Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №303/6075/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6075/25

Провадження № 1-кп/303/514/25

Рядок стат. звіту - 23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В И Р О К

14 травня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2025 року за № 12025071040000788, по обвинуваченню

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працює, розлучена, несудима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

В період з 17 липня 2024 року по 22 червня 2025 року ОСОБА_6 , яка є донькою потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми умисними діями в порушення вимог ст.28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, систематично вчиняла над нею дії насильницького характеру, що призводили до психологічних страждань потерпілої.

Так, 13.07.2024, близько 15 години 13 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері, ОСОБА_8 , а саме ображала її нецензурною лайкою, залякувала та погрожувала фізичною розправою. Відповідно постановою Мукачівського міськрайонного суду від 17.07.2024 було притягнуто ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Надалі, 28.07.2024 близько 18 години 50 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері, ОСОБА_8 , а саме ображала їїнецензурною лайкою, залякувала та погрожувала фізичною розправою. Відтак, постановою Мукачівського міськрайонного суду від 05.08.2024 було притягнуто ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Надалі, 23.08.2024, близько о 17 годин 40 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері, ОСОБА_8 , а саме ображала її нецензурною лайкою, залякувала та погрожувала фізичною розправою. З приводу чого постановою Мукачівського міськрайонного суду від 29.08.2024 було притягнуто ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, 22.06.2025, близько о 16 годин 15 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері, ОСОБА_8 , умисні дії психологічного та фізичного характеру, які полягали у образах нецензурною лайкою, нанесенні тілесних ушкоджень в ділянку шиї та голови, чим завдала їй психологічних та фізичних страждань.

Вказаними насильницькими діями, ОСОБА_6 заподіяла своїй матері ОСОБА_8 систематичних психологічних та фізичних страждань, що виразились в словесних образах, принижуванні, нанесенні тілесних ушкоджень, які викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Такі дії ОСОБА_6 суд кваліфікує, як кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена – ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, надала суду наступні покази.

Так, вона повідомила, що 22.06.2025 повернулася додому десь біля 16.00 год. та у кімнаті будинку побачила розкидані речі, у зв`язку із чим і запитала маму про те, чи невідомо їй про причину відповідного стану речей. Жодних неправомірних дій в бік мами вона не вчиняла. Після розмови із мамою вона пішла у гараж та зачинила його. Що спонукало її піти у гараж та від чого вона ховалась, пояснити не змогла. Вказала, що декілька разів її брат викликав поліцію. Вважає, що він робить це безпідставно. Повідомила, що сваряться вони з мамою часто, але при цьому вона ніколи маму не б`є та не ображає. Між нею та її мамою і 22.06.2025 року відбулася розмова, перш за все, з приводу того, що остання часто зловживає спиртними напоями, а також щодо розкиданих речей у будинку.

ОСОБА_6 вказала, що її брат, ОСОБА_10 , а також мати кажуть неправду щодо фізичного насильства, нецензурних та образливих слів з її боку по відношенню до потерпілої, оскільки жодних доказів цьому немає. На її думку, брат змушує маму говорити, що вона її ображає та б`є, бо йому не подобається те, що вона проживає у батьківському будинку. В той же час вказала, що у тих випадках, коли її притягували до адміністративної відповідальності по фактах вчинення домашнього насилля по відношенню до матері, вона відповідних дій також не вчиняла, однак підписувала відповідні документи, підготовлені працівниками поліції, оскільки була налякана, а рішення судів не оскаржувала, бо вважала за краще сплатити відповідний штраф.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини, її вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтверджується показаннями потерпілої та свідків, які узгоджуються з іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Допитана у судовому засіданні потерпіла – ОСОБА_8 повідомила, що обвинувачена є її донькою. ОСОБА_6 систематично здійснює над нею насильство як фізичне так і психологічне. Так, 22.06.2025 у дворі вона її била по спині та тягала за волосся, ображала нецензурною лайкою. Донька б`є її та ображає без будь-яких на те причин, від таких дій у неї виникає побоювання за своє життя та здоров`я.

Допитані під час судового розгляду свідки: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - підтвердили наступне.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомив, що він є братом обвинуваченої та сином потерпілої. 22.06.2025 йому зателефонувала мама та повідомила, що ОСОБА_6 її вчергове ображала та побила. Коли він прийшов до мами додому, то побачив, що ОСОБА_6 заховалася у гаражі та не хотіла виходити, а мати, ОСОБА_8 , - плакала. ОСОБА_6 вийшла із гаража лише тоді, коли приїхали працівники поліції. Також повідомив, що подібного роду випадки мали місце і раніше, за що ОСОБА_6 притягали до адміністративної відповідальності. В загальному насильницькі дії ОСОБА_6 відносно матері – ОСОБА_8 носять систематичний характер.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні повідомив, що він знайомий з родиною обвинуваченої та живе неподалік він них. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 часто відбуваються сварки. Декілька разів він бачив як потерпіла купляє алкоголь, бо наскільки йому відомо, інколи зловживає спиртним. Тому він допускає, що сварки можуть виникати через це. Події, які мали місце 22.06.2025, недуже пам`ятає, але пригадує, що мала місце сварка між обвинуваченою та потерпілою, чув нецензурну лайку, проте причини сварки він не знає. Коли він підійшов до їхнього будинку, там вже був екіпаж поліції та інші люди, які щось обговорювали. Пізніше до нього підійшла слідча, яка попросила надати покази.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні повідомила, що вона знайома з обвинуваченою та потерпілою, оскільки є їхньою сусідкою. Сварки між обвинуваченою та потерпілою відбуваються доволі часто, проте останнім часом вже рідше. Пригадати детально обставини, які мали місце 22.06.2025 не може, оскільки готувала їжу на кухні. Тільки пам`ятає, що ОСОБА_13 сказав їй: «Закрий форточку і не слухай, що там». Після чого вона виконала його прохання і більше нічого не знає.

Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.07.2025, о 16 годині 15 хвилин 22.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно впродовж року вчинила домашнє насильство відносно своєї матері психологічного характеру, а саме словесно ображала та погрожувала фізичною розправою. Впродовж року неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП.

Постановами Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.08.2024, 05.08.2024, 17.07.2024 підтверджується факт притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Зокрема, зі змісту вказаних постанов вбачається, що ОСОБА_6 вчиняла умисні протиправні дії психологічного характеру відносно своєї матері – ОСОБА_8 .

Надані стороною обвинувачення письмові докази на підтвердження факту доведеності вини обвинуваченого у вчиненні крадіжки, суд визнає неналежними доказами з урахуванням вимог статті 23 КПК України.

Заслухавши показання обвинуваченої, свідків, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, доведена в ході судового розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Суд вправі вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно з частиною 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Не визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а також її версія, викладена у судовому засіданні, за якою вона не вчиняла жодних протиправних дій відносно своєї матері, не знайшла свого підтвердження, а її винуватість суд вважає повністю доведеною, як показаннями потерпілої та свідків, даними у судовому засіданні, в об`єктивності показань яких у суду немає підстав сумніватися, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, а також підтверджуються зібраними по справі вищезазначеними письмовими доказами. Крім цього, показання свідків надані ними після того, як їх суд привів до присяги та їх було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, на відміну від обвинуваченої, яка жодної юридичної відповідальності за свою висунуту, навіть і не правдиву, версію не несе.

У зв`язку з викладеним, позиція, зайнята обвинуваченою щодо невизнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, на думку суду, пов`язана з її захистом та розцінюється як спроба уникнути кримінальної відповідальності та відповідного покарання.

Оцінюючи зазначені показання потерпілої, свідків, досліджені письмові докази, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_6 домашнього насильства, а саме умисного систематичного вчинення психологічного та фізичного насильства щодо матері, що призвело до психологічних та фізичних страждань і погіршення якості життя останньої, тобто вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Досліджені судом документи, що характеризують особу обвинуваченої свідчать про те, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима.

Згідно досудової доповіді ДУ «Центр Пробації» ФДУ «Центр Пробації» у Закарпатській області Мукачівський районний відділ №1, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у т. ч. для окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: проведення індивідуально-профілактичної та виховної роботи

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про її особу, зокрема про те, що вчинене нею кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, на обліку в психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває, вона раніше не судима.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , судом не встановлено.

З огляду на установлені в судовому засіданні обставини, суд доходить висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.

За таких обставин, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів слід обрати покарання в межах санкції частини статті КК України, за якою вона притягається до кримінальної відповідальності, а саме у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Крім того, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 91-1 КК України застосувати щодо ОСОБА_6 обмежувальні заходи строком на один місяць, а саме направити її для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обрано.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні. Арешт на майно не накладено.

Керуючись ст. ст. 84-86, 94, 95, 349, 370, 371, 373-376 КПК України, ст. ст. 59-1, 91-1, 126-1 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_14 - визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 01 (один) рік.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на засуджену наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати щодо ОСОБА_6 обмежувальні заходи строком на один місяць - направити її на проходження програми для кривдників;

Попередити ОСОБА_6 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду настає відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, яка передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_15