Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №309/1774/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1774/26

Провадження № 1-кс/309/236/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000281 від 10.05.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч.1 ст.115 КК України про арешт майна ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000281 від 10.05.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч.1 ст.115 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт майна.

Клопотання вмотивовано тим, що, що в ході досудового розслідування встановлено, що 09.05.2026 приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_5 знаходячись по місцю свого проживання, на території тераси яка відноситься до приміщення кафе, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , під час раптово-виниклого конфлікту з громадянином ОСОБА_6 , маючи раптово виниклий намір, на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 наніс останньому один удар ножем типу «Керамбіт» в область шиї з ліва, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї зліва з пошкодженням лівої підщелепної артерії та лівої слюнної залози, однак свої злочинні дії направлені на вбивство ОСОБА_6 до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_6 у важкому стані, негайно був доставлений до реанімаційного відділення Хустської центральної лікарні, де йому була надана своєчасна кваліфікована медична допомога.

10.05.2026 під час проведення огляду автомобіля марки «Тойота Пріус», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому потерпілого ОСОБА_6 було доставлено до Хустської центральної лікарні, було виявлено та вилучено: кепку червоного кольору з плямами темно бурого кольору; кофту темного кольору з плямами бурого кольору, а також змив речовини бурого кольору з панелі коробки перемикання швидкостей вказаного автомобіля.

Згідно допиту свідка ОСОБА_7 , саме на вказаному автомобілі вона відвозила свого сина ОСОБА_6 до Хустської ЦЛ і вказані речі належать її сину ОСОБА_6 .

Згідно п.1 ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ст. 170 КПК України накладається арешт на майно в разі, якщо особу необхідно обмежити у користуванні та розпорядженні майном з метою забезпечення дієвості кримінального провадження.

У своєму клопотанні слідчий просить, накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду 10.05.2026, а саме: кепку червоного кольору з плямами темно бурого кольору; кофту темного кольору з плямами бурого кольору, змив речовини бурого кольору з панелі коробки перемикання швидкостей автомобіля марки «Тойота Пріус», д.н.з. НОМЕР_1 , які були вилучені під час проведення огляду автомобіля марки «Тойота Пріус», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_2 ), та належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_3 ).

В судове засідання слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 не з`явився, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

В судове засідання власник вилученого майна ОСОБА_6 не з`явилися, про місце і час розгляду клопотання належним чином був повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 зокрема передбачено, що арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього кодексу.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

Слідчий суддя зазначає, що втручання у право власності ОСОБА_6 пов`язано із здійсненням кримінального провадження, тому таке обмеження права власності не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й водночас застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна необхідне для досягнення мети цього кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та з метою проведення відповідних експертиз накласти арешт на майно, зазначене у резолютивній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000281від 10.05.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч.1 ст.115 КК України про арешт майна – задоволити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду 10.05.2026, а саме: кепку червоного кольору з плямами темно бурого кольору; кофту темного кольору з плямами бурого кольору, змив речовини бурого кольору з панелі коробки перемикання швидкостей автомобіля марки «Тойота Пріус», д.н.з. НОМЕР_1 , які були вилучені під час проведення огляду автомобіля марки «Тойота Пріус», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_2 ), та належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 (тел. НОМЕР_3 ).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1