Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №133/631/25 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 133/631/25

Провадження №1-кп/132/276/26

Вирок

Іменем України

04 травня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025020230000049 від 02.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Козятин Вінницької області, громадянина України, неодруженого, здобувача освіти ДПТНЗ «Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

в режимі відеоконференції

прокурора Калиніського відділу

Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 ,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника неповнолітнього обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,

в режимі відео конференції

представника служби у справах дітей

Козятинської міської ради

в режимі відео конференції ОСОБА_9 ,

представника ювенальної превенції ВП № 2

Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_3 01 лютого 2025 року близько 22 години 10 хвилин, проходячи по перехрестю вулиці Г. Сковороди та вулиці Зоряна в м. Козятині Хмільницького району Вінницької області, зустрів раніше незнайомих йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , де між ними раптово виник словесний конфлікт, який переріс у шарпання один одного за одяг.

Під час раптово виниклого конфлікту ОСОБА_3 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, виконуючи свої злочинні дії, на ґрунті раптово виниклих не приязних відносин, дістав з правої кишені своєї куртки складний ніж та, тримаючи ніж в правій руці, наніс ним один удар в область живота ОСОБА_7 , в результаті чого спричинив тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням шлунка та внутрішньо - черевною кровотечею.

Відповідно до висновку експерта № 11 від 13.02.2025 у ОСОБА_7 мали місце ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням шлунка та внутрішньо - черевною кровотечею. Вказане ушкодження виникло від травматичної дії колюче-ріжучого предмету (в т.ч. ніж тощо) можливо 01.02.2025. За ступенем тяжкості вказане проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (п 2.1.3.К «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95).

Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Враховуючи думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_7 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого, свідків згідно реєстру матеріалів справи, представника служби ювенальної превенції, представника служби у справах дітей, дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження письмові докази та документи, а також документи, що характеризують обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю. Суду показав, що 01 лютого 2025 року біля 22 години він разом із ОСОБА_12 повертався додому. Проходячи біля 5 школи, побачили автомобіль та двоє хлопців, один з яких крикнув: «Діма». Вони розвернулися, щоб подивитися чи це не їх звуть, оскільки ОСОБА_13 також звати ОСОБА_14 . Одному із хлопців це мабуть не сподобалося і він почав кричати, щоб вони звідси йшли. Потім до них підійшов, як згодом стало відомо ОСОБА_15 , і між ними почалася суперечка. Вони з ОСОБА_13 продовжили рухатися і ті хлопці також почали йти за ними. Потім їх наздогнав автомобіль з якого вийшли дівчата, які намагалися стримати як згодом йому стало відомо, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Коли вони намагалися йти далі, то ОСОБА_16 та його товариш ОСОБА_17 продовжили за ними бігти і коли їх наздогнали, то ОСОБА_17 схватив його за груди, потім підійшов ОСОБА_16 та наніс йому удар у висок та сказав: «зараз ми тебе придушимо та кинемо в багажник». Тому він, злякавшись, машинально дістав ніж з правого кармана куртки, розклав його і махнув ним в сторону натовпу, не маючи наміру комусь завдати ушкодження. Після цього вони з ОСОБА_13 пішли додому. Небезпечність своїх дій він розумів і усвідомлював. Пред`явлений до нього потерпілим цивільний позов визнає частково. На досудовому слідстві його мати відшкодувала потерпілому 50 тисяч гривень. Також він відвідував потерпілого в лікарні та просив у нього вибачення. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнав повністю, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, зокрема, у показаннях потерпілого та свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 01.02.2025 року вони з друзями відпочивали в кафе м. Козятин. Коли у вечірній час поверталися додому, то по дорозі зустрілися із ОСОБА_18 , з яким у нього виник конфлікт в ході якого останній наніс йому ножове поранення у ліву частину живота з низу в верх. Після цього ОСОБА_19 із своїм товаришем втекли. Згодом визвали швидку і його було доставлено до лікарні, де він лікувався. Пред`явлений до ОСОБА_19 цивільний позов він підтримує в повному обсязі. Також підтверджує той факт, що батьками ОСОБА_19 йому було відшкодовано 50 тис. грн. в рахунок відшкодування завданої його здоров`ю шкоди. Просить обрати обвинуваченому максимальне покарання.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що на початку лютого 2025 року вони разом з ОСОБА_16 , ОСОБА_21 та іншими знайомими відпочивали в кафе «Гарбуз» в м. Козятині. Близько 22 години вони з дівчатами вийшли з кафе, а за ними хлопці. Вона пішла за своїм автомобілем на автостоянку, забрала дівчат і вони поїхали, а хлопці йшли пішком. Біля 5 школи напроти них йшли двоє хлопців, які зустрілися з ОСОБА_16 і між ними почався розмовний конфлікт, який тривав біля 5 хвилин. Під час конфлікту ОСОБА_16 було підрізано ножем і вона надавала йому допомогу, а згодом визвали швидку. Вона весь час була в автомобілі, однак по відео реєстратору бачила, що його було підрізано ножем.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показала, що на початку лютого 2025 року вони з ОСОБА_16 та іншими друзями відпочивали в кафе «Гарбуз» в м. Козятині. В кафе вживали коктейлі, потерпілий спиртне. Біля 22 години вони вийшли з кафе, сіли в автомобіль ОСОБА_23 та поїхали, а хлопці йшли пішки. Коли вони їхали за хлопцями, то побачили як до них підійшли двоє інших хлопців і між ними почалася словесна перепалка. Потім ті хлопці втекли, а ОСОБА_16 сказав, що його вдарили ножем. Згодом дівчата визвали швидку і ОСОБА_16 було доставлено до лікарні. Після цього вони шукали тих хлопців, які заподіяли тілесні ушкодження ОСОБА_16 . Також вона бачила як хлопець в червоній куртці доставав з кармана щось блискуче.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показала, що 01.02.2025 року вони з друзями відпочивав в кафе «Гарбуз» м. Козятин. Коли поверталися з кафе додому, то у ОСОБА_16 з іншим хлопцем, як згодом стало відомо ОСОБА_19 , виникла словесна перепалка, а згодом конфлікт. Самої бійки вона не бачила, однак бачила щось сріблясте в руці у ОСОБА_19 , оскільки відбивало від ліхтаря. Коли ОСОБА_19 із ще одним хлопцем пішли, то у ОСОБА_16 почав боліти живіт, а коли він показав живіт, то там у нього була рана в крові. Після цього Вольна визвала швидку, а вона поліцію.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показав, що він чув про те, що ОСОБА_19 підрізав ОСОБА_16 . Він характеризує ОСОБА_19 з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що приблизно на початку лютого 2025 року до нього прийшли працівники поліції, які повідомили про те, що ОСОБА_19 підрізав ОСОБА_16 і запросили на нього характеристику. Він сказав, що хлопець нормальний. Для нього був шок, що ОСОБА_19 міг вчинити злочин.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 01.02.2025 року вони з друзями відпочивали в кафе «Гарбуз» м. Козятин. Після відпочинку вийшли з кафе і він вирішив провести додому ОСОБА_16 . Коли йшли по дорозі, то зустріли ОСОБА_3 у якого з ОСОБА_16 зав`язалась словесна перепалка. Коли він підійшов до них, то бачив як ОСОБА_19 наніс ОСОБА_16 удар, однак не бачив чим саме. Після того як ОСОБА_19 із ще одним хлопцем пішли, то ОСОБА_16 сказав, що у нього болить живіт і сказав, що його вдарили ножем. Вони побігли шукати тих хлопців, однак не знайшли. Після цього приїхала швидка і надала ОСОБА_16 медичну допомогу. По якій причині ОСОБА_16 було нанесено удар йому не відомо. Бійки не було.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що він працює майстром училища залізничного транспорту в м. Козятині, де навчається ОСОБА_28 . На запит поліції він надавав характеристику на ОСОБА_19 . Будь-яких претензій до ОСОБА_19 по навчанню він не має. ОСОБА_19 навчається добре. Мало з ким спілкується. Замикається в собі. Спритний.

Свідок ОСОБА_29 , який допитаний в судовому засіданні в присутності матері ОСОБА_30 , показав, що приблизно на початку лютого 2025 року вони разом із ОСОБА_18 поверталися додому. Побачили як по дорозі їхав білий автомобіль та поруч йшли двоє хлопців. Коли вони пройшли цих хлопців, то один із них викрикнув « ОСОБА_31 » і вони розвернулися, оскільки його також було звати ОСОБА_14 . Після цього ті хлопці підійшли до них і сказали: «чого витріщились». Він відповів, що його також звати ОСОБА_31 і щоб вони йшли. Після цього ті хлопці почали їх переслідувати і сказали, що якщо не втечете, то ми вас «замішаєм». Потім з автомобіля вийшли дівчата, які намагались хлопців зупинити. Ті хлопці їх почали наздоганяти і один із них почав його бити, а ОСОБА_19 шарпати за куртку, як згодом стало відомо це був ОСОБА_16 . В той момент, коли ОСОБА_16 від нього відбіг і підбіг до ОСОБА_19 , то ОСОБА_19 з правого кармана куртки дістав ніж, взяв ОСОБА_16 за плече і ножем, який був у правій руці, його вдарив. Після цього вони з ОСОБА_19 пішли додому. Про те, що у ОСОБА_19 був ніж йому відомо не було. Коли ОСОБА_16 намагався його вдарити, то він брав його за руки та тримав дистанцію.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що в той час, коли стався цей інцидент, вона була на роботі, на нічній зміні. До неї приїхали працівники поліції і розповіли про подію. Коли приїхала додому, то там також були працівники поліції, які вилучили ножа і забрали її сина на допит. Наступного дня вони поїхали в лікарню до потерпілого, вона зустрілася з його мамою і запропонувала відшкодувати шкоду. Згодом вона віднесла матері ОСОБА_16 в лікарню 50 тисяч гривень, а також постійно з нею спілкувалася та цікавилась про стан здоров`я її сина. Заявлені до неї потерпілим ОСОБА_7 позовні вимоги про відшкодування завданої потерпілому кримінальним правопорушенням моральної шкоди визнає частково. Заяву потерпілого ОСОБА_7 про стягнення понесених витрат на професійно-правничу допомогу адвоката визнає в повному обсязі. З приводу свого сина може сказати, що він навчається гарно, слухняний, вона має на нього вплив.

Представник ювенальної превенції ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 на обліку не перебував. До адміністративної відповідальності не притягувався.

Представник служби у справах дітей Козятинської міської ради ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_19 після вчинення кримінального правопорушення був взятий на облік, а в січні 2026 року як особа, яка досягла повноліття, був знятий з обліку.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання потерпілого та свідків, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Приводів для обмовляння обвинуваченого жодною з осіб не встановлено.

Крім показів обвинуваченого ОСОБА_3 , які отримані у судовому засіданні, згідно яких він повністю визнає себе винним, показань потерпілого та свідків щодо основних елементів предмету доказування у кримінальному провадженні, які узгоджуються між собою, також досліджені письмові документи надані стороною обвинувачення під час судового розгляду, як докази вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, якими підтверджується вина обвинуваченого, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопрушення та іншу подію від 01.02.2025;

- протоколом огляду місця полії від 01.02.2025, а саме перехрестя вулиць Зоряна та Григорія Сковороди, що м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, з ілюстрованими таблицями до нього;

- протоколом огляду місця події від 02.02.2025, а саме приміщення КП «Калинівської ЦРЛ», де було оглянуто одяг потерпілого ОСОБА_32 , з ілюстрованими таблицями до нього;

- протоколом огляду місця полії від 02.02.2025, а саме коридору будинку, який розтащований в АДРЕСА_1 , де було оглянуто та вилучено у ОСОБА_3 куртку та ніж, з ілюстрованими таблицями до нього;

- довідкою КП «Калинівської ЦРЛ» про амбулаторне звернення до лікарні потерпілого ОСОБА_7 з ножовим пораненням живота, щлунку;

- поставновою про приєднання до провадження речових доказів від 02.02.2025;

- ухвалою Козятинського міськрайцонного суду Вінницької області від 07.02.2025 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно;

- протоколом огляду предмету від 04.02.2025, а саме: електронного носія CD-R диску з відеозаписами події вчинення кримінального правопорушення за 01.02.2025;

- постанвовою про приєднання до провадлження (документів) речових доказів, а саме CD-R диску з відеозаписами події вчинення кримінального правопорушення за 01.02.2025;

-висновком експерта № 08 Козятинського відділення державної спеціалізованої установи «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_33 від 02.02.2025 щодо виявлених ушкоджень у ОСОБА_3 ;

-висновком експерта № 11 Козятинського відділення державної спеціалізованої установи «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_33 від 02.02.2025 щодо виявлених ушкоджень у ОСОБА_7 ;

-протоколм проведення слідчого експерименту від 13.02.2025, проведеного по вул. Г. Сковороди, м. Козятин, Хмільницького району Вінницької області, поряд з навчальним закладом Ліцей № 4;

-висновком експерта № 191 ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 04.02.2025 ОСОБА_34 щодо проведення експертизи зразків крові ОСОБА_7 ;

-висновком експерта № 192 ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 04.02.2025 ОСОБА_34 щодо проведення експертизи зразків крові ОСОБА_3 ;

-висновком експерта № 193 ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 04.02.2025 ОСОБА_34 щодо проведення експертизи одягу, який належить ОСОБА_7 ;

-висновком експерта № 194 ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 04.02.2025 ОСОБА_34 щодо проведення експертизи одягу, який належить ОСОБА_3 ;

-протоколм проведення слідчого експерименту від 18.02.2025 по вул. Г. Сковороди, м. Козятин, Хмільницького району Вінницької області, поряд з навчальним закладом Ліцей № 5;

-постановою про уточнення даних від 18.02.2025 щодо дати вчинення кримінального правопрушення зазначеної в ході проведення слідчого експерименту.

Відповідно до ч.1 ст. 89 КК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Оцінивши надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає, що вищеперераховані докази отримані у порядку, встановленому КПК України, мають відношення до даного кримінального провадження, а тому визнає їх допустимими.

Проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання неповнолітнього обвинуваченого, потерпілого та свідків, а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, і судом встановлено, що вони є переконливими, логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Суд встановив, що на досудовому слідстві дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставини, які пом`якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставини, які обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не встановлені.

Документально підтверджені витрати на залучення експертів відсутні.

Обвинуваченому ОСОБА_3 на досудовому слідстві обирався ухвалою Вінницького апеляційного суду запобіжний захід у виді особистого зобов`язання від 17.02.2025. Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне, до набуття вироком законної сили залишити без змін раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який після набрання вироком законної сили слід скасувати.

При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем навчання характеризується позитивно, у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, думку потерпілого щодо призначення покарання обвинуваченому, обставини, які пом`якшують його покарання, а саме те, що він вчинив кримінальне правопорушення, будучи неповнолітнім, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують його покарання.

Згідно досудової доповіді фахівця Хмільницького РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_35 , суд бере до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, криміногенні фактори, що впливають на поведінку особи, а також низьку ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, думку щодо можливості виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі теоретично було б можливе та не становить високої небезпеки для суспільства у тому числі інших осіб. Виконання покарання у громаді можливі за умов здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень проведення індивідуально-профілактичної роботи із неповнолітнім та членами його сім`ї, спільно із фахівцями служби у справах дітей, працівниками правоохоронних органів та волонтером пробації. Якщо суд дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, орган з питань пробації вважає доцільним покласти на нього обов`язок передбачений ч.3 ст. 76 КК України.

Відповідно до частини 1 статті 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67, 103 КК України, та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх».

Зокрема, в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Беручи до уваги вищенаведені обставин, враховуючи особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, його щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, а також усі пом`якшуючі покарання обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_3 можливо застосувати ст.ст. 69, 101 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України, без ізоляції від суспільства, з обранням йому покарання у виді пробаційного нагляду та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України, що буде спів мірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

При вирішенні заявленого потерпілим ОСОБА_7 цивільного позову про відшкодування завданої потерпілому кримінальним правопорушенням моральної шкоди суд виходить з наступного.

Так, заявлений цивільний позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , він був змушений лікуватись і на відновлення здоров`я ним було понесено витрати. Законним представником відповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 , йому, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 03.02.2025 було передано 50000 грн, що підтверджується відповідною розпискою. З огляду на це, претензій до відповідача щодо відшкодування матеріальних збитків він не має.

Проте, потерпілому ОСОБА_7 було завдано також моральну шкоду, яку він оцінює 250000,00 грн. Така сума обумовлена глибоким душевним хвилюванням, фізичним болем, нервовим стресом, зміною звичного способу життя та звільнення з роботи через перенесену травму спричинену злочинними діями обвинуваченого.

Згідно відзиву на позовну заяву від 02.09.2025, відповідач ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи всі обставини справи, тяжкість спричинених позивачу тілесних ушкоджень, тривалість лікування та фактичні, підтвердженні матеріальні затрати, заявлений цивільний позов визнає частково, а саме, з урахуванням раніше переданих позивачу 50000 грн, відповідач готова сплатити додатково 15000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Згідно відповіді на відзив, позивач, потерпілий ОСОБА_7 , зазначає, що заперечення відповідача, які надані у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими та ніщо іншим, як намагання ухилитись від відповідальності за завдану йому шкоду. Тому просить заявлений цивільний позов задовольнити повністю.

Статтею 127 КПК України встановлюється, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

На підставі наведеного, суд вважає необхідним заявлений позивачем цивільний позов про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, оскільки внаслідок протиправних дій потерпілому ОСОБА_7 була заподіяна моральна шкода, яка, виходячи з характеру, обсягу та глибини заподіяних йому болю та душевних страждань і переживань, вимушених змін у їх житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану здоров`я та переживання події вчиненого кримінального правопорушення, як в ході досудового розслідування, так і судового розгляду, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення цивільного позову в частині відшкодування морального збитку в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. на користь потерпілого ОСОБА_7 .

Крім того, цивільний позивач, потерпілий ОСОБА_7 , подав до суду заяву про стягнення понесених витрат на професійно-правничу допомогу адвоката ОСОБА_8 у зв`язку з розглядом кримінального провадження № 12025020230000049 в сумі 15000 грн.

Приписи ч.2 ст. 120 КПК України регламентують, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат, відповідно до норм п.1 ч.1 ст. 118 КПК України, належать витрати на правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий звернувся за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_8 та уклали договір про надання правової допомоги.

Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження своїх вимог в частині стягнення процесуальних витрат на правову допомогу потерпілим ОСОБА_7 надано: Договір про надання правої допомоги адвоката ОСОБА_8 від 18.02.2025; додаток до Договору про надання правової допомоги від 18.02.2025; акт виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом в кримінальному провадженні від 06.04.2025; детальний опис наданих послуг правової допомоги адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до якого вбачається, що загальна вартість послуг складає 15000 гривень.

Таким чином, суд, керуючись принципами справедливості та верховенства права, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин кримінального провадження, вважає, що вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь потерпілого ОСОБА_7 витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги узгоджуються із змістом ч. 1 ст. 124 КПК України та підтверджуються наданими документами.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.02.2025 року на тимчасово вилучене майно в даному кримінальному провадженні, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні цих заходів відпала потреба.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

На підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України, ОСОБА_3 зобов`язати: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після набрання вироком законної сили слід скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із відповідача ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч) гривень.

Заяву потерпілого ОСОБА_7 про стягнення понесених витрат на професійно-правничу допомогу адвоката задовольнити.

Стягнути із відповідача ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_7 , понесені ним судові витрати за отримання правничої допомоги адвоката в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог цивільного позову відмовити.

Арешт накладений на майно відповідно до ухвали слідчого судді Козятинського міськ районного суду Вінницької області від 07.02.2025 року у даному кримінальному провадженні - скасувати.

Речові докази по справі:

-пляшку «Coca-cola», об`ємом 0,5л напівзаповнену та пачку сухих серветок в рожевому пакуванні, поміщені до спец. пакету НПУ КІС 2131637, які було вилучено на перехресті вулиць Г. Сковороди та Зоряна, м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити;

-розкладний предмет зовні схожий на ніж із рукояткою темно-червоного кольору та лезом близько 10 см, який поміщено до картонної коробки, яку поміщено до паперового конверту НПУ, які було вилучено в домоволодінні ОСОБА_5 , жительки АДРЕСА_1 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити;

-чоловічу куртку темно-зеленого кольору, розміру L, з пошкодженням поруч злівою кишенею, у вигляді порізу близько 2 см, яку поміщено до спец. пакету НПУQHY0186733; кофту чоловічу, чорного кольору, розміру L, на якій зображено тризуб, на якій ліворуч, в районі живота виявлено поріз близько 2 см, яку поміщено до спец. пакету НПУQHY0186733; чоловічі джинси світло-синього кольору, які поміщено до спец. пакету НПУRAWO115560, які було вилучено в приміщенні відділення анестезіології та інтенсивної терапії КП «Козятинська ЦРЛ», що розташоване за адресою м. Козятин вул. Винниченка 9, Хмільницького району Вінницької області, та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, - передати за належністю їх власнику ОСОБА_7 ;

-куртку червоно-чорного кольору, яку вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ QHY 186757 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, - передати за належністю її власнику ОСОБА_3 ;

-CD-диск з двома відео файлами, з відеореєстратора та одним відеофайлом з мобільного телефону виданих ОСОБА_23 , який залишено при матеріалах справи – залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025020230000049.

Вирок може бути оскарженим до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_1