Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №367/59/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 367/59/26

2/703/1206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

22 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», через підсистему «Електронний суд», звернулося з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №96991335000 від 17 листопада 2020 року в загальній сумі 51718 гривня 92 копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.11.2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96991335000 № рах НОМЕР_1 , відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 40000.00 грн. на придбання товару та відкрито кредитну картку.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

17.11.2020 року відповідачем було активовано рахунок та здійснювались операції з використанням кредитного ліміту, що підтверджується рухом коштів по рахунку картки з лімітом.

Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

У порушення положень договору та вимог ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами, наданими йому банком, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідача утворилася заборгованість за вищевказаним договором.

23 грудня 2021 року АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №235. Згідно даного договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Укрсиббанк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №96991335000 від 2020 року.

Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 51718,92 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 36213,1 грн; заборгованість за відсотками – 15505,82 грн.; заборгованість за комісією – 0 грн.

За вказаних обставин позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з даним позовом.

Згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2026 року матеріали цивільної справи №367/59/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, були направлені за підсудністю до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

16 березня 2026 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача – адвоката Ігнатенка В.М. на позовну заяву, узагальнені доводу в якому зводяться до наступного.

Так, представник відповідача вказує, що відповідач ОСОБА_1 не заперечує факт укладення між ним та АТ «Укрсиббанк» Договору – Анкети про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96991335000 від 17.11.2020 та виконання АТ «Укрсиббанк» взятих на себе зобов`язань за цим Договором – Анкетою, а саме відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті України та встановлення на нього ліміту овердрафту.

Крім того, не заперечував, що виписки за картковим рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Також представник відповідача акцентував увагу, що відповідно до виписки про рух коштів по рахунку картки з лімітом за період з 11.12.2021 по 10.01.2022 зазначено: доступні кредитні кошти – 0,00 грн., баланс заборгованості на початок -51718,92 грн., зарахувань – 51718,92 грн., списань – 0,00 грн., на кінець періоду -0,00 грн., з яких: готівка – 0,00 грн., покупки – 0,00 грн., відсотки – 0,00 грн. Оверліміт -0,00 грн. Дата операції на рахунку – 22 грудня 2021 року. Тип операції – зарахування коштів. Сума у валюті транзакції – 51718,92 грн. Сума у валюті рахунку - + 51718,92 грн.

Таким чином, з вищевказаних виписок про рух коштів по рахунку картки з лімітом достовірно вбачається, що відповідач ОСОБА_1 дійсно використовував кредитний ліміт, встановлений АТ «Укрсиббанк» на його картковий рахунок, на підставі Договору –Анкети про відкриття та комплексне розрахункове – касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування та 22 грудня 2021 року у повному обсязі повернув, як використаний кредитний ліміт, так і нараховані проценти за користування кредитними коштами, а після 22 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_1 не використовував кредитні кошти, що об`єктивно свідчить про належне та повне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Отже станом на 23 грудня 2021 року у відповідача була відсутня заборгованість перед АТ «Укрсиббанк».

Також сторона відповідач звертає увагу, що ні у Витязі з Реєстру Боржників до Договору факторингу №227 від 23.12.2021, ні розрахунок заборгованості за кредитним договором, який складений ТОВ «ФК «Кредит – Капітал», не містять відомостей щодо періоду використання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів, на які позивач посилається, як на заборгованість по тілу кредиту, а також періоду нарахування відскоків за користування такими коштами.

Також сторона відповідача вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є непропорційним та неспівмірним із предметом спору, з огляду на те, що справа не є складною та має типовий характер.

Крім того, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат позивача, зокрема витрат на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням викладеного, сторона відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи, у попередньо заявленому розмірі 10 000,00 грн. Остаточний розмір таких витрат та їх детальний розрахунок буде подано суду додатково у порядку та строки, передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

16 березня 2026 року, через підсистему «Електронний суд», на адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, в яких останній зазначає, що доводи представника відповідача щодо нібито повного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором є безпідставними та не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Так, у відзиві представник відповідача посилається на виписку по рахунку за період з 11.12.2021 року по 10.01.2022 року та зазначає, що 22.12.2021 року на відповідний рахунок було зараховано кошти, які, на його думку, повністю покривають заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим робиться висновок про припинення зобов`язання.

Водночас такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту відповідної банківської операції.

Зокрема, відображена у виписці операція від 22.12.2021 року не є виконанням відповідачем зобов`язання з погашення заборгованості, а має технічний характер.

Вказаний платіж здійснено банком у зв`язку з досягненням домовленостей між первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» щодо укладення договору факторингу №227 від 23.12.2021 року.

Зазначена операція була спрямована на технічне врегулювання взаєморозрахунків між сторонами майбутнього правочину та припинення нарахування процентів первісним кредитором на момент відступлення права вимоги, а не на погашення заборгованості відповідачем.

Таким чином, відображена у виписці операція від 22.12.2021 року не може вважатися належним доказом виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Щодо заперечень сторони відповідача проти розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, позивач вважає такі доводи необґрунтованими. Понесені витрати є розумними, співмірними та належним чином підтверджені відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Що стосується вимог відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача, такі вимоги також є безпідставними.

З аналізу опису наданих послуг та заявлених сум, наведених у відзиві, вбачається, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності та співмірності, визначеним процесуальним законодавством, а також не узгоджуються зі складністю справи та обсягом фактично виконаних представником відповідача робіт.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Судом встановлено, що 17 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрсиббанк» з Анкетою-Заявою на надання споживчого кредиту.

У вказаній Анкеті-Заяві відповідач ОСОБА_1 просив АТ «Укрсиббанк» надати йому споживчий кредит та відповідно до Паспорту споживчого кредиту на наступних умовах: строк користування кредитом до 24 місяці з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації); сума кредиту 40000 гривень 00 копійок; процентна ставка, відсотків річних – 55%; кредит «плати частинами» - 0,001%; загальні витрати за кредитом - 27520 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) – 77520 грн.

Згідно Договору – анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96991335000, відповідачу ОСОБА_1 було відкрито «Картку з лімітом «Шопінг картка 55 grace»; Поточний рахунок НОМЕР_2 у національній валюті України; ліміт кредитування – 40000,00 грн.; строк дії кредитування з дати укладення договору по 05.12.2022; Строк надання до 24 міс.; процентна ставка на суму кредитної заборгованості: за операціями отримання готівки/за безготівковими операціями, річних – 55%; за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду – 0,00 грн.; пільговий період для погашення заборгованості – до 56 днів; процентна ставка річних – 0,001%; комісія за управлінням кредитом. % річних – до 5%;

Відповідачем ОСОБА_1 не заперечується факт укладення ним кредитного договору з АТ «Укрсиббанк» за вищезазначеними умовами.

Як вбачається з Руху коштів по рахунку картки лімітом, який складений АТ «Укрсиббанк» за період з 11.11.2020 по 10.12.21, відповідач свої зобов`язання за договором виконував частково, внаслідок чого до закінчення дії договору заборгованість за кредитом у повному обсязі не погасив.

Відповідно до Руху коштів по рахунку картки з лімітом за період 11.12.2021 по 10.01.2022, вбачається баланс заборгованості на початок – 51718,92 грн., зарахувань 51718,92 грн.; списань 0,00 грн.; встановлений кредитний ліміт – 0,00 грн.; доступні кредитні кошти -0,00 грн.; дата операції на рахунку 22.12.2021; тип операції – зарахування коштів; сума у валюті транзакції – 51718,92 грн.; сума у валюті рахунку - +51718,92 грн.; дата операції з карткою – відсутня.

Таким чином, операцію на рахунку від 22.12.2021 слід вважати технічним платежем банку, тобто транзакцією, яка не має безпосереднього економічного змісту для клієнта, а використовується банківською системою з метою технічного забезпечення проведення платежів, обліку, міжбанківських розрахунків або внутрішнього балансування, оскільки як вбачається з Руху коштів по рахунку картки з лімітом за період з 11.11.2020 по 10.12.2021, під час часткового повернення відповідачем кредитних коштів, містяться дати операції з карткою.

Водночас стороною відповідача не долучено до відзиву жодного належного та допустимого доказу, зокрема платіжних документів, які б підтверджували погашення кредитної заборгованості за договором. Таким чином, відповідач не довів відсутності заявленої до стягнення заборгованості.

Згідно зі ст. 599 Цивільний кодекс України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням грошового зобов`язання є фактичне внесення боржником грошових коштів кредитору.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості, відсутні правові підстави вважати відповідне зобов`язання припиненим.

Отже, доводи представника відповідача щодо повного виконання зобов`язань за кредитним договором є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті судом, як належне підтвердження припинення заборгованості.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

23 грудня 2021 року між АТ «Укрсиббанк» («Клієнт») та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» («Фактор») укладено договір факторингу №227

Згідно п.2.1 вказаного Договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді.

Згідно п.3.1 вказаного Договору факторингу, сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення права вимоги, складає 14.3% від суми прав вимог, визначеної в Реєстрі боржників. Для розрахунку суми фінансування заборгованість за правом вимоги, що виражена в іноземній валюті, перераховується за офіційним курсом НБУ гривні щодо іноземних валют на дату підписання даного договору.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору факторингу, право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі права вимоги (Додаток 1,2 до цього договору), але не раніше сплати фактором суми фінансування у порядку, визначеному договором.

Як вбачається з платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №61558 від 23 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок АТ «Укрсиббанк» грошові кошти у сумі 2103553,04 грн., як плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №227 від 23 грудня 2021 року.

23 грудня 2021 року АТ «Укрсиббанк» («Клієнт») та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» («Фактор») підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі права вимоги та Акт взаємозаліку.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 23грудня 2021 року до договору факторингу №227 від 23 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №96991335000 від 17.11.2020 у загальній сумі 51718,92 грн., з яких: 36213,10 грн. - заборгованість за основним боргом; 15505,82 грн. - заборгованість за комісіями.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №97196594000, який складений ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальній сумі 51718,92 грн., з яких: 36213,10 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15505,82 грн. – заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. – комісія.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 51718,92 грн.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №38336 від 09 грудня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.

Також, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

01 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107

У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.

Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору, справи в роботу виконавця передаються на підставі замовлення, сформованого клієнтом.

Згідно п.2.3 вказаного Договору, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає: 8000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до Акту №11 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08 грудня 2025 року, складеного АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року. Виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року: боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір №96991335000. Сума наданих послуг відповідно до договору складає: 8000 гривень 00 копійок. Сторони не мають жодних претензій, скарг та зауважень один до одної стосовно виконання ними договору №0107 від 01 липня 2025 року. Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного акту. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту.

Згідно детального опису наданих послуг від 08 грудня 2025 року до акту №11 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року та Акту №11 від 08 грудня 2025 року, АО «Апологет» надає детальний опис наданих послуг за період з 01 грудня 2025 року по 08 грудня 2025 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №26207966838293, боржник ОСОБА_1 , а саме: 1. Усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 годин 30 хвилин; 2. Ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 години 00 хвилин; 3. Погодження правової позиції клієнта у справі 0 годин 30 хвилин; 4. Складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 години 30 хвилин; 5. Подання заяви до суду від імені клієнта 1 штука. Усього 6 годин 30 хвилин.

Сторона відповідача в своєму відзиві заперечувала щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в якому обґрунтувала, що розмір витрат є непропорційним та неспівмірним із предметом спору, з огляду на категорію та незначну складність справи, яка є типовою, не потребує формування складної правової позиції та поглибленого аналізу судової практики, оскільки вона є усталеною.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка складає 51718 грн. 92 коп.

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 8000 гривень 00 копійок до 3000 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4, 7, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість за кредитним договором №96991335000, № рах. 26207966838293 від 17.11.2020 у сумі 51718,92 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн., а всього 57141 (п`ятдесят сім тисяч сто сорок ода) грн. 32 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-ий поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуючий: Ю. В. Крива