Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №333/833/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/833/26

Провадження № 2-а/333/41/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за відсутності учасників справи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Трачук Наталію Іванівну, звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5760 від 30.12.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження закрити. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь усі судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки розгляд справи було проведено у його відсутність, позивач не був присутній при складані постанови про адміністративне правопорушення. Зазначає, що має обліковий документ, перебуває на обліку, повістку не отримував. Вказує, що постанова не містить інформації про відеофіксацію, має місце недоведеність факту непред`явлення позивачем на вимогу поліцейського або уповноваженого представника ТЦК та СП військово-облікового документу. Вважає, що процедура перевірки документів здійснена відповідачем з порушенням, а постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та необґрунтованою.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.1 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України.

Ухвалою суду від 29.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ передбачених параграфом 2, глави 11, розділу ІІ КАС України, з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 24.02.2026, яке було відкладено, у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальній справі на 24.03.2026, яке було відкладено на 21.04.2026, у зв`язку з неявкою відповідача.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

30.12.2025 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , установив, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 5760 від 08.12.2025, відповідно до якого під час проведення співробітниками органів Національної поліції України перевірки осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, виявлена відсутність у громадянина ОСОБА_1 військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України зразка, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 25 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.12.2025 об 11:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . На розгляд справи останній не прибув, під час складання постанови № 5760 відмовився від надання письмових пояснень та підпису про отримання другого примірника протоколу, в результаті чого на його адресу було направлено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. 29.12.2025 ОСОБА_1 отримав вказане повідомлення. За результатами розгляду даного протоколу винесено постанову № 5760 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (а.с.7-8).

Відповідно до військово-облікового документу № 300920241429272700040 виданого ОСОБА_1 , з якого вбачається, що на підставі довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.11.2025 № 2025-1114-1325-3670-7 гр. ІІ ст., визнаний придатним та не підлягає повторному медичному огляду. Був взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 18.11.2025 (а.с.11, з.б.а.с. 10).

Згідно знімку екрана долучено до матеріалів справи, військово-облікового документу сформованого 27.12.2025 із застосунку "Резерв+", ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройшов 14.11.2025 військово-лікарську комісію, відповідно до якої визнаний придатним, дані оновлено вчасно, дата останнього уточнення даних – 28.05.2024 (а.с.12).

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, яка містить спеціальні норми щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень з притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що за наслідками розгляду справи вказаної категорії місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), або скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.ст.245, 251, 279, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, унормовано, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024.

Згідно з п. 25 Порядку № 560 від 16.06.2024 КМУ, громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п. 52 Порядку № 560 від 16.06.2024 КМУ, під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

З наведених вище норм чинного законодавства України вбачається, що у разі оскарження факту непред`явлення за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП військово-облікового документу, належним підтвердженням подій щодо пред`явлення військово-облікового документу має бути відповідний відеозапис.

Водночас суд враховує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та її розгляд, не подав відзив на позовну заяву, не надав суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин та не висловив заперечень щодо заявлених вимог. Така процесуальна поведінка свідчить про невикористання відповідачем наданих йому процесуальних прав. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, а також з урахуванням того, що доводи позивача залишилися неспростованими, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення

З огляду на викладене, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 532,48 грн. та витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з положеннями статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано ордер на надання правничої допомоги від 22.01.2026 (а.с.6), та квитанція № 4117 від 22.01.2026, форми № ПО-Д2 затвердженої наказом Укрсоюзсервіс від 29.09.95 р. № 8, в якій зазначено послугу: правнича допомога щодо оскарження постанови від 30.12.2025 № 5760 та вартість послуги у розмірі 3 000,00 грн. (а.с.13).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 № 317-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», наказ Укрсоюзсервісу від 29.09.1995 № 8 – скасовано та вважається таким, що втратив чинність від 08.04.2025.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика палата у постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц зазначила, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.). Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б підтверджували факт понесених витрати на правничу допомогу позивачем матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати зі сплати суми судового збору в розмірі 532,48 грн., у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 245, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 134, 132, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 5760 від 30.12.2025 у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ;

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 08 травня 2026 року.

Суддя В.М. Ходько