Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №303/190/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

Справа № 303/190/26

Провадження № 3/306/113/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м.Свалява

Суддя Свалявського районного суду Закарпатської області Уліганинець П. І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 11 від 05 січня 2026 року, складеним оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) УСР у Закарпатській області ДСР Національної поліції України підполковником поліції Мевша Ю.Л., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 , будучи присяжним Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області та, відповідно до абзацу п`ятнадцятого ч. 1 ст. 1, підпункту «ґ» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, діючи умисно та всупереч вимогам п.п. 2, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», 30.01.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік із позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування», у якій зазначив завідомо недостовірні відомості на суму 1 898 783,52 грн, що відрізняються від достовірних на суму, еквівалентну 627 прожитковим мінімумам для працездатних осіб. Таким чином, за версією органу, який склав протокол, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Представник адмінправопорушника адвокат Іванцьо В.М., позицію якого підтримав і сам ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечили щодо обставин справи. Захисник подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому просив таке закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування клопотання зазначив, що моментом виявлення адміністративного правопорушення треба вважати дату надходження до УСР в Закарпатській області матеріалів НАЗК та обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення — 01.12.2025, а не дату складання протоколу — 05.01.2026. Також зазначив, що з моменту вчинення адміністративного правопорушення сплинув передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП дворічний строк накладення адміністративного стягнення. (а.с.138-140).

Прокурор Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури Гецко В.Ю. надав висновок, у якому просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. (а.с.129-135).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. На суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 6 «Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», затвердженого рішенням НАЗК від 06 вересня 2016 року №19, у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, повідомляє про це Національне агенство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агенства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1) надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №11 від 05.01.2026 ОСОБА_1 , будучи присяжним Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області та будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, діючи умисно та всупереч вимогам п.п. 2, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», 30.01.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік із позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування», у якій зазначив завідомо недостовірні відомості на суму 1 898 783,52 грн, що відрізняються від достовірних на суму, еквівалентну 627 прожитковим мінімумам для працездатних осіб. Датою та часом вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, є 17.22 година 30.01.2024, тобто момент подання (оприлюднення) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік. (а.с.1-9).

Крім того, 28.11.2025 до УСР в Закарпатській області ДСР НПУ для організації розгляду та прийняття рішення в межах компетенції складено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, у діяльності ОСОБА_1 (а.с.14-23).

Як убачається з матеріалів справи, листом НАЗК від 01.12.2025 №41-01/97189-25 до ДСР НПУ направлено матеріали повної перевірки декларації ОСОБА_1 за 2022 рік, у яких зазначено про встановлення ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме відображення недостовірних відомостей на загальну суму 1 898 783,52 грн. (а.с.12-13).

Крім цього, на підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення долучені рішення 29 сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради про затвердження списку присяжних Мукачівського міськрайонного суду, виписки про рух коштів по належним ОСОБА_1 рахункам, документи, що підтверджують право власності, довідка про доходи ОСОБА_1 (а.с.12-13,27-52,106).

Досліджені судом матеріали містять дані про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

За ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Отже за змістом наведеної норми особливістю розглядуваного правопорушення є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення, а можливість застосування адміністративного стягнення обмежується двохрічним строком, який рахується від дня вчинення правопорушення.

Наведене свідчить про те, що станом на 01.12.2025 уповноваженим органам вже були відомі обставини, які, на їхню думку, свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Відтак суд критично оцінює доводи органу, який склав протокол, про те, що датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу — 05.01.2026.

Суд зазначає, що сам протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.

Крім того, норми КУпАП не містять визначення поняття «день виявлення адміністративного правопорушення» та не встановлюють критеріїв для визначення такого моменту. Тому питання про дату виявлення правопорушення вирішується з урахуванням конкретних обставин справи та дій уповноважених осіб. При цьому дата складення протоколу про адміністративне правопорушення не є тотожною даті виявлення правопорушення, оскільки складення протоколу є процесуальною дією щодо фіксації вже виявлених обставин правопорушення.

Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцієює лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

Отже, дата складення протоколу про адміністративне правопорушення не є тотожною даті виявлення цього правопорушення, передбаченому ст. 38 КУпАП, оскільки в контексті положень ст. 256 КУпАП, складення протоколу є фактичним закінченням етапу здійснення перевірки, проте не виявленням ознак адміністративного правопорушення.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №149/2498/17 згідно якої початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Зібраними уповноваженою особою доказами підтверджується, що саме з моменту направлення висновку Національним агентством з питань запобігання корупції, яке своїм листом від 01.12.2025 N?41-01/97189-25 в ДСР направили матеріали та повідомили, що останніми проведено повну перевірку декларації ОСОБА_1 за 2022 рік, і за результатами декларації «встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме відображення недостовірних відомостей на загальну суму 1898783,52 грн, що свідчило про наявність достатніх даних щодо можливого вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, подальше збирання уповноваженою особою доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 , як суб`єктом декларування, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та їх оцінка не змінює тієї обставини, що про вказане правопорушення спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції стало відомо не пізніше 01.12.2025, а тому саме цю дату слід вважати датою його виявлення.

Таким чином, на час розгляду судом справи відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, вказано на те, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на час розгляду матеріалів в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Разом з цим, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, у суду відсутні підстави зазначати в резолютивній частині постанови про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, оскільки провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 38, ч. 4 ст. 172-6, ст.ст. 247, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд, —

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП — закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Свалявського

районного суду Закарпатської області П. І. Уліганинець