Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №361/6798/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/6798/25

провадження № 3/361/1076/26

04.05.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ,

- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

в с т а н о в и в:

28 травня 2025 року, о 10 годині 15 хвилин, по вулиці Соборна, 121 в селищі Велика Димерка Броварського району Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «OPEL COMBO»

н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відео фіксацію на бодікамеру 858166, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Захисник Мариненко О.В зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає. Захисник подав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження у зв`язку з відсутністю у діях його довірителя складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. В обґрунтування названого клопотання зауважив таке. На відеозаписі, який долучений до матеріалів справи не зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також факт зупинки автомобіля його підзахисного працівниками поліції. Також наголосив, що поліцейські всупереч вимогам чинного законодавства не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, хоча зобов`язані були це зробити. Такі дії поліцейських свідчать про відсутність у його підзахисного ознак алкогольного сп`яніння зазначених в акті проведення огляду та направленні в медичний заклад на проведення такого огляду. Більш того, вказує, що на відеозаписі не зафіксовано оформлення поліцейською, яка склала протокол про адміністративне правопорушення відповідного направлення. Підкреслив, що протокол про адміністративне правопорушення, який є фактично актом обвинувачення, підписаний не майором поліції Ковальчуком О.Б., а іншою особою, яка підробила підпис ОСОБА_2 . Так, з відеозапису, який долучений до матеріалів справи вбачається, що протокол був складений поліцейською Дем`янюк О.В., яка, на думку захисника і поставила свій підпис замість ОСОБА_2 , оскільки на відеозаписі не зафіксовано, що останній підписував цей документ або навіть підходив до ОСОБА_3 під час оформлення протоколу. Наголосив, що за фактом підробки підпису було подано заяву про вчинення злочину, відомості за якою відповідно до ухвали слідчого судді внесена до ЄРДР, що підтверджує неправомірність дій поліцейських під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Захисник у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі з підстав у ньому заявлених. Також захисник зауважив, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена неправильна адреса зупинки його підзахисного, а саме: вулиця Соборна 121 в селищі Велика Димерка Броварського району Київської області, хоча події зафіксовані у матеріалах відбулися у селі Скибин Броварського району, Київської області.

Так, задля повноти судового розгляду судом за клопотанням захисника неодноразово для дачі пояснень викликались поліцейські, які склали матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак, поліцейські в судові засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши заперечення захисника, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння і не визначають часових рамок для виявлення таких ознак.

Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У пункті 4 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки наркотичного сп`яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння, ряд з яких виявлені поліцейським у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, відтак, ці ознаки були підставою для пропонування йому пройти огляд на стан сп`яніння.

Суд зауважує, що відсутність фіксації на відеозаписі зупинки транспортного засобу поліцейськими не спростовує факт керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, судом з переглянутого відеозапису з бодікамери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля не мав заперечень щодо того, що він керував транспортним засобом. Крім того, надалі ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення без жодних зауважень. З огляду на такі обставини суд відхиляє доводи захисника, що його довіритель не керував транспортним засобом за обставин викладених у протоколі та не був водієм у розумінні ПДР.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте,

ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що утворює об`єктивну сторону складу інкримінованого йому правопорушення.

Заперечення захисника спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема на відеозаписі з нагрудної боді камери № 858166 зафіксовано, що твердження поліцейського про керування ОСОБА_1 автомобілем, ним не заперечується, поліцейський зазначає про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці транспортного засобу або у медичному закладі, але водій категорично відмовляється.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 790595 від 28 травня 2025 року; направленням на огляд на стан алкогольного сп`яніння та актом огляду, згідно з якими ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився; що зафіксовано на нагрудну боді камеру № 858166, керував транспортним засобом та мав ознаки алкогольного сп`яніння; відеозаписом обставин фіксації адміністративного правопорушення та складання адміністративного матеріалу.

Суд вважає непереконливими доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 790595 підписано всупереч вимогам ч. 2 ст. 256 КУпАП не особою, яка його склала – майором поліції Ковальчуком О.В., а сержантом поліції Дем`янюк О.В., яка оформлювала матеріали про адміністративне правопорушення, оскільки суд не встановив жодних підтверджень цих аргументів. Зокрема, з дослідженого відеозапису судом не вбачається, що поліцейська Дем`янюк О.В. ставить підпис у протоколі замість свого колеги. На переконання суду, внесення відомостей до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді щодо можливої підробки підпису не засвідчує факт підписання протоколу серії ААД № 790595 не майором поліції Ковальчуком О.В., а іншою особою, оскільки жодних висновків слідства щодо цих обставин ще немає.

Водночас суд зауважує, що відсутність відеофіксації оформлення направлення водія ОСОБА_1 на огляд на стан алкогольного сп`яніння не є беззаперечним доказом факту, що такий документ не складався.

Відтак, суд визнає докази, які долучені на підтвердження вини ОСОБА_1 належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

З огляду на те, що водієві інкримінується саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, факт не відсторонення водія від керування транспортним засобом не має значення для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Психологічного тиску або схиляння працівниками поліції до відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з переглянутого судом відео не вбачається. Поліцейською висунута водію вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та надавався час на прийняття усвідомленого рішення з приводу такої вимоги.

Суд не погоджується з захисником, що поліцейськими у протоколі зазначена неправильна адреса вчиненого правопорушення, оскільки ці доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.

З наведеного суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя В.М. Анікушин