Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №182/5008/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5008/25

Провадження № 3/0182/79/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

Клименко І. В.

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополь адміністративний матеріал, який надійшов з ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП

за участю особи, що притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Авраменка А.В.,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 404582 від 27.07.2025, ОСОБА_1 27.07.2025 о 20.48 год. по вул. Валеріана Домгера, 94 у м. Нікополь Дніпропетровської області керував транспортним засобом - автомобілем Ніссан Навара д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння проведений в КП „Центральна міська лікарня Покровської міської ради».

Правопорушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року (постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення заперечував. Пояснив, що того дня він алкогольні напої не вживав, був тверезий. Автомобілем він не керував. Коли перебував на вулиці, побачив людей з автоматами та почав тікати, думаючи, що його примусово заберуть до ТЦК, т.як у нього не були оновлені військово-облікові документи. Коли його доставили в лікарню, щоб провести огляд на стан сп`яніння, алкотестер Драгер у його присутності не розпаковували. Що то був за Драгер, згідно якого йому встановили стан алкогольного сп`яніння, він не знає. ОСОБА_1 наголошував, що факт вживання ним алкогольних напоїв у той день він заперечує, як заперечує і сам факт керування ним транспортним засобом. Вважає, що матеріалами справи підтверджено, що працівники поліції автомобіль під його керуванням не зупиняли, а, отже, і не бачили чи рухався даний автомобіль взагалі. Просить адміністративну справу закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Авраменко А.В. підтримав позицію свого підзахисного та подав письмове клопотання про закриття провадження у справі. Згідно зазначеного клопотання, матеріали справи не містять належні та допустимі докази про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Також доданим до матеріалів справи відеозаписом не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки відео розпочинається з переслідуванням поліцейським ОСОБА_1 , а коли останнього посадили до автомобіля і під`їхали до місця, де повинен був знаходитися вищезазначений автомобіль, його там не було.

Крім того, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складений з порушенням вимог Інструкції, бо згідно висновку огляд проводився лікарем ОСОБА_2 , але фактично він проведений медсестрою, що суперечить складеним документам, які містяться в матеріалах даної справи та не відповідає положенням Інструкції. Сам же лікар не проходив тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством, яке обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Таким чином, висновок, складений лікарем, є недійсним, а тому є недопустимим доказом по даній справі.

Тому захисник на цих підставах також просив адміністративну справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, суддя враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими доказами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Одним із видів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Ніссан Навара д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння проведений в КП „Центральна міська лікарня Покровської міської ради», чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол складений за керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено, що вказана особа керувала транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Разом з тим, ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджував, що він не керував автомобілем, а у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього факту.

Так, при перегляді наявного у матеріалах справи відеозапису суддею встановлено, що відео розпочинається з переслідуванням поліцейським ОСОБА_1 (20:52:18), а коли останнього посадили до автомобіля і під`їхали до місця, де повинен був знаходитися вищезазначений автомобіль, його там не було, що підтверджується на відео з проміжком часу 21:00:07 (поліцейський зазначає, що вони уїхали).

Припущення, яке б воно не було вірогідне, не можна покласти в основу рішення суду про винуватість особи, якщо інші докази відсутні.

Письмові матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) не можуть бути в цій справі достовірним джерелом доказів, а є процесуальними актами, в яких формулюється обвинувачення, що потім повинно бути підтверджене об`єктивними доказами.

Враховуючи зазначене, суддя не вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме п. 2.9, оскільки інспектором поліції належним чином не встановив чи дійсно ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом в розумінні технічної дії водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно доводили б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відсутність в справі доказів факту саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.

Отже, в суді не здобуто належних, допустимих і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, а, відтак і вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ч. 2 Розділу 2 Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Пунктом 21 Розділу 2 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Так, згідно висновку лікаря КП „Центральна міська лікарня Покровської міської ради» ОСОБА_2 № 39 від 27.07.2025, було установлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Разом з тим, в судовому засіданні було з`ясовано, що огляд ОСОБА_1 проводився медичною сестрою, а не безпосередньо лікарем.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 показав, що він – лікар-терапевт ЦМЛ м. Покров. Він пам`ятає, що ОСОБА_1 доставили працівники поліції для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння. Він його оглядав у приймальному відділенні, але саме тестування здійснювала медсестра, яка знає, як користуватись алкотестером. Вона провела тестування на «Алконт», він в лікарні один, показала йому результат, а він вже писав висновок. ОСОБА_1 було проведено 2 тести – в першому вміст алкоголю менший, а другий, через 20 хв. – більший. Вважає результати огляду достовірними і такі різні показники цілком можуть бути. Крім того лікар зазначив, що будь-які ознаки алкогольного сп`яніння, які б свідчили про перебування ОСОБА_1 у такому стані, при його огляді не були виявлені. Щодо тематичного вдосконалення, то його за відповідною програмою проходять лікарі-наркологи та психіатри. Він тематичне вдосконалення за відповідною програмою не проходив.

Згідно переглянутого відеозапису з бодікамери вбачається, що ОСОБА_1 за допомогою Драгеру оглядає жінка (21:57:32 – 21:58:35). Після того, як ОСОБА_1 подихав в Драгер, жінка не показує даних Драгера лікарю і йде заповнювати документи (22:01:12). Далі на відео жінка знову за допомогою Драгеру проводить огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння (22:18:45).

Зазначене, на думку судді, очевидно є свідченням порушення установленого порядку його проведення та має наслідком визнання його результатів недійсними.

Також в судовому засіданні було встановлено, що під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 лікар ОСОБА_2 в порушення вимог Інструкції не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою та не мав спеціальної підготовки, а, отже не був уповноваженим суб`єктом на проведення такого огляду і не мав права проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння № 39 від 27.07.2025 є недійсним у відповідності до вимог Інструкції, а тому є недопустимим доказом по даній справі. Інших належних доказів того, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Тому суддя вважає, що додані до матеріалів справи письмові докази не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, тому суддя вважає, що не доведена матеріалами справи об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, бо суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому з цих підстав вважаю за необхідне провадження по справі закрити.

Керуючись ст. 221, 283, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Суддя: І. В. Клименко