Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №643/5382/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №643/5382/26

Суддя: Поліщук Т. В.

Справа № 643/5382/26

Провадження № 2/643/4934/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Костенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідачки, в якому прохає розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 вересня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1382.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 2010 року. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що їхній з відповідачкою шлюб фактично припинив своє існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам, у зв`язку із чим наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

13 квітня 2026 від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Темнюкової М.І. надійшла заява по справі, в якій прохає зазначити в рішенні суду, що оскільки спір між батьками про місце проживання дитини відсутній, за обопільною домовленістю дитина буде проживати з матір`ю. Після розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище ОСОБА_4 . В іншій частині позовних вимог відповідачка не заперечує.

В цей же день 13.04.2026 надійшла до суду заява ОСОБА_1 від 09.04.2026, в якій позивач зазначив, що станом на теперішній час спір між ним та відповідачкою про місце проживання дитини відсутній. За обопільною домовленістю син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде проживати з матір`ю ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 18 вересня 2010 року уклали шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1382 (а.с. 04).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 листопада 2011 року (а.с. 05).

Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Оскільки сторони не підтримують шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, обидва бажають розірвати шлюб, про що свідчать їхні заяви, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, шлюб сторін розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи виключно за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідачка із зустрічним позовом щодо визначення місця проживання дитини до суду не зверталася. Позивач також не заявляв вимог про визначення місця проживання дитини.

Таким чином, питання про визначення місця проживання дитини судом не вирішується.

Відповідно до ч.1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Представник відповідачка у заяві прохала після розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247 ч. 2, 259, 264-265,274-279 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 18 вересня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1382 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу віповідачці залишити прізвище - ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua