Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №344/8110/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №344/8110/26

Суддя: Тринчук В. В.

Справа № 344/8110/26

Провадження № 1-кп/344/1029/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у місті Івано-Франківськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, з вищою освітою, працює техніком з експлуатації сонячних енергетичних установок ТОВ «Грін енерджі Інвест», РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 підробив офіційний документ, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, та надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, за попередньою змовою групою осіб та використав завідомо підроблений документ.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, наприкінці літа 2025 року, у ОСОБА_5 виник протиправний умисел спрямований на виготовлення завідомо підроблених документів, а саме довідки МСЕК та посвідчення особи з особливими можливостями на ім`я його дружини ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій протиправний умисел усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , наприкінці літа 2025 року, в ході моніторингу Інтернет-мережі, зв`язався з невідомою особою в месенджері «Telegram», яка займались виготовленням завідомо підроблених документів, що могли надавати право на відстрочку від мобілізації.

Надалі, в ході спілкування засобами Інтернет зв`язку із невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_5 , повідомив останній про те, що має на меті виготовити довідку МСЕК та посвідчення особи з особливими можливостями нібито виданих на ім`я його дружини ОСОБА_6 , з метою їх подальшого використання в особистих цілях, на що невстановлена досудовим розслідуванням особа добровільно погодилась таким чином вступивши в злочинну змову із останнім.

Після чого ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу, а саме засобами Інтернет зв`язку надав невстановленій особі фотокартку своєї дружини та фотознімки її паспортних даних, без використанням відомостей в яких, доведення спільного злочинного умислу було б неможливе.

У свою чергу, невстановлена у ході досудового розслідування особа, у невстановлений час та місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , виконала іншу частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу, а саме: за допомогою друкуючого пристрою із використанням попередньо отриманої від ОСОБА_5 інформації, підробила офіційний документ – довідку серії МСЕ № 001597 від 15.12.1998, згідно з якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою ІІ групи інвалідності, без перегляду, потребує постійного стороннього догляду та посвідчення серії НОМЕР_2 від 19.11.2024 на ім`я ОСОБА_6 , згідно з яким власниця посвідчення є особою з особливими можливостями ІІ групи.

Після цього, невстановлена у ході досудового розслідування особа, наприкінці літа 2025 року, поштовим переказом ТОВ «Нова Пошта», передала ОСОБА_5 підроблені документи, а саме: довідку серії МСЕ № 001597, виданої Івано-Франківським бюро медико-соціальної експертизи 15.12.1998, згідно з якою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 нібито є особою з обмеженими можливостями ІІ групи та посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Управлінням соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради від 19.11.2024 на ім`я ОСОБА_6 , згідно з яким, власниця посвідчення нібито є особою з обмеженими можливостями ІІ групи, з метою подальшого їх використання.

Відтак, ОСОБА_5 , діючи за вказаних вище обставин, за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою безпосередньо виконавши частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документа, шляхом надання фотокартки та фотозображення паспортних даних на ім`я ОСОБА_6 , які необхідно було зазначити при підробленні документів, вчинив підроблення офіційних документів: довідки МСЕК та посвідчення особи з особливими можливостями, які видаються та посвідчуються установами і які надають права, з метою використання його підроблювачем.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Окрім того, ОСОБА_5 перебуваючи у м. Івано-Франківську, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи той факт, що отримані ним документи видані нібито на ім`я його дружини ОСОБА_6 , є підробленими та не відповідають таким, що перебувають в офіційному обігу на території України, із використанням засобів поштового зв`язку АТ «Укрпошта», 15.10.2025 року сформував поштове відправлення № 760190030 та направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 , завідомо підроблені: довідку медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ № 001597 від 15.12.1998 та посвідчення серії ААГ № 249902 від 19.11.2024, тим самим використавши їх в особистих цілях.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.

Під час досудового розслідування 27 квітня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника – адвоката ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.

Сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 27 квітня 2026 року із врахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що ОСОБА_5 , відповідно до платіжної інструкції № Т15Т-В653-241А-ММВВ від 24.04.2026 року надав благодійну допомогу на підтримку Збройних Сил України шляхом перерахування грошових коштів на офіційний рахунок для збору коштів, досягли згоди, що обвинувачений ОСОБА_5 має понести покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначили ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік із покладенням на нього на підставі ст.76 КК України відповідних обов`язків.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника останнього – адвоката ОСОБА_4 від 27 квітня 2026 року.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно та в повній мірі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, щиро розкаявся, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 27 квітня 2026 року, зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього йому зрозумілі. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 також просила суд затвердити укладену 27 квітня 2026 року між прокурором та її підзахисним угоду про визнання винуватості.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст.473 КПК України, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, дослідивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, суд вважає, що угоду про визнання винуватості, укладену 27 квітня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника – адвоката ОСОБА_4 слід затвердити, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав свою вину, згідно з ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину та проступку, а тому, виходячи з положень ст.ст.468,469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Надана суду угода відповідає вимогам, які ставляться до угоди про визнання винуватості, що передбачені ст.472 КПК України, в тому числі щодо міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обставин, які б вказували на необхідність відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості за ч.3 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, та надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Окрім того судом встановлено, що сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 27 квітня 2026 року за вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суспільної небезпеки вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває відсутності обставин, що обтяжують покарання, наявності кількох обставин, що пом`якшують його покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 , відповідно до платіжної інструкції № Т15Т-В653-241А-ММВВ від 24.04.2026 року надав благодійну допомогу на підтримку Збройних Сил України шляхом перерахування грошових коштів на офіційний рахунок для збору коштів узгодили покарання обвинуваченому за ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначили ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік зі звільненням ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням згідно зі ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та покладенням на нього на підставі ст.76 КК України відповідних обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Таким чином, під час підготовчого судового засідання встановлені законні підстави для затвердження угоди і призначення узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлявся

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475,615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 27 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091010000744 між прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Нагляд за ОСОБА_5 здійснювати органу пробації за місцем його проживання.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено лише з підстав, передбачених у ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua