Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №638/8933/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/8933/26

Провадження № 3/638/2145/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В. М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року у провадження Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №643698, 18.04.2026 року о 04 год. 55 хв. в м. Ізюм, дорога Київ-Харків-Довжанський 632 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot Landtrek нз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах з порожнини рота під час спілкування, почервоніння очей, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі, у встановленому законом порядку відмовився. Факт відмови зафіксовано на бодікамеру тексар номер 62. Від керування транспортним засобом відсторонений. Чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечував проти складеного протоколу про адміністративне правопорушення, вказав, що керував транспортним засобом не в стані алкогольного сп`яніння, про що надав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також вказав, що оскільки він є військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння проводився зв присутності працівників ВСП.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що діями водія ОСОБА_1 порушені вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а тому суд кваліфікує його дії за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення , завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №643698 від 18.04.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.04.2026 року; рапортом працівника поліції, відеозаписом з місця події, що міститься на технічному носії – диску; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; довідкою з ІПНПУ.

Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

ОСОБА_1 своїм правом скористався та надав до суду результати проходження огляду на стан сп`яніння.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) він не надав.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема – пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Щодо наданого ОСОБА_1 висновку, суд прийшов до наступного.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. №1452/735 (далі - «Інструкція»), якою повинні керуватися патрульні поліцейські у випадку виявлення у водія ознак сп`яніння.

Відповідно до п.3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.3, 4, 15, 16, 17, 18, 22 Розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. З цього слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Проте, під час перегляду відеозапису, ОСОБА_1 категорично відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і відмовився проїхати до медичного закладу для проведення відповідного огляду.

Суд критично ставиться до наданого ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №29 від 18.04.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, оскільки огляд особи проводився 18.04.2026 року о 08 год. 30 хв., тобто через майже 4 години після зупинки транспортного засобу.

Також вказаний огляд проводився без присутності працівників поліції та без застосування технічних засобів відеозапису.

Проте суд не визнає вказаний документ належним доказом, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений із порушенням вимог вищезазначеної Інструкції та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд приходить до висновку, що невизнання своєї провини ОСОБА_1 пояснюється його намірами зменшити ступінь своєї вини, та полегшити свою участь, а також вибраною тактикою захисту у суді.

Щодо твердження особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що останній є військовослужбовцем, а тому проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння останньому необхідно було за вимогами статті 266-1 КУпАП, то слід зазначити, що норми діючого КпАП України містять: 2 частини, V розділів та 33 глави.

Отже, другий розділ особливої частини зазначеного кодексу містить главу 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку», яка в свою чергу в собі містить статтю 130 КУпАП, за якою висунуто звинувачення ОСОБА_1 та главу 13-Б «Військові адміністративні правопорушення», тобто правопорушення, передбачені статтями 172-10– 172-20 КУпАП.

Зазначені склади правопорушень містять в собі тотожню обставину об`єктивної сторони адміністративного правопорушення «певні дії вчинені у стані алкогольного сп`яніння», проте, різні об`єктивні склади правопорушень та різні суб`єкти правопорушень, а окрім цього, відповідно до статті 255 КУпАП, і особи, які мають право складати протоколи про зазначені адміністративні правопорушення різні (стаття 130 - органи Національної поліції, статті 172-10 – 172-20 – органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України).

Так, за статтею 130 КУпАП суб`єкт правопорушення є спеціальний (водії транспортних засобів, інші особи, що керували транспортними засобами – частина 1-4 цієї статті; судноводії - частина 5 цієї статті; інші особи, які керували річковими або маломірними суднами - частина 6 цієї статті);

у статтях 172-10 -172-20 КУпАП суб`єкт правопорушення також є спеціальним – військовослужбовці, а тому в протоколі обов`язково повинні бути відображені ознаки спеціального суб`єкту з посиланням на відповідні докази, які додаються до протоколу (посвідчення водія – для статті 130, чи довідку про неотримання такого посвідчення; для статті 17210 – 17220 - де, коли, яким наказом, та в період якого особливого стану та інше опинився на військовій службі та чи відповідає він критерію військовослужбовця).

Відтак, навіть незважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 був у цивільному одязі, зазначив поліцейським при зупинці транспортного засобу що він є військовослужбовцем, проте, у зв`язку із тим, що він обвинувачувався у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КупАП, яка не відноситься до військових правопорушень та має свою процедуру для проведення відповідного огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, то поліцейськими вірно проведено огляд водія транспортного засобу - на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за нормами до статті 266 КУпАП, а не військовослужбовця - за вимогами статті 266-1 КУпАП.

Надані суду відеозаписи містять докази на підтвердження наведених в протоколі обставин. Надані суду відеозаписи є вичерпно інформативним, належними та допустимими доказами, отриманими у встановленому законом порядку, та є достатніми для повного і всебічного встановлення обставин вчиненого адміністративного правопорушення, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер.

Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 у запереченнях не зазначено й під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи викладене, доводи сторони захисту не знаходять свого підтвердження і спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена та враховуючи дані про особу правопорушника, наявні в матеріалах справи, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з умисної форми вини вчинення правопорушення, яке становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення, з позбавленням спеціального права, тобто позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя