Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №705/1042/24 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1042/24

2/705/267/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Годік Л.С.

при секретарі судового засідання Давидяк І.О.

за участю:

представника позивача адвоката Гапека Т.В.,

представників відповідачів Старікової А.Ф., Патрікєєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняхівського, Головного управління держгеокадастру у Черкаській області, Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гапека Т.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняхівського, Головного управління держгеокадастру у Черкаській області, Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Уманської районної Ради народних депутатів від 10 липня 1992 року № 11/21 ОСОБА_1 було видано державний акт на право постійного користування землею, площею 45,61 га, а в подальшому, 31 липня 1992 року Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук (Черкаський філіал) було розроблено технічний звіт про перенесення в натуру проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для організації фермерського господарства за рахунок земель запасу Оксанинської сільської Ради народних депутатів Уманського району Черкаської області. Відповідно до пояснювальної записки до технічного звіту, площа земельної ділянки у порівнянні з дозволом Уманської районної Ради народних депутатів зменшилась на 4,25 га у результаті уточнення границь в натурі. При цьому, згідно Земельного кодексу України присадибна ділянка громадянина ОСОБА_1 площею 0,76 га, яка знаходиться в селі Оксанина, включена в Державний акт на право постійного користування землею. Таким чином, загальна площа земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_1 на праві постійного користування становила 45,61 га. З метою використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме для фермерського господарства, ОСОБА_1 було створено та зареєстровано 04 березня 1993 року Фермерське господарство «АСВО». На підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 07 грудня 2004 року у справі № ?05-15/3749 було скасовано державну реєстрацію Фермерського господарства «ACBO». Тривалий час ОСОБА_1 не займався фермерським господарством, однак на початку 2023 року, коли останній виявив бажання відновити діяльність фермерського господарства стало відомо про те, що земельна ділянка, яка була йому виділена на праві постійного користування, перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського на підставі договору оренди. Також стало відомо, що вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 7124385500:03:000:2622, зменшено площу до 43,662 га та змінено цільове призначення з «для ведення фермерського господарства» на «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». З метою з?ясування правових підстав, що зумовили вибуття земельної ділянки з власності ОСОБА_2 , на відповідні адвокатські запити було отримано інформацію, з якої стало відомо, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2000 року, що укладений між Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського (орендар) останньому було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 428,5 га ріллі, що знаходиться в межах Оксанинською сільської ради згідно з планом землекористування. Відповідно до договору оренди від 04 жовтня 2001 року, укладеного між Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського останньому було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 362,4 га, що знаходиться в межах Оксанинською сільської ради згідно з планом земельної ділянки. Відповідно до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 25 лютого 2005 року, що укладений між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, останньому було передано в оренду 18 земельних ділянок, загальною площею 342,9635 га, серед яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622. Згідно з розпорядженням Уманської районної державної адміністрації Черкаської області від 29 липня 2010 року № 194 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки загальною площею 338,7828 га із земель запасу та резервного фонду Оксанинської сільської ради Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського та поновлено останньому договір оренди на 17 земельних ділянок, загальною площею 338,7828 га, серед яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622. Згідно з договором оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року, що укладений між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, останньому передано в оренду 17 земельних ділянок, загальною площею 338,7828 га, серед яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622. В подальшому, між Головним управлінням Дерземагенства у Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського було укладено додаткову угоду від 03 листопада 2014 року до договору оренди від 29 липня 2010 року. Відповідно до зазначеної додаткової угоди, сторонами було змінено строк дії договору, вартість орендної плати та нормативно грошову оцінку земель. Згодом, між Бабанською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського було укладено додаткову угоду від 20 лютого 2023 року про внесення змін до договору оренди від 29 липня 2010 року. Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08 грудня 2020 року № 45-ОТГ було передано Бабанській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2119,9791 га, які розташовані за межами сіл (селиш) Кордова, Аполянка, Вільшана-Слобідка, Вільшанка, Дубова, Коржовий Кут, Коржова Слобода, Оксанина, Острівець, Рогова, Бабанка та Свинарка Уманського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі. У переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які плануються для передачі у комунальну власність органам місцевого, який є додатком до акту від 08 грудня 2020 року та Наказу від 08 грудня 2020 року № 45-01T міститься спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622, загальною площею 43,6620 га з цільовим призначенням сільськогосподарського виробництва. Згідно рішення Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області 3 сесії VIII скликання від 17 грудня 2020 року № 3-3/VIII було прийнято від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2119,9791 га, які розташовані за межами сіл (селищ) Кордова, Аполянка, Вільшана-Слобідка, Вільшанка, Дубова, Коржовий Кут, Коржова Слобода, Оксанина, Острівець, Рогова, Бабанка та Свинарка Уманського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі та додатком з кадастровими номерами земельних ділянок. Укладення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського та додаткової угоди від 20 лютого 2023 року між Бабанською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського про внесення змін до договору оренди від 29 липня 2010 року є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства та укладенні внаслідок відсутності волі користувача земельної ділянки з кадастровим номером 7124385500:03:000:1622, яка належить позивачу на праві постійного користування. У зв`язку із зазначеним позивач був позбавлений можливості використовувати надану йому у постійне користування земельну ділянку у зв`язку із незаконним втручанням відповідачів у право користування майном, яким у даному випадку є спірна земельна ділянка, тому позивач просить зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського Товариство усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського земельну ділянку, яка була виділена громадянину ОСОБА_1 на підставі рішення Уманської районної Ради народних депутатів від 10 липня 1992 року № 11/21 та державного акту на право постійного користування землею № 11/21 від 10 липня 1992 року; визнати недійсним договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року, що укладений між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, у частині передачі в оренду земельної ділянки, загальною площею 43,6620 га з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622; визнати недійсною додаткову угоду від 20 лютого 2023 року про внесення змін до договору оренди від 29 липня 2010 року, що укладена між Бабанською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, у частині передання в оренду земельної ділянки, загальною площею 43,6620 га, з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622; скасувати рішення про державну реєстрацію речового права на підставі земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року № 17122489 від 11 листопада 2014 року, номер запису про речове право 7648787 та стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу.

За вх. № 23953 від 01.10.2024 від представника Головного управління держгеокадастру у Черкаській області Васильченко Л.Р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління заперечує з приводу свого статусу відповідача, посилаючись на те, що Головним управлінням не здійснюються дії щодо визнання недійсним договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року, що укладений між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, в частині передання в оренду земельної ділянки, загальною площею 43,6620 га, з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622; визнання недійсною додаткової угоди від 20 лютого 2023 року про внесення змін до договору оренди від 29 липня 2010 року, що укладена між Бабанською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, в частині передання в оренду земельної ділянки, загальною площею 43,6620 га, з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622; скасування рішення про державну реєстрацію речового права на підставі земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року № 17122489 від 11 листопада 2014 року, номер запису про речове право 7648787. Головне управління просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні будь які дії, які б порушили права позивача.

За вх. № 29456 від 28.11.2024 від представника відповідача ТОВ ім. Черняховського адвоката Патрікєєвої І.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ ім. Черняховського не визнає позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач помилково вважає, що згідно державного акту на право постійного користування землею, площею 45,61га, земельна ділянка, яка надана йому на підставі рішення Уманської районної ради народних депутатів від 10.07.1992 № 11/21 для створення фермерського господарства, на даний час належить йому на праві постійного користування та права його порушені через орендні відносини, що виникли з ТОВ ім. Черняховського. ОСОБА_1 реалізував своє право, надане йому чинним земельним законодавством на 1993 рік, створив та зареєстрував 04.03.1993 фермерське господарство «АСВО». На підставі рішення господарського суду Черкаської області від 07.12.2004 було припинено фермерське господарство за спрощеною процедурою шляхом його ліквідації. Відповідно до діючого на той час законодавства, на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного користування для ведення ФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (Фермерського) господарства. Тобто, чинним на момент створення ФГ «АСВО», було передбачено одержання земельної ділянки, як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення ФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому у користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ. На даний час також діють норми законодавства, за якими після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Таким чином, одержання громадянином – засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення ФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття ФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення ФГ і подальшої державної реєстрації ФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. У даному випадку із припиненням фермерського господарства припинились права та обов`язки як фермерського господарства як юридичної особи, так і фізичної особи щодо земельної ділянки, яка надавалась їй на праві постійного користування для створення фермерського господарства, а відповідно подальша реалізація права розпорядження земельною ділянкою, законним розпорядником є законним та таким, що не підлягає до скасування, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

За вх. № 29925 від 03.12.2024 від представника позивача адвоката Гапека Т.В. надійшла відповідь на відзив, поданий Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, в якій зазначено, що позивач поданий відзив вважає безпідставним, посилаючись на те, що як вбачається зі змісту відзиву на позов ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, державний акт, який було видано ОСОБА_1 підлягав обов`язковій заміні, а також виділеній позивачу земельній ділянці не було присвоєно кадастровий номер та не внесено відомості до Державного земельного кадастру. Також у відзиві зазначено те, що до Головного управління не пред`явлено вимог, а тому відповідач вважає що наведене є підставою для відмови у задоволенні позову. Разом з тим така позиція ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не лише не ґрунтується на вимог чинного законодавства, а викладене свідчить про те, що державний орган сприяє позбавленню позивача права на землю. Державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року №2201-ХІІ «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» (з 23 червня 1992 року по 08 січня 2004 року) є чинними правовстановлюючими документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки. Відповідно до вимог пунктів 9, 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» до 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалася з видачою державних актів на право власності на земельні ділянки чи право постійного користування земельною ділянкою. Також згідно із пунктом 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок. Розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до статей 26, 27, 55 Закону України «Про землеустрій» на платній основі на умовах та в строк, що визначені договором з розробником такої документації із землеустрою. Таким чином, твердження ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо того, що позивачем не вчинено дій щодо заміни державного акту та присвоєння кадастрового номеру є підставою для позбавлення останнього права користування земельною ділянкою є таким, що суперечить наведеним вище нормам чинного законодавства. Також із прохальної частини позову вбачається, що позивачем оскаржується дійсність договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року, що укладений між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, в частині передання в оренду земельної ділянки, загальною площею 43,6620 га, з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622, який передував договору, що був укладений з ГУ Держгеокадастру у Черкаській області. Відповідно визнання недійсним раніше укладеного договору тягне за собою відповідний правовий наслідок щодо недійсності всіх наступних договорів, а тому позиція відповідача - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, що до нього не пред`явлено вимог не відповідає дійсності.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Гапека Т.В. підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, посилаючись на обставини зазначені у позові. Крім цього, зазначила, що оскільки ОСОБА_1 не отримував рішення Господарського рішення суду Черкаської області, тому йому не було відомо про ліквідацію фермерського господарства. Факт припинення чи не припинення користування земельною ділянкою не впливає на суть матеріального права щодо постійного користування земельною ділянкою.

Представник відповідача Старікова А.Ф. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві

Представник відповідача ТОВ ім. Черняховського адвокат Патрікєєва І.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що земельна ділянка виділялася позивачу для ведення фермерського господарства, проте, діяльність такого фермерського господарства припинена ще у 2010 році, тому у нього відсутні підстави для користування цією земельною ділянкою. Крім цього, про користування земельною ділянкою ТОВ ім.. Черняховського позивачу мало б бути відомо ще з 2010 року, тому просить застосувати строк позовної давності. Також зазначила, що відповідач має намір у разі, якщо в задоволенні позву буде відмовлено протягом встановленого законодавством строку звернутися із заявою про відшкодування витрат пов`язаних з розглядом справи.

Матеріали справи містять заяву представника відповідача - Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Оратівського Л., в якій він просить вирішити справу відповідно до чинного законодавства та у відсутність представника селищної ради.

Вислухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Кожна особа відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею на підставі рішення Уманської районної Ради народних депутатів від 10 липня 1992 року № 11/21 ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею, площею 45,61 га, № 11/21 від 10 липня 1992 року.

Як вбачається із наданого Державного акту на право постійного користування землею, земля надана у постійне користування для ведення фермерського господарства.

Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук (Черкаський філіал) 31.07.1992 було розроблено технічний звіт про перенесення в натуру проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для організації фермерського господарства за рахунок земель запасу Оксанинської сільської Ради народних депутатів Уманського району Черкаської області. Відповідно до пояснювальної записки до технічного звіту, площа земельної ділянки у порівнянні з дозволом Уманської районної Ради народних депутатів зменшилась на 4,25 га у результаті уточнення границь в натурі. При цьому, згідно Земельного кодексу України присадибна ділянка громадянина ОСОБА_1 площею 0,76 га, яка знаходиться в селі Оксанина, включена в Державний акт на право постійного користування землею. Таким чином, загальна площа земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_1 на праві постійного користування становила 45,61 га.

04.03.1993 з метою використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 було створено та зареєстровано Фермерське господарство «Асво».

У зв`язку із зазначеним ОСОБА_1 було видане Свідоцтво № 22802763 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ФГ «Асво».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07 грудня 2004 року у справі № 05-15/3749 за позовом Уманської об`єднаної державної податкової інспекції до Фермерського господарства «Асво», третя особа: виконком Уманської міської ради на стороні позивача без самостійних вимог, про припинення юридичної особи, було скасовано державну реєстрацію Фермерського господарства «Aсво», що знаходиться за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Оксанина, вул. Леніна, 79, ідентифікаційний код 22802763, зареєстрованого Уманською районною державною адміністрацією 04 березня 1993 року.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2000 року, укладеного між Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського (орендар) останньому було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 428,5 га ріллі, що знаходиться в межах Оксанинською сільської ради згідно з планом землекористування.

Відповідно до Договору оренди від 04 жовтня 2001 року, укладеного між Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського останньому було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 362,4 га, що знаходиться в межах Оксанинською сільської ради згідно з планом земельної ділянки.

Відповідно до Договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 25 лютого 2005 року, що укладений між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, останньому було передано в оренду 18 земельних ділянок, загальною площею 342,9635 га, серед яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622.

Згідно з розпорядженням Уманської районної державної адміністрації Черкаської області від 29 липня 2010 року № 194 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки загальною площею 338,7828 га із земель запасу та резервного фонду Оксанинської сільської ради Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського та поновлено останньому договір оренди на 17 земельних ділянок, загальною площею 338,7828 га, серед яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622.

Відповідно до Договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 29 липня 2010 року, укладеного між Уманською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, останньому передано в оренду 17 земельних ділянок, загальною площею 338,7828 га, серед яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622.

У подальшому, між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського було укладено Додаткову угоду від 03 листопада 2014 року до Договору оренди від 29 липня 2010 року. Відповідно до умов зазначеної Додаткової угоди, сторонами було змінено строк дії договору, вартість орендної плати та нормативно грошову оцінку земель.

Згодом, між Бабанською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського було укладено Додаткову угоду від 20 лютого 2023 року про внесення змін до договору оренди від 29 липня 2010 року.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08 грудня 2020 року № 45-ОТГ було передано Бабанській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2119,9791 га, які розташовані за межами сіл (селиш) Кордова, Аполянка, Вільшана-Слобідка, Вільшанка, Дубова, Коржовий Кут, Коржова Слобода, Оксанина, Острівець, Рогова, Бабанка та Свинарка Уманського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі. У переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які плануються для передачі у комунальну власність органам місцевого, який є додатком до акту від 08 грудня 2020 року та Наказу від 08 грудня 2020 року № 45-01T, наявна спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124385500:03:000:2622, загальною площею 43,6620 га з цільовим призначенням сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до рішення Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області 3 сесії VIII скликання від 17 грудня 2020 року № 3-3/VIII було прийнято від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2119,9791 га, які розташовані за межами сіл (селищ) Кордова, Аполянка, Вільшана-Слобідка, Вільшанка, Дубова, Коржовий Кут, Коржова Слобода, Оксанина, Острівець, Рогова, Бабанка та Свинарка Уманського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі та додатком з кадастровими номерами земельних ділянок.

Згідно зі статтею 50 ЗК України (чинній на час видачі державного акта) громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування земельні ділянки.

За змістом статті 7 ЗК України користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до частин першої та третьої статті 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

При цьому на час видачі державного акта економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств в Україні, у тому числі порядок отримання земель, визначалися Законом України «Про селянське (фермерське) господарство». У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, чинній на час отримання спірної земельної ділянки) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, у тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

При цьому за змістом цього ж Закону встановлено, що:

- право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, та пройшов конкурсний відбір (частина перша статті 4);

- земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди (частина друга статті 4);

- рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії (частина перша статті 5).

Так, за змістом частин першої, третьої статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції, чинній на час видачі державного акта) після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Нормами Закону України «Про фермерське господарство» запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в користування чи в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності.

Зазначене дає змогу констатувати, що створенню фермерського господарства передує, по-перше, бажання й ініціатива громадянина здійснювати підприємницьку діяльність на власний ризик саме у такій формі з метою отримання прибутку та, по-друге, вирішення питання про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність та/або користування, що є необхідною умовою реалізації ним права на створення такого фермерського господарства, а також державної реєстрації останнього як юридичної особи. Створення фермерського господарства громадянином України передбачає визначену законом послідовність дій, а земельні ділянки надаються саме для створення фермерського господарства, а не для іншої цілі.

Після отримання громадянином державного акта на земельну ділянку для ведення фермерського господарства і створення цим громадянином фермерського господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки з дня проведення його державної реєстрації.

Подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16 (провадження № 14-5цс18),від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16 (провадження № 14-262цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16 (провадження № 14-407цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17 (провадження № 14-51цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18 (провадження № 14-235цс19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19 (провадження № 12-131гс19).

Зазначені висновки також підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22).

Отже, з моменту реєстрації фермерського господарства та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Аналогічний висновок викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа (голова чи керівник фермерського господарства), а фермерське господарство як юридична особа (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18) та від 30 червня 2020 року в справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс20)).

Матеріалами справи установлено, що позивачу ОСОБА_1 спірна земельна ділянка була передана саме для ведення фермерського господарства і це зобов`язувало його створити фермерське господарство та провести його державну реєстрацію.

З моменту реєстрації фермерського господарства та набуття ним статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює саме фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Крім того, однією з підстав припинення права користування фермерським господарством земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення селянського (фермерського) господарства і подальшої державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи, є саме припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

Сторони не заперечують, що Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07 грудня 2004 року у справі № 05-15/3749 за позовом Уманської об`єднаної державної податкової інспекції до Фермерського господарства «Асво», третя особа: виконком Уманської міської ради на стороні позивача без самостійних вимог, про припинення юридичної особи, було скасовано державну реєстрацію Фермерського господарства «Aсво», що знаходиться за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Оксанина, вул. Леніна, 79, ідентифікаційний код 22802763, зареєстрованого Уманською районною державною адміністрацією 04 березня 1993 року.

Крім того, позивач особисто зазначає, що тривалий час він не займався фермерським господарством.

Із вказаного судом достовірно встановлено факт припинення діяльності фермерського господарства «Асво» та втрату мети землекористування.

Одержання засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття селянським (фермерським) господарством правосуб`єктності як юридичної особи.

Однак підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення селянського (фермерського) господарства і подальшої державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи, виступає саме припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, однак на підставі оскаржуваних ним договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди до нього та державної реєстрації права оренди, було протиправно припинено його право користування нею, оскільки вона передана у користування іншій юридичній особі.

Матеріали справи достовірно встановлено факт припинення діяльності фермерського господарства «Асво», у зв`язку з чим було втрачено право користування земельною ділянкою, наданою на підставі рішення Уманської районної Ради народних депутатів від 10 липня 1992 року № 11/21 ОСОБА_1 .

У зв`язку із зазначеним вказана земельна ділянка, разом з іншими земельними ділянками, правомірно була передана в оренду відповідачу ТОВ ім. Черняховського.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, позивач жодними належними та допустимими доказами не довів, що передача в оренду відповідачу ТОВ ім. Черняховського спірної земельної ділянки відбулась у незаконний спосіб, чим могли бути порушені його права як законного землекористувача, беручи до уваги, що дані доводи позивача повністю спростовані вищенаведеними дослідженими та перевіреними доказами, тому вимоги позивача є безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12-13, 77-82, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняхівського, Головного управління держгеокадастру у Черкаській області, Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розглядусправи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Леся Сергіївна Годік