Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №910/967/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/967/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання: Михайлішині В.В.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Редька М.В.

від позивача: Ступак О.І.

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 (повний текст ухвали складено 24.02.2026)

у справі № 910/967/26 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Деснянської окружної прокуратури міста Києва

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Приватного акціонерного товариства «Кіноекран»

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Перший заступник керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київради в Господарський суд міста Києва із позовом до ПрАТ «Кіноекран» про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 шляхом: 1) скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чайки І.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2022, індексний номер: 63472375, та здійснених на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ПрАТ «Кіноекран» на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м. за адресою: вул. Магнітогорська (Гніздовського Якова), 1 «Е» у Деснянському районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2022167680000), номер запису про право власності: 46716555 (відомостей про речове право - 46716555), з одночасним припиненням права власності ПрАТ «Кіноекран» на нього; 2) закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 2022167680000; 3) зобов`язання ПрАТ «Кіноекран» звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 площею 0,0339 га шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі загальною площею 151,6 кв.м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська (Гніздовського Якова), 1 «Е» у Деснянському районі м. Києва, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 2022167680000, а також металопластикової споруди, огорожі з бетону та сітки «рабиця».

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах держави в особі позивача фактом створення відповідачем перешкод у здійсненні територіальною громадою міста Києва права користування земельною ділянкою шляхом реєстрації в державному реєстрі права власності на розміщену на даній земельній ділянці нежитлову будівлю, яка не відноситься до нерухомого майна.

Короткий зміст судових рішень та мотиви їх прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 позовну заяву першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва було залишено без руху, надано прокурору строк у 10 днів на усунення вказаних в ній недоліків з дня вручення цієї ухвали шляхом визначення правових підстав та нормативного обґрунтування вимог про скасування рішення державного реєстратора та закриття реєстраційної справи, а також визначення ціни позову з урахуванням вартості спірної земельної ділянки, з якої розрахувати та сплатити судовий збір.

23.02.2026 до Господарського суду міста Києва від прокурора надійшли пояснення, в яких він зазначив правове обґрунтування позовних вимог щодо скасування рішення державного реєстратора та закриття реєстраційної справи. Щодо визначення та сплати судового збору, прокурор вказав, що заявлені позовні вимоги носять немайновий характер, відтак, відсутні підстави для визначення ціни позову та доплати судового збору, виходячи з вартості спірної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/967/26 позов Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київради до ПрАТ «Кіноекран» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою повернуто без розгляду.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор фактично просить повернути державі (в особі Київської міської ради) спірне нерухоме майно, що свідчить про наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги та її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову, при цьому не має значення, яким чином (шляхом) прокурор просить захистити право власності позивача на майно, яке вибуло з володіння останнього (чи негаторний позов, чи віндикційний), адже всі ці позови є способом захисту та підтвердження права власності особи, яка вважає себе власником майна чи майнового інтересу, що виражаються у грошовій оцінці.

Короткий зміст апеляційної скарги

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає про те, що заявлена позовна вимога про звільнення земельної ділянки не пов`язана із її вартістю, питання оспорювання права власності на землю, яка була та залишається комунальною, не порушується. Фактично позов спрямовано лише на усунення перешкод у користуванні майном, а не на відновлення певного блага, яке має вартість, а отже позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, судовий збір за які, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», стягується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Суть апеляційного провадження у даній справі полягає у наданні судом апеляційної інстанції оцінки висновкам суду першої інстанції щодо кваліфікації заявлених прокурором позовних вимог, як майнових.

Відповідно до ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2) п. 2. ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 цього ж закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього ж закону судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1-3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (зокрема в постанові від 04.10.2025 у справі № 906/1026/22), що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Саме наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову, оскільки будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. При цьому до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Беручи до уваги наведені вище положення процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, установивши, що прокурор, не усунув недоліки позовної заяви, дійшов неправильних висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову та спору у даній справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача про усунення перешкоди територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 шляхом: 1) скасування державної реєстрації права власності ПрАТ «Кіноекран» на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м. за адресою: вул. Магнітогорська (Гніздовського Якова), 1 «Е» у Деснянському районі м. Києва, з одночасним припиненням права власності ПрАТ «Кіноекран» на нього; 2) закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 2022167680000; 3) зобов`язання ПрАТ «Кіноекран» звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 площею 0,0339 га шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі загальною площею 151,6 кв.м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська (Гніздовського Якова), 1 «Е» у Деснянському районі м. Києва, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 2022167680000, а також металопластикової споруди, огорожі з бетону та сітки «рабиця».

При цьому, підставою для звернення прокурора до суду є факт порушення відповідачем шляхом створення перешкод у формі реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на розміщену на даній земельній ділянці нежитлову будівлю, яка не відносить до нерухомого майна, прав та законних інтересів позивача, як власника земельної ділянки у процесі її користування.

Отже, у даній справі прокурор звернувся до суду із вимогами про захист права позивача (яке не ставиться під сумнів) користуватись своїм власним майном, що безпосередньо вказує суду на те, що об`єктом захисту у даній справі є не право власності позивача на земельну ділянку саме по собі, а лише право користування своїм майном, як прояв одного із елементу тріади права власності, що складається із права володіння, права розпорядження та права користування.

Таким чином, пред`явленні прокурором позовні вимоги не підлягають вартісній оцінці, оскільки дані вимоги направленні на захист права, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, - право користування власним майном.

У даному контексті, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки суду першої інстанції були б правильними та доречними, при умові якби прокурор звернувся до суду із позовом про захист самого права власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 та внаслідок задоволення якого позивач набув би у свою власність благо, що підлягає грошовій оцінці, зокрема саму земельну ділянку та/або інше нерухоме майно. Саме у такому випадку, предмет спору у справі був би пов`язаний із підтвердженням самого права позивача на майно, - земельну ділянку.

Отже, суд першої інстанції, повертаючи прокурору позовну заяву без розгляду, помилково не звернув увагу на всі аспекти даної справи, комплексно не проаналізував всі обставини даного спору, у зв`язку із чим дійшов неправильних та передчасних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 цього ж кодексу підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 цього ж кодексу у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що за результатами перегляду даної справи доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а при вирішенні питання про повернення позовної заяви без розгляду місцевим господарським судом не було з`ясовано всіх обставин справи та не дотримано вимог процесуального закону, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 із направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 по справі № 910/967/26 скасувати.

3. Справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 14.05.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді А.О. Мальченко

А.І. Тищенко