Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №947/6346/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 947/6346/26

Провадження № 2/515/1068/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , зареєстрованому 27 грудня 2024 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса), актовий запис №931. Від шлюбу дітей немає, Спору про розподіл майна немає. Фактичне спільне проживання припинено з 2024 року. Відповідач наразі проходить військову службу та фактично перебуває за місцем служби. Примирення між сторонами неможливе, але відповідач згоден на розірвання шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд шлюб - розірвати.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16 лютого 2026 року справу передано на розгляд до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2026 року, справу передано у провадження судді Дем`янової О.А.

Ухвалою судді від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка у позовній заяві просила розглядати справу без її особистої присутності. 07 травня 2026 року логістичною компанією «Нова пошта» до суду доставлено заяву позивачки, в якій вона просила долучити до матеріалів справи оригінал Свідоцтва про шлюб та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 » (а.с.23).

Відповідач 14 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечував.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом (частина 1статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

27 грудня 2024 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб за актовим записом № 931 та видано відповідне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2024 року (а.с.22).

Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_3 ».

Відомості про наявність у подружжя дітей від шлюбу матеріали справи не містять. Позивачка вказала у позовній заяві про те, що дітей від шлюбу вони не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3,4 ст.56 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.

Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка та припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, вони не бажають зберегти шлюб, клопотання про надання строку на примирення не заявлено.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити за собою шлюбне прізвище « ОСОБА_3 », про що вона зазначила у заяві.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачкою при зверненні до суду з відповідним позовом, не заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача судового збору, тому суд залишає сплачений ОСОБА_1 судовий збір за рахунок позивачки.

Керуючись ст. ст. 24, 56,110-115 СК України, керуючись ст.ст. 12,13,82,141,263-

265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 27 грудня 2024 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №931 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя О.А. Дем`янова