Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №577/3533/25 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3533/25

Провадження № 2-др/577/3/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Потій Н.В.,

за участі секретаря Волошко І.С.,

представника відповідача Наталич Г.В.,

розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тукмана Євгена Григоровича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення неустойки і відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

12.01.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Тукман Є.Г. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, мотивуючи тим, що 07.01.2026 Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення у справі №577/3533/25 за заявленим позивачем позовом. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Таку заяву містив текст позову в цій справі. Просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2026, копія якого додається. Подання даної заяви пояснюється датою підписання акта приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2026. У даному випадку витрати на професійну правову допомогу подані суду докази повністю підтверджують, їх необхідність була очевидною. Отже позивач має право на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 13.01.026 призначено до розгляду заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та одночасно вирішення з ініціативи суду питання про стягнення судового збору (а.с.6).

Представник позивача, адвокат Тукман С.Г., будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився (а.с.42-43).

Відповідач ОСОБА_3 , який відбуває покарання у Роменській ВК №56, у визначений час, з невідомих причин, не був присутнім на відеоконференцзв`язку.

Представник відповідача адвокат Наталич Г.В. вважала за можливе розгляд заяви проводити у відсутності ОСОБА_3 .

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає, за можливе розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення провести за відсутності відповідача ОСОБА_3 , враховуючи, що представництво його інтересів здійснює адвокат Наталич Г.В.

Вирішуючи по суті заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат з правничої допомоги та інших витрат у справі, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124,129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у статтях 134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19).

У постанові від 31 липня 2024 року у справі № 916/2929/22 Верховний Суд наголосив на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у частині 8 статті 129 ГПК України (аналогічна норма міститься у частині 8 статті 141 ЦПК України). У вказаній нормі йдеться не про заяву про стягнення витрат, а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З урахуванням принципу правової визначеності заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Не заявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, але при умові, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву роз`яснено судам і в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд враховує, що при ухваленні рішення від 07.01.2026, судом уже вирішено питання про розподіл судових витрат, на підставі поданих доказів, та стягнуто ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 грн витрат на правничу допомогу та 96,86? грн судового збору (а.с. 37-41).

Згідно тексту позову, на дотримання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи складається із судового збору за подання позову та 120000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с. 1-5 справи провадження № 2/577/43/26).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем наданий договір про надання правничої допомоги від 15.01.2024, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Тукман Є.Г., відповідно до якого вартість наданої адвокатом правової допомоги у межах даного договору становить 3000 грн. за кожну годину роботи адвоката (а.с.67,68,94 справи провадження № 2/577/43/26).

Крім того, в процесі розгляду справи, а саме 13.08.2025 представник позивача Тукман Є.Г. звернувся до суду із заявою (з процесуальних питань), в якій просив суд за результатами розгляду даної справи стягнути з відповідача понесені судові витрати згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 13.08.2025 (а.с. 92 справи провадження № 2/577/43/26, а.с. 36 справи провадження № 2-др/577/3/26).

Таким чином, представник скористався своїм правом, передбаченим ч. 8 ст.141 ЦПК України, подавши докази витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі, разом із заявою про стягнення з відповідача таких витрат за результатом розгляду справи.

12.01.2026 заявник звернувся із заявою в якій прохав суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2026 в розмірі 33000 грн (а.с. 3).

Суд зауважує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, додаткове рішення може бути ухвалене, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Разом із тим, як слідує з матеріалів справи, рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07.01.2026 питання про розподіл судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, було вирішено, зокрема стягнуто 3000 грн на користь позивача.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих доказів, які подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови заявлення відповідного клопотання. Як встановлено судом, представник позивача подав відповідні докази та заяву під час розгляду справи, що було враховано судом при ухваленні рішення.

Таким чином, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні, оскільки питання про судові витрати вже було предметом розгляду та вирішене судом у рішенні по суті спору.

Матеріали справи не містять клопотання позивача до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а своєю заявою від 13.08.2025 року представник позивача засвідчив волевиявлення про вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат, в тому числі за надання професійної правничої допомоги за результатами розгляду справи, що і було зроблено під час ухвалення рішення по суті спору.

Водночас, під час ухвалення рішення суду від 07.01.2026 не було вирішено питання про стягнення судового збору згідно квитанції від 28.05.2025 в сумі 4576,37 грн (а.с. 5 на звороті у справі провадження № 2/577/43/26, а.с. 45 у справі провадження № 2-др/577/3/26) та в сумі 3000 грн. згідно квитанції від 17.06.2025 (а.с. 6 у справі провадження № 2/577/43/26, а.с.46 у справі провадження № 2-др/577/3/26), а всього 7576,37 грн. Тому в ухвалі суд від 13.01.2026, суд ініціював вирішення вказаного питання одночасно із заявою ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення суду.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов було пред`явлено на загальну суму 888000 грн (822000 + 66000= 888000), а задоволено на 46000 грн, тобто на 5% (46000*100/888000=5).

Пропопорційно до задоволених вимог з відповідача підлягає стягненню 378,82 грн судового збору (5% від 7576,37 грн).

Керуючись ст. 5, 12-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 270 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тукмана Євгена Григоровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 378,82 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ).

Представник позивача: адвокат Тукман Євген Григорович (адреса: м. Конотоп, вул. Деняка,5, РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Представник відповідача: адвокат Наталич Ганна Вікторівна (адреса: м. Конотоп, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя Н. В. Потій