Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №638/7545/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/7545/26

Провадження № 3/638/1905/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Невеніцина Є.В., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026, близько 12-10 год., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Honda X-NV, н. з. НОМЕР_2 , по проїзду Рогатинському, 4-Б в м. Харків, під час зупинки транспортного засобу не вжила заходів щодо недопущення його самовільного руху, не поставила на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільний рух та наїзд на транспортний засіб, що стоїть BMW XM, н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 15.12 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення та закриття справи. В обгрунтування клопотання зазначила, що виконувала необхідні дії, вживала заходів для виконання вимог правил дорожнього руху під час паркування автомобіля, не мала наміру порушити ПДР та пошкодити транспортні засоби чи інше майно, матеріальна шкода завдана внаслідок ДТП незначна та відшкодована, щиро шкодує з приводу ДТП та зробила відповідні висновки для недопущення в майбутньому порушень ПДР, викладені обставини свідчать про малозначність діяння, у зв`язку з чим просить звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю діяння, обмежившись усним зауваженням, а справу закрити.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що, зі слів працівників автомийки, ОСОБА_2 виїхала з боксу, зачепила ворота з лівої сторони свого автомобіля та продовжила рух прямо з прискоренням, їхала під кутом в гору, допустила зіткнення передньою частиною свого автомобіля у перед його автомобіля На його автомобілі в результаті пошкоджено бампер, фара, внутрішні елементи системи охолодження. За думку потерпілого, ймовірно, що коли ОСОБА_2 вдарилася об ворота, то почала виходити з машини, не вимкнула передачу, допустивши самовільний некерований рух автомобіля. Потерпілий вважав, що порушення не є малозначним, завдані збитки йому не відшкодовані, а пояснення ОСОБА_2 з приводу обставин ДТП, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, є неправдивими.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628524 від 31.03.2026, згідно якого ОСОБА_2 вчинила правопорушення за вказаних вище обставин; схемою місця ДТП від 31.03.2026, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів, місце зіткнення; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.03.2026.

У відповідності до п. 15.12 ПДР, водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.

Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Щодо заявленого клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, слід зазначити наступне.

Так, згідно з ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненного правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними.

У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, пояснення потерпілого, наявність механічних пошкоджень транспортних засобів та спричинену шкоду, судом не встановлено у судовому засіданні підстав для визнання вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення малозначним, а тому клопотання про звільнення від відповідальності задоволенню не підлягає.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини та вважає необхідним призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави, що буде необхідним і достатнім для запобігання правопорушенням в подальшому та виховання ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено довідку медико-соціальної експертної комісії №955551, згідно якої ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи. Таким чином, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору як особу з інвалідністю II групи у відповідності до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 124, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення та закриття справи – відмовити.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї буде застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Є.В. Невеніцин