Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №130/749/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/241/2026

130/749/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі судових засідань №1 Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , - за статтею 124 та за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

у с т а н о в и в :

До Жмеринського міськрайонного суду 11 березня 2026 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 608507 від 7 березня 2026 року, цього дня о 12-40 год в селищі Браїлів по вул. Грушевського водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обставновки, в результаті чого не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з перешкодою, а саме залізничними коліями. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння водій на місці зупинки відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, відносно ОСОБА_2 7 березня 2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 608502 за фактом того, що 7 березня 2026 року о 12-40 год в селищі Браїлів по вул. Грушевського водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з перешкодою, а саме залізничними коліями, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження та було завдано моральної шкоди, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена статтею 124 України про адміністративні правопорушення.

Відповідні протоколи були складені заступником начальника СРПП Жмеринського РВП Плетенчуком Р.В. про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Постановою судді від 11 травня 2026 року справи об`єднано для розгляду в одному провадженні.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України, а також передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вини у вчинених правопорушеннях не визнає, пояснює, що він за кермом не був, за кермом автомобіля їхав його неповнолітній брат ОСОБА_4 , однак перед тим, як сідати за кермо, ОСОБА_4 попросив його, щоб не розповідати цього батькам, бо він боїться покарання. Коли сталася ДТП з вини ОСОБА_4 , який не має права керування, досвіду та не зорієнтувався на повороті і з`їхав з дороги на залізничні колії, то вони домовились, що скажуть працівникам поліції, що за кермом був він, а не ОСОБА_4 . Однак, не врахував того факту, що вживав алкоголь, і що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння передбачена відповідальність у виді позбавлення права керування, тому вирішив повідомити все, як було насправді. Пояснює, що в його діях відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та просить справу закрити.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснює, що він є двоюрідним бартом Кохановського С.І.. 7 березня 2026 року, близько 10 год, в с. Жуківці він йшов з дому до магазину, зустрів ОСОБА_2 , який попросив завезти його до жінки в селище Браїлів, бо він з нею посварився і хотів помиритись. ОСОБА_4 сказав, що він не має посвідчення водія і достатнього досвіду керування, однак погодився та попросив не розповідати про це батькам. ОСОБА_2 сказав, що якщо їх зупинить поліція, то він скаже, що він був за кермом. ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп`яніння, тому сам за кермо не хотів сідати і не сідав. Коли вони проїжджали крутий поворот, то ОСОБА_4 не впорався з керуванням, не знає чому, можливо через технічну несправність автомобіля, і з`їхав з дороги на залізничні колії, а через 10 хвилин до них під`їхали працівники поліції і почали складати протоколи про адміністративне правопорушення на ОСОБА_2 . При цьому він запитав працівників поліції, чи йому за це нічого не буде, бо не хотів, щоб дізнались батьки.

Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення, де у протоколі серії ЕПР1№608507 вказано, що ОСОБА_3 вчинив ДТП, від огляду на стан алкогольного сп`яніння водій на місці зупинки відмовився. В протоколі не вказано, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та не зазначено цих ознак.

Так, відповідно до пунктів 2 та 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Всупереч цим нормам Порядку про підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в протоколі не йдеться.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№608502, складеному відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП вказано, що «водій не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з перешкодою, а саме залізничними коліями, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження та було завдано моральної шкоди».

Відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, про моральну шкоду у диспозиції статті не йдеться, тому слід звернути увагу автора протоколів про адміністративне правопорушення на належне їх оформлення щодо суті формулювання вчиненого адміністративного правопорушення.

Також, у матеріалах справи містяться схема місця ДТП, рапорт про надходження повідомлення про те, що автомобіль «Мерседес» з`їхав в кювет, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився та фото автомобіля, розташованого на залізничних коліях.

Відповідно до частини першої статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, в порушення вимог вищевказаної статті а матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом.

У судовому засіданні було оглянуто відеодиск, доданий працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, де на відео на 00:04:19, 00:26:07, 00:30:47, 00:31:05 та 01:11:40 год ОСОБА_2 казав працівникам поліції, що це ОСОБА_4 був за кермом, що він не їхав, що їхав «малий», однак працівники поліції не взяли цього до уваги та повідомили, що в такому разі мали б складатись інші протоколи - про передачу керування іншій особі, яка не має права керування транспортними засобами, відповідальність за що така ж. На 00:35:42 відео ОСОБА_4 запитує працівників поліції «а мені нічого за це не буде? Не хочу, щоб папа з мамою знали, що я їхав.» На відео відсутній сам факт керування ОСОБА_2 автомобілем.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що це він їхав за кермом, однак одразу боявся зізнатись, так як не хотів, щоб про це стало відомо батькам.

Підстав не брати до уваги показання цього свідка у судді немає, оскільки вони чітки, послідовні, узгоджуються із поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не спростовані матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Чинним Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 252) визначено, що в розрізі відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінка доказам надається за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виключно судом, який керується при цьому законом і правосвідомістю.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи не встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачені статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні зі слів ОСОБА_2 , що також підтверджено оглянутим відеодиском, ОСОБА_2 7 березня 2026 року о 12-40 год перебував в стані алкогольного сп`яніння, однак жодним доказом не підтверджено, що він керував автомобілем у такому стані і не підтверджено, що саме він вчинив ДТП, оскільки за кермом не був.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недоведеною.

Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 124, 130, 245, 247, 252, 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и в :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події і складу цих адміністративних правопорушень.

На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ