Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №619/2124/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2124/26

провадження № 2-о/619/93/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянувши в залі суду в м. Дергачі у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Солоницівської селищної ради, заінтересована особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення,-

УСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява Солоницівської селищної ради, у якій представник просить:

- встановити факт неправильності запису в актовому записі про смерть ОСОБА_1 складеного Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області від 08 січня 2025 року №01 в частині запису в графі Прізвище померлого, де вказано « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 »;

- внести зміни до актового запису про смерть, складеного Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області від 08 січня 2025 року №01 на ім`я ОСОБА_1 : в графі Прізвище померлого, де вказано « ОСОБА_2 » замінити на вірне « ОСОБА_3 »; в графі доповнити Місце народження померлого і зазначити Україна, Харківська область, Дергачівський район, селище Пересічне.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що постійно діючою комісією щодо встановлення факту визнання майна безхазяйним або відумерлою спадщиною Солоницівської селищної ради, склад якої затверджено рішенням Солоницівської селищної ради XLVII сесії VIII скликання від 19 січня 2023 року №36 здійснюються заходи щодо виявлення можливих об`єктів відумерлої спадщини на території громади. До Солоницівської селищної ради від місцевих жителів надійшло усне повідомлення, що після смерті одинокого місцевого мешканця с-ща ОСОБА_4 , в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з моменту його смерті ніхто не проживає. Комісією було з`ясовано, що власником квартири є ОСОБА_5 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав від 09 січня 2026 року №459783417), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив поховання ОСОБА_6 , директор Комунального підприємства «Солоницівська селищна ритуальна служба» Солоницівської селищної ради, 30 грудня 2024 року на кладовищі Подвірки-1 (Довідка Комунального підприємства «Солоницівська селищна ритуальна служба» Солоницівської селищної ради від 12.01.2026 року вх.№02-21/129, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 08 січня 2025 видане Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області). Комісією під час обстеження квартири АДРЕСА_2 , було знайдено оригінали документів: Паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Солоницівським ВМ Дергачівського РВ УМВС в Харківській області 17 липня 2000 року та Свідоцтво про народження НОМЕР_3 видане Пересічанською селищною радою/РАЦС Дергачівського району Харківської області, дата видачі 14 серпня 1981 року. При вивченні документів комісією було виявлено розбіжності в документах а саме у прізвищі померлого, в паспорті громадянина України прізвище зазначено « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерть - « ОСОБА_2 ». Інші дані збігаються. Неправильність відомостей в актовому записі унеможливлює виконання Солоницівською селищною радою обов`язку подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою. Оскільки, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а можливість внесення змін до документів у позасудовому порядку відсутня, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 31 березня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 05 травня 2026 року.

У судове засідання представник заявника не з`явився, надав до суду заяву, відповідно якої просить розглянути справу за відсутності представника селищної ради. Вимоги заяви про встановлення факту, що має юридичне значення підтримує в повному обсязі. Також надав відповідь на ухвалу про витребування доказів , в якій зазначив, що надати запитувані документи немає можливості у зв`язку з тим, що лікарське свідоцтво про смерть № 12-17/323-опл/24 від 27.12.2024 разом з актовим записом про державну реєстрацію акту цивільного стану (смерті) було передано до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання п. 5.4. розділу V Порядку ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також їх зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.10.2012 року № 1578/5. Тобто свідоцтво про смерть з вже з невірно вказаним прізвищем особи було передано до відділу ДРАЦС.

У судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, повідомлявся про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 січня 2026 року №459783417, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 .

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , видано Солоницівським ВМ Дергачівського РВ УМВСУ в Харківській області від 17.07.2000, на ім`я ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Солоницівська селищна ритуальна служба» Солоницівської селищної ради від 12.01.2026 року вх.№02-21/129, яка видана ОСОБА_6 , для пред`явлення за місцем вимоги про те, що 30 грудня 2024 року на кладовищі Подвірки-1, яке підпорядковується КП «Солоницівська селищна ритуальна служба» було здійснено поховання ОСОБА_7 .

Відповідно до актового запису про смерть №01 від 08.01.2025 року, складений Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області відносно померлого – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В паспорті громадянина України прізвище зазначено « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерть - « ОСОБА_2 ».

Згідно відповіді Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 03.04.2026 №490/01-16 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , 1981 року народження, Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області спадкова справа не заводилася, заповітів від імені ОСОБА_1 , посвідчено Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області не було.

Вирішуючи справу по суті, суд враховує наступні норми закону.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Об`єктом перевірки судом в цій справі є встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт правильності зазначення інформації померлого (прізвища), а не дотримання Відділом державної реєстрації актів цивільного стану процедури розгляду звернення заявника про внесення змін до актового запису про смерть й оцінка правомірності дій щодо відмови в задоволенні цього звернення. Отже суд вважає, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження.

Юридичні особи мають право звертатися із заявами про встановлення юридичного факту в окремому провадженні, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2025 року в справі № 487/11306/24, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

До заявників в окремому провадженні належать особи, які звертаються до суду з метою встановлення або підтвердження юридичних фактів, необхідних для реалізації їхніх прав та законних інтересів, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частиною першою статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Правоздатність є здатністю особи набувати цивільні права та обов`язки. Правоздатність є базисною правовою категорією, завдяки якій юридична особа може вступати до цивільних правовідносин. Правоздатність є категорією можливостей, які юридична особа протягом свого існування (у процесі своєї діяльності) реалізує.

Юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, тобто вона як і фізична особа, може мати будь-які права та обов`язки, за винятком тих, які по своїй суті можуть належати тільки фізичній особі (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23)).

Таким чином, заявниками в окремому провадженні може бути як фізична, так і юридична особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі з метою встановлення обставин, необхідних для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5«Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)).

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

У цій справі правовідносини пов`язані з встановленням прізвища померлого ОСОБА_8 і залежно від цього - правильності чи помилковості актового запису про смерть.

Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно п. 2.16.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року №12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сукупністю досліджених у справі доказів, які узгоджуються між собою, підтверджується факт неправильності актового запису про смерть №01 від 08.01.2025 року, складеного Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області, в частині зазначення прізвища померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Як вбачається з відповіді представника відповідача від 05.05.2026 №02-26/2229 свідоцтво про смерть з вже з невірно вказаним прізвищем особи було передано до відділу ДРАЦС. Тобто у суду відпала підстава для з`ясування питання ким допущено помилку. Тому суд не вбачає підстав для повторного направлення запиту до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо витребування документів на підставі яких був складений актовий запис про смерть відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За таких обставин, оскільки факт неправильності запису в актовому записі про реєстрацію смерті ОСОБА_5 підтверджується наявними у справі письмовими доказами, та він має для заявника юридичне значення, оскільки надасть заявнику можливість вирішити питання щодо виконання обов`язку подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Солоницівської селищної ради, заінтересована особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт неправильності запису в актовому записі про смерть ОСОБА_1 складеного Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області від 08 січня 2025 року №01 в частині запису в графі Прізвище померлого, де вказано « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ».

Внести зміни до актового запису про смерть, складеного Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області від 08 січня 2025 року №01 на ім`я ОСОБА_1 : в графі Прізвище померлого, де вказано « ОСОБА_2 » замінити на вірне « ОСОБА_3 »; в графі доповнити Місце народження померлого і зазначити Україна, Харківська область, Дергачівський район, селище Пересічне.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

заявник: Солоницівська селищна рада, ЄДРПОУ 04398821, юридична адреса: 62370, Харківська область, Харківський район, с-ще Солоницівка, вул.Визволителів, буд.6;

заінтересована особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 41403969, юридична адреса: 62303, Харківська область, Харківський район, м.Дергачі, площа Перемоги, буд.1.

Повний текст рішення складено 14 травня 2026 року.

Суддя Н. В. Коваленко