Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 травня 2026 р.
Справа: №347/1060/26
Суддя: КІЦУЛА Ю. С.
Справа № 347/1060/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року м. Косів
Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в с т а н о в и л а:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 648290 від 23.04.2026 року, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі викладений опис установлених обставин такого змісту:
23.04.2026 року близько 18:40 год. в с. Вербовець, по вул. Миру, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Padjero із н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Алкотест 6810. Відповідно до результату тесту номер 5633, водій дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння (результат огляду позитивний – 2,52 проміле), Від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9.А. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні заперечив повністю та ствердив, що того дня не вживав алкоголь. Окрім того зазначив, що працівники поліції після зупинки транспортного засобу поводилися з ним грубо та не забезпечили йому проходження додаткового огляду на стан сп`яніння у медичному закладі з огляду на те, що він не погоджувався з результатами огляду за допомогою приладу Драгер.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та оцінивши в сукупності всі докази, доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
В матеріалах справи, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення наявні:
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Огляд проводився за допомогою приладу Драгер 6810, Принтер 5166, проба позитивна 2,52 проміле (а.с.2);
- роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с.3), яка засвідчує результати тесту ОСОБА_1 проведеного за допомогою приладу «Алкотест 6810» - 2,52 проміле. Роздруківка із результатом огляду підписана ОСОБА_1 . Результат тесту беззаперечно вказує на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, та виключає можливу технічну похибку (а.с. 3);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що направлення від 23.04.2026 року оформилось до закладу охорони здоров`я КНП «Косівська ЦРЛ», огляд не проводився, водій відмовився (а.с. 5);
- письмовий рапорт ст. інспектора СРПП Косівського РВП І. Ватаманюка (а.с.8).
- диск з відеофайлами з нагрудної камери поліцейського. (а.с.9).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Аналізуючи викладені норми стає зрозумілим, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно встановити та беззаперечно довести факт керування транспортним засобом особою, яка на момент керування транспортним засобом перебувала у стані алкогольного сп`яніння, в іншому випадку у діях особи, якій пред`явлено таке обвинувачення, буде відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До матеріалів справи додано відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції ОСОБА_2 та відеореєстратора поліцейського автомобіля (а.с.9). Так, на відеозаписах MOVA 2786, MOVA 2787, знятих за допомогою відео реєстратора поліцейського автомобіля зафіксовано, як водій ТЗ Мітсубісі Паджеро із н.з. НОМЕР_1 протягом декількох хвилин не виконує вимогу працівників поліції про зупинку. З відеозапису 0000000_00000020260423183857_0005 вбачається момент зупинки ТЗ. При цьому працівник поліції, підійшовши до автомобіля, спитав водія, чому той не зупинявся. З відеозапису чітко простежується, що працівники поліції силоміць заштовхали ОСОБА_1 у салон службового автомобіля, попри те, що водій не чинив непокори офіцерам. В салоні службового авто ОСОБА_1 було озвучено, що його везуть на освідчення на стан алкогольного сп`яніння у медичний заклад, адже у нього були виявлені відповідні ознаки. При цьому водій повторював, що не помітив вимоги поліцейських про зупинку, а на питання, чому керував п`яний, відповідав, що він не керував транспортним засобом.
На відеозаписі 0000000_00000020260423191314_0007 зафіксовано, що у відділку поліції офіцер пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, оскільки під час спілкування з ним було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився, результат позитивний – 2,52 проміле. З результатом водій не погодився, після чого інспектор поліції спитав, чи готовий водій проїхати до медичного закладу для проходження повторного огляду. Не дочекавшись відповіді ОСОБА_1 інспектор ОСОБА_3 озвучив про складання на нього відповідних адміністративних матеріалів.
З відеозапису 0000000_00000020260423195138_0008 вбачається, що працівником поліції озвучено, що на ОСОБА_1 складено постанова за ч.5 ст. 121 КУпАП, а також протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.1 ст. 122-2 КУпАП та ознайомлення його із суттю вчинених них правопорушень, від будь-яких пояснень він відмовився.
Взявши до уваги відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції, суд зазначає, що, поліцейськими не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не роз`яснено процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, не роз`яснено наслідків відмови від проходження огляду, а також те, що водій може скористатися юридичною допомогою. Попри те, що в салоні службового автомобіля поліцейські озвучили, що везуть водія до Косівської ЦРЛ, туди вони не приїхали, а доставили ОСОБА_1 до відділку поліції.
Інспектором ОСОБА_3 не проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є порушенням п.5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того, на відеозаписі 0000000_00000020260423191314_0007 чітко простежується той факт, що ОСОБА_1 не погоджується з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Не дочекавшись будь якої відповіді від водія, інспектор Слижук Д.В. озвучив, що на нього буде складено відповідні адміністративні матеріали.
Додатково суд зазначає, що у направленні на огляд водія транспортного засобу до Косівської ЦРЛ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що огляд не проводився з причини того, що, водій відмовився, що з огляду на відеозаписи, які додані до матеріалів справи, не відповідає дійсності.
Таким чином, інспектор СРПП Косівського РВП Слижук Д.В. порушив п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з ч.5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на вище наведене, суддя приходить до висновку, що працівником поліції не було закінчено процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, як того вимагають норми Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя зазначає, що, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано факту роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав й обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, що є порушенням п.11 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Лише чітке дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння свідчить про законність їх дій та допустимості висновків, викладених у протоколі, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, та чи дійсно така особа перебувала в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого законодавства, покладено на працівника поліції як на суб`єкта владних повноважень.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи, прирівнюється до доведеної невинуватості цієї особи.
За вказаних вище обставин, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.
Отже, коли вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
п о с т а н о в и л а :
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Ю. С. Кіцула
Оригінал: reyestr.court.gov.ua