Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №154/1076/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1076/26

3/154/488/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лященко О.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кірносова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Івана Гусарука про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ за мобілізацією, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606700, складеного 05 березня 2026 інспектором СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Нестеруком В.В. вбачається, що 05 березня 2026 року об 11 год в с.Красностав вул.. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Мерседес Бенц д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, надмірна рухливість). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в законному порядку водій відмовився, чим порушив п.5.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, суду пояснив що 05 березня 2026 року вранці разом з матір`ю їздили в с.Рогожани по справах, потім в Красностав та повертались додому в с.Поничів., оскільки йому в той день на зміну на роботу в ТОВ «Луцька торгова компанія», де він працював вантажником. Рухаючись польовою дорогою, його автомобіль було зупинено працівниками поліції які перевірили документи, багажник, і потім сказали що він перебуває з ознаками наркотичного сп`яніння і для цього треба їхати в медичний заклад для обстеження. Оскільки він ніколи не вживав наркотичні речовини, то погодився, оскільки мав обмаль часу. Натомість працівники поліції заборонили йому їхати власним автомобілем, пояснили що він відсторонений і матір з автомобілем залишається на місці зупинки. Не погодившись з такими діями, між ними виник конфлікт і він повідомив що буде оскаржувати їхні дії в суді. Для цього відносно нього треба було скласти протокол, на що він погодився, і потім поїхав по своїх справах – спочатку в лікарню, де здав аналіз крові, а потім - на роботу. Після дачі пояснень для участі у розгляді справи не з`явився по причині призову за мобілізацією до ЗСУ.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , допитавши свідка ОСОБА_2 , яка дала тотожні з ОСОБА_1 показання за своїм змістом, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно з вимогами ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діянь, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого цим кодексом, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та порядок проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння визначено положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).

Пункт 4 вказаної Інструкції передбачає, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З дослідженого відеозапису вбачається, що фактично неприродної блідості у водія ОСОБА_1 не було зафіксовано, а інші ознаки, вказані у протоколі (виражене тремтіння пальців рук, надмірна рухливість) не є ознаками наркотичного сп`яніння відповідно вказаної вище Інструкції та також відсутні у даного водія.

Окремо звертаю увагу, що відразу після складення протоколу, ОСОБА_1 було допущено до керування автомобілем.

Як вбачається з наданих стороною захисту доказів невинуватості ОСОБА_1 , він відразу після складення відносно нього протоколу, звернувся в місцеве ТМО із письмовою заявою про забір аналізів, та о 12:45 в нього були відібрані біологічні матеріали, в яких за даними Волинської обласної психіатричної лікарні (Результат №259) жодних слідів наркотичних, психотропних речовин не було виявлено взагалі.

Довідками з місця роботи стверджується, що 05 березня 2026 року ОСОБА_1 заступив на роботу в другу зміну та пройшов допуск до роботи. Зауважень не було.

Наявними матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно і на обліках не перебуває.

За таких обставин, самі по собі лише перераховані ознаки наркотичного сп`яніння (неприродна блідість) і інші ознаки, які не є законодавчо визначеними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, надмірна рухливість) не можуть безумовно свідчити про перебування водія в стані наркотичного сп`яніння, та відповідно вимога працівників поліції про його відсторонення за наявності згоди водія їхати для обстеження в медичний заклад, та в подальшому спровокована їхніми діями відмова водія від такого обстеження, з урахуванням надання йому можливості далі керувати транспортним засобом, не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Зазначені сумніви слід трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винуватість особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (it 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Однак, у даній справі, докази зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст. 255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, за своєю суттю залишають місце сумнівам, і як наслідок не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 268, 279, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Олександр ЛЯЩЕНКО