Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №523/6834/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/6834/26

Номер провадження 3/523/1725/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м.Одеси Боков О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, щодо якого відсутні відомості про працевлаштування, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

24.03.2026 року о 10-59 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo FH12» з д/н « НОМЕР_1 » по вул.Хутірська, 87А, в м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в спеціалізованому закладі з допомогою лікаря нарколога відмовився, що було зафіксовано на ПВР працівників ДПП № 471814.

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Черненко М.О. просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , про що надав письмове клопотання. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що протокол складено безпідставно з порушеннями норм чинного законодавства, який відображає відомості, що не відповідають дійсності і є надуманими, оскільки після складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, зокрема за проїзд у зоні дії дорожнього знаку, який забороняє транзитний рух вантажних транспортних засобів, працівниками патрульної поліції було виявлено повідомлення про необхідність його доставлення до ТЦК та СП у зв`язку із перебуванням його у розшуку. Також зазначив, що про наявність розшуку ТЦК інспектори не повідомили ОСОБА_1 , а всіляко намагались приховати від нього зазначену інформацію та затягнути час до їх приїзду, у зв`язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, повідомивши при цьому, що останній має відповідні ознаки. Крім того, зазначив, що останній не відмовлявся від проведення огляду, а навпаки неодноразово зазначав про готовність пройти огляд, про що також свідчить проведення його поверхневого огляду, що зафіксовано на відеозаписі з якого чітко вбачається відсутність будь-яких ознак сп`яніння. Також зазначив, що протокол не містить інших пристроїв, окрім портативного відео реєстратора №471814, а тому долучений до матеріалів справи відеозапис здійснений на портативний відео реєстратор №471333 є неналежним та недопустимим доказом.

В судовому засіданні, під час дослідження доказів, стало питання щодо відомостей зазначених у рапорті від 24.03.2026 року, в якому серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що водій повідомив, що зараз зачинить автомобіль і поїде, надалі останній зачинився в автомобілі та повідомив, що чекає керівництво і поки вони не приїдуть він нікуди не поїде. Через деякий час під`їхали невідомі особи, які допомогли водієві втекти щоб уникнути проходження медичного огляду.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Черненко М.О. зазначив, що вказані події дійсно мали місце, оскільки ОСОБА_1 хвилювався, що його буде доставлено до ТЦК та СП.

На запитання суду, чи здійснювались ОСОБА_2 заходи щодо проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі самостійно, адвокат Черненко М.О. повідомив, що не здійснювались.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – адвоката Черненко М.О., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши надані заперечення, переглянувши відеозапис, суд доходить до наступних висновків.

За ч.1 ст. 130 КУпАП, поряд з іншим, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі Порядок).

П.п. 2,3 цього Порядку передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно п.п. 6,8 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду

Аналогічні положення також визначено розділом «X. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року.

Такі саме положення містить й Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, згідно п.8 розділу ІІ якої передбачена також форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, яка наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №733536 від 24.03.2026 року, рапортом від 24.03.2026 року, направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 24.03.2026 року, а також відеозаписом №471814 з яких просліджується чітка послідовність подій, які відбулись 24.03.2026 року, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджує відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.

З переглянутого судом відеозапису вбачається, що на ньому зафіксовано рух та причину зупинки транспортного засобу «Volvo FH12» з д/н « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 , який в ході відеозапису не заперечував та не повідомив працівників патрульної поліції щодо протилежного, а тому доводи захисника щодо цього спростовані в ході перегляду вищевказаних відеозаписів.

Крім іншого, надані суду відеозаписи, не викликають сумніви у суду стосовно їх достовірності, оскільки безпосередньо ОСОБА_1 та його захисник не заперечували, що на ньому зафіксований саме ОСОБА_1 .

Доводи захисника, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння, суд не приймає до уваги, оскільки одне лише словесне погодження не дає підстави вважати, що ОСОБА_1 в подальшому своїми діями здійснював наміри добровільно проїхати до відповідної акредитованої установи та пройти процедури у відповідності до вищезгаданої Інструкції. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що останній за допомогою сторонніх осіб покинув місце зупинки транспортного засобу без відома на те працівників поліції, що свідчить про небажання останнього пройти огляд на стан сп`яніння.

Додатково, суд не бере до уваги доводи захисника щодо відсутності підстав для направлення ОСОБА_1 до лікувального закладу для огляду на стан сп`яніння оскільки останній не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу і такий огляд фактично проведений з огляду на таке. Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, містить розділ II - «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів де визначено порядок дій поліцейського при оформленні результатів, саме на стан алкогольного сп`яніння та розділ III - «Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів» де визначено порядок дій поліцейського при оформленні результатів огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я. Інструкція не містить ніяких технічних засобів, які б за прикладом приладу (алкотестеру) встановлювали наявність наркотичних препаратів в крові на місці зупинки транспортного засобу. Тобто при встановлені поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський дотримуючись процедури, повинен доставити даного водія до спеціалізованого медичного закладу для відібрання лікарем проб біологічного матеріалу на дослідження. Процедура доставлення може перериватися у зв`язку з небажанням водія, для його проходження, що прямо впливає на кваліфікацію за ч. 1 ст. 130 КУпАП та має самостійний склад адміністративного правопорушення. У свою чергу дана Інструкція містить затверджену форму акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2), а також акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3). За загальним правилом вони є актами огляду при складанні яких один примірник залишається у поліцейського, а другий вручається водієві. В даному випадку акт огляду не складався так як водій активними діями позбавив можливості поліцейського скласти даний акт огляду.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Накладення такого стягнення на ОСОБА_1 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 30, 33, 34, 130, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя О.М.Боков