Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №742/1863/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-о/742/89/26

Єдиний унікальний № 742/1863/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Коваленка А.В., за участю секретаря судового засідання Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа : Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

І.Зміст заявлених вимог та заперечень сторін.

02.04.2026 року звертаючись до суду з заявою заявник просить суд встановити факт належності, ОСОБА_1 наказів №54 від 01.08.1990 року, №11 від 10.02.1995 року по Прилуцькому райвідділу кулбьури та довідки від 03.02.2026 №291, виданої управлінням соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації.

Заява аргументує тим, що з метою внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб нею подано до відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр) м.Прилуки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 від 20.01.1990, видану на ім?я ОСОБА_2 , відповідно до якої вона працювала в Прилуцькому районному відділи культури з 01.08.1990 по 24.01.1995.

Також подано довідку від 03.02.2026 №291, видану управлінням соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації, згідно з якою її призначено на посаду директора Бубнівщинського будинку культури з 01 серпня 1990 року.

Водночас у зазначеній довідці містяться відомості про наказ Прилуцького районного відділу культури від 10.02.1995 №11, відповідно до якого звільнено ОСОБА_2 з посади директора Бубнівшинського будинку культури 24.01.1995, що свідчить про розбіжності у написанні прізвища (« ОСОБА_3 »

« ОСОБА_4 »). Зазначена невідповідність у написанні прізвища, допущена у первинних відповідних відомостей по документах, унеможливлює внесення застрахованих осіб.

У зв?язку з цим заінтересованою особою рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, саме: наказів №54 від 01.08.1990, №11 від 10.02.1995 та довідки від 03.02.2026 №291, виданої управлінням соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації.

Встановити вищевказаний юридичний факт можливо тільки в судовому порядку, тому вона звернулась до суду з відповідною заявою.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11 год. 00 хв. 13 травня 2026 року.

ІІІ. Позиції сторін викладені судовому засіданні, під час вступної промови.

В судове засідання заявник не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, але надав заяву в якій просить розглянути справу без його участі.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно трудової книжку колгоспника від 20 січня 1990 року НОМЕР_1 від 20.01.1990 року, видану на ім?я ОСОБА_2 відповідно до якої вона працювала в Прилуцькому районному відділи культури з 01.08.1990 по 24.01.1995. (а.с.12).

Відповідно до довідку від 03.02.2026 №291, виданої управлінням соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації, згідно з якою ОСОБА_2 , призначено на посаду директора Бубнівщинського будинку культури з 01 серпня 1990 року (наказ по Прилуцькому райвідділу культури від 01 серпня 1990 року №54). Одночасно, повідомляють, що в наказі по Прилуцькому райвідділу культури від 10 лютого 1995 року №11, значиться ОСОБА_2 , яка звільнена з посади директора Бубнівщинського будинку культури з 24 січня 1995 року згідно поданої заяви(а.с.6).

Згідно наказу №54 Прилуцького райвідділу культури від 01 серпня 1990 року №54, п.3. ОСОБА_2 , призначено на посаду директора Бубнівщинського будинку культури з 01 серпня 1990 року(а.с.7).

Відповідно до наказу №11 Прилуцького райвідділу культури від 10 лютого 1995 року №11 від 10 лютого 1995 року, ОСОБА_2 звільнено з посади директора Бубнівщинського будинку культури з 24 січня 1995 року(а.с.8).

Згідно довідки №38 від 05.03.2026 року в рахункових відомостях із заробітної плати по Бубнівщинському Будинку культури за 1990-1995 роки є такі відомості про заробітну плату за 1990 рік ОСОБА_2 , за 1991 рік січень-травень ОСОБА_2 , за 1991 рік червень-жовтень ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва від 22 вересня 1990 року серії НОМЕР_2 про реєстрацію шлюбу, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб, місце реєстрації - Дубовогаївський сільЗАГС Прилуцького району Чернігівської області(а.с.11).

Відповідно до довідки №37 від 05.03.2026 року, виданої виконкомом Линовицької селищної ради Колейко Вікторії Юріївни в тім, що вона дійсно працювала директором в Бубнівщинському будинку культури з 01 серпня 1990 року (№ наказу 54 від 01.08.1990 року) по 24 січня 1995 року (№ наказу 11 від 10.02.1995 року). Підстава: книга наказів за 1990-1995 роки, а також відомості по заробітній платі за 1990-1995 роки(а.с.9).

V.Норми права, які підлягають застосуванню, оцінка доказів та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Дослідивши матеріали справи, надані заявником докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог з огляду на таке.

Відповідно до положень ст.293, 315 ЦПК України у порядку окремого провадження можуть встановлюватися факти, що мають юридичне значення, зокрема факт належності правовстановлюючих документів особі, якщо в них допущено розбіжності у анкетних даних, які унеможливлюють реалізацію особою її прав.

Як убачається з матеріалів справи, трудова книжка НОМЕР_1 , довідка про розрахункові відомості № 38 від 05.03.2026 , наказ №54 від 01.08.1990 року, як і довідка №37 від 05.03.2026 рок містять відомості про особу заявника як ОСОБА_2 , а також підтверджуються іншими наданими доказами, зокрема свідоцтвом про шлюб, відповідно до якого після державної реєстрації шлюбу прізвище заявниці змінено на « ОСОБА_7 », що узгоджується із встановленими обставинами та не містить істотних суперечностей та доводять, що вони стосуються саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, у наказі Прилуцького районного відділу культури №11 від 10.02.1995 року встановлено розбіжність у написанні прізвища особи як « ОСОБА_2 », тоді як інші досліджені документи містять написання « ОСОБА_2 ». Зазначена різниця у написанні прізвища є очевидною орфографічною опискою, яка не відповідає встановленому судом обсягу ідентифікаційних даних заявника та унеможливлює належне підтвердження належності вказаного наказу конкретній особі без судового встановлення відповідного факту.

Водночас довідка від 03.02.2026 №291, є похідними інформаційними документами, що містять узагальнені відомості, сформовані на підставі архівних даних та книг наказів, однак самі по собі не є первинними правовстановлюючими документами, які посвідчують юридичний факт у розумінні ст.315 ЦПК України, а тому не потребують окремого встановлення факту їх належності в судовому порядку.

За таких обставин, з урахуванням принципу допустимості та належності доказів, суд приходить до висновку, що підлягає встановленню лише факт належності заявнику наказу Прилуцького районного відділу культури №11 від 10.02.1995 року, у якому допущено розбіжність у написанні прізвища, оскільки саме ця обставина створює перешкоди для реалізації заявником права на зарахування трудового стажу.

У задоволенні інших вимог заяви слід відмовити як таких, що не потребують встановлення юридичного факту в судовому порядку та можуть бути підтверджені наявними документами без усунення правової невизначеності.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись п.6 ч.1 ст.315,319,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , наказу Прилуцького районного відділу культури №11 від 10 лютого 1995 року, у якому допущено розбіжність у написанні прізвища як « ОСОБА_2 », що фактично стосується однієї й тієї ж особи - ОСОБА_1 (до зміни прізвища - ОСОБА_2 ).

У задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО