕСА_1 . Коли він перебував вдома в стані алкогольного сп`яніння, то у нього з матір`ю ОСОБА_5 постійно виникали сварки, в ході яких він її в грубій формі ображав, принижував, погрожував фізичною розправою та виганяв з дому, після чого матір викликала поліції, у звязку із чим його було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності ст. 173-2 КУпАП. 08.02.2026 близько 17 год., він, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в кімнаті будинку, в стані алкогольного сп`яніння, в ході суперечки, підійшов до матері ОСОБА_5 ззаду та наніс їй один удар кулаком в спину. Після отриманих тілесних ушкоджень, мати викликала працівників поліції. Подібних протиправних дій по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 у майбутньому вчиняти не буде. В скоєному щиро розкаюється та просить його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, однак звернулась до суду з письмовою заявою, відповідно до якої просить справу розглядати без її участі, на суворій мірі покарання ОСОБА_3 не наполягає та просить не позбавляти його волі.

На досудовому слідстві дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного насильства, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних страждань, потерпілої особи.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

По даному кримінальному провадженню цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Документально підтверджені витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов потерпілою стороною не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на досудовому слідстві не застосовувався.

При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством стосовно своєї матері, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря-нарколога перебуває з 29.10.2008 (діагноз F10.2), у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, позицію потерпілої сторони, яка не наполягала на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, вчинив кримінальне правопорушення щодо особи похилого віку та в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно досудової доповіді, підготовленої провідним інспектором Хмільницького РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 , суд бере до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, наявність попередніх правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, та дуже високий рівень небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб), а також думку органу пробації, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб). Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Судом встановлено, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, а також був засуджений за ст. 126-1 КК України. Однак, незважаючи на застосовані до нього заходи адміністративного та кримінально-правового впливу, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти протиправні дії щодо потерпілої – своєї матері ОСОБА_5 , що свідчить про його стійку протиправну поведінку та підвищену суспільну небезпечність.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України, судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України, що буде необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (один) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку, після набрання вироком законної сили.

Речові докази: завірені копії судових рішень про адімінстративні правопрушення № 132/346/25, № 132/314/25, №132/2301/25 зберігати при матеріалах кримінального провадження за № 12026020220000048.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

СУДДЯ ОСОБА_1