Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №534/3283/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/3283/25

Провадження №2/534/1371/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. ТОВ «Споживчий центр» (надалі також - позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) заборгованість за кредитним договором №22.02.2025-100002200 від 22.02.2025 у розмірі 16 600,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.02.2025 між сторонами укладено кредитний договір №22.02.2025-100002200. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 5 000,00 грн строком на 217 днів із процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку надання кредиту. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 16 600,00 грн, з яких, 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 750,00 грн – заборгованість по процентах, 450,00 грн – комісія пов`язана з наданням кредиту, 900,00 грн – додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 2 500,00 грн – неустойка.

2. Відповідач не скористався правом відзиву на позовну заяву, про наслідки повідомлений ухвалою про відкриття провадження у справі.

Процесуальні дії у справі.

3. 09.01.2026 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, ураховуючи, що у відповідності до вимог частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа належить до категорії малозначних, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено строки подання заяв про суті справи.

4. У відповідності до вимог частини 5, 6 статті 272 ЦПК України ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано сторонам, зокрема, відповідачеві за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

5. Поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою адресат (відповідач) відсутній. Відмітку про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання проставлено 07.04.2026.

6. Тож, відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі (пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України), є обізнаним про судовий розгляд цієї справи, але відзив на позовну заяву не подав.

7. Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності її учасників, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

8. Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені Судом.

9. Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що 22.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №22.02.2025-100002200, шляхом направлення позивачем пропозиції (оферти) про укладення кредитного договору, яка підписана обома сторонами в електронній формі у спосіб накладення електронного підпису, зокрема зі сторони позичальника - одноразовим ідентифікатором Е412.

10. Згідно з умовами пропозиції у п п.1.1-1.3, ця пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» (в подальшому – Кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні статті 633 Цивільного кодексу України. Набрання чинності пропозицією (офертою) – 22.02.2025.

11. Згідно з п. 2.1 пропозиції укладення кредитного договору (оферта) здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

12. Пунктом 2.2 пропозиції визначено, що електронний кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі його істотні умови, зокрема, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта); заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

13. Відповідно до пункту 2.3 пропозиції, технологія (порядок) укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору такий: «2.3.1. Кредитодавець розміщує на власному вебсайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник в особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження Кредитодавця на обрані Позичальником умови Кредитодавець у особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця направляє Позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання Позичальником. Також для підписання Позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку. Примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу».

14. Згідно з пунктом 3.1 пропозиції, за цим договором Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

15. Відповідно до пункту 3.2, кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

16. Пунктом 3.3 визначено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах:

дата надання/видачі кредиту та сума кредиту встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.

17. Відповідно до умов заявки, електронний кредитний договір укладається в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 22.02.2025 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-okompanii, згідно зі ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».

18. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів Позичальнику за договором: 4149-43XX-XXXX-7965.

19. Відповідно до умов кредитного договору №22.02.2025-100002200 від 22.02.2025 Позичальнику надається кредит на таких умовах:

19.1. Дата надання/видачі кредиту – 22.02.2025.

19.2. Сума кредиту: 5 000,00 грн.

19.3. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання.

19.4. Дата повернення (виплати) кредиту – 26.09.2025.

19.5. Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за (один) день користування кредитом.

20. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – «Комісія за обслуговування», «Комісія») – 450,00 грн, у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Графіком платежів визначено: розмір платежу з Комісії за надання чергового платежу – 450,00грн. За період з 25.03.2025 - 24.04.2025 та період з 25.04.2025-25.05.2025 нараховано комісію за обслуговування у складі чергового платежу у загальній сумі 900,00 грн.

21. Згідно з довідкою-розрахунком, заборгованість за договором №22.02.2025-100002200 складає 16 600,00 грн, 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 750,00 грн – заборгованість по процентах, 450,00 грн – комісія пов`язана з наданням кредиту, 900,00 грн – додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 2 500,00 грн – неустойка.

22. Матеріали справи не містять доказів перерахування позивачем відповідачеві кредитних коштів, передбачених кредитним договором.

Норми права, які застосовані Судом. Оцінка Суду.

23. Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов таких висновків.

24. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтею 1054 ЦК України.

25. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (стаття 1054 ЦК України).

26. Так згідно з вимогами статті 1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 11 частини 1 статті 1).

Кредитодавець - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати споживчі кредити;

Споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит;

Споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункти 7, 9-11 ЗУ «Про споживче кредитування»).

27. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти Згідно з вимогами (стаття 1054 ЦК України).

28. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

29. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

30. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 1 статті 1046 ЦК України).

31. Реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. При визначенні реального договору суд посилається на позицію ОП КЦС ВС у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

32. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини 1,2 статті 640 ЦК України).

33. Отже кредитний договір є реальним договором, тобто вважається укладеним з моменту передання позичальникові грошей.

34. Тому обов`язковими умовами підтвердження укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору має бути сукупність таких фактів як: узгодження між сторонами істотних умов кредитного договору та передання кредитодавцем/позивачем позичальникові/відповідачеві грошових коштів, що є предметом кредитного договору (частина перша статті 638, частини 1,2 статті 640 ЦК України).

35. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

36. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

37. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

39. Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

40. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

41. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

42. З огляду на предмет доказування для позивача в цій справі, зокрема факту реальності вимоги, тобто перерахування кредитних коштів, ураховуючи вимогу про допустимість та належність доказів суд зауважує, що означений факт може бути підтверджений первинними документами, які містять обов`язкові реквізити (найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, назву документа, дату і місце його складання, зміст та обсяг операції, одиницю її вимірювання, підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу – ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).

43. Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухобліку є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

44. У постанові від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18 Верховний Суд зазначив, що наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розміру, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за цим договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано.

45. Належними доказами, які можуть підтвердити наявність кредитної заборгованості та її розмір, можуть бути виключно первинні документи, оформлені згідно з нормами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

46. У пункті 51 «Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, зазначено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі реквізити:

1)назву документа (форми);

2)дату складання;

3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якої складений документ;

4)зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиниці її виміру;

5)посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;

6)особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу – ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).

47. Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть біти підставою для бухгалтерського обліку.

48. Тож, документ, який не містить достатніх відомостей про операцію або взагалі не містить ніякої інформації про фінансову операцію, не може вважатися доказом перерахування кредитних коштів.

49. Суд доходить висновку про безпідставність вимог позивача з огляду на недоведеність ним факту надання відповідачеві кредитних коштів.

50. Суд наголошує, що за своєю правовою природою кредитний договір є реальним договором, тож вважається укладеним з моменту передачі кредитором позичальникові грошових коштів.

51. За наведених обставин, позивачем не виконано процесуального обов`язку щодо доведення обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема не доведено перерахування кредитних коштів відповідачеві.

52. У цьому випадку ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, зокрема, щодо подання доказів, несе позивач.

53. Суд не бере до розгляду квитанцію до платіжної інструкції №20141-1391-192297346, дата платежу 22.04.2025, сума переказу 5 тис.грн, копію якої додано до позову, оскільки вона не містить реквізитів притаманних первинним документам та не містить інформації про перерахування відповідачеві кредиту. Зокрема, відсутні дані щодо особи, яка склала документ, особисий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, одержувачем коштів зазначено АТ "СЕНС БАНК", призначення платежу не містить інформації щодо виконання зобов`язань за договором, що є об`єктом цього спору.

Відсутні дані, що дозволили б ідентифікувати, що картка, про яку зазначено в кредитному договорі (див. пункт 4.1 кредитного договору, пункт 18 цього рішення), та картка, про яку зазначено в квитанції до платіжної інструкції №20141-1391-192297346, 41494390хххх7965, є однією карткою, а також, що вона належить відповідачеві.

До того ж зауважую, що само по собі зазначення в квитанції в розділі "призначення платежу": "кредитні кошти... ... поповнення картки....41494390хххх7965", переказ яких фактично здайснено АТ "СЕНС БАНК" не доводить, по-перше, що ці кошти надійшли до кінцевого отримувача, по-друге, що цим отримувачем є відповідач ОСОБА_1 .

54. Суд наголошує, що позивачем не надано доказів, що дозволили б суду пересвідчитися, що грошові кошти, передбачені кредитним договором, отримані відповідачем.

55. У своїй заяві до суду позивач просив розглянути справу у його відсутність, клопотання витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв (див пункт 8 цього рішення).

56. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

57. З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений статтею 13 ЦПК України, суд не може з власної ініціативи збирати докази у цій справі.

58. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

59. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

60. Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту надання кредитних коштів відповідачеві, про стягнення яких пред`явлено до останнього позов, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

61. Керуючись ст ст. 12, 13, 77, 78, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Марина МАЛЮК