Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №404/8702/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/8702/24

Номер провадження 2/404/2380/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропи вницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна, про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , у вересні 2024 року, звернуся до суду з позовом про скасування арешту шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений на підставі постанови б/н від 10.07.2003 року Державної виконавчої служби Кіровського району, реєстраційний номер обтяження 8077018 (архівний запис, зареєстровано 16.10.2008 року за № 8077018, реєстратором Державний нотаріальний архів у Кіровоградській області). В обґрунтування позову зазначив, що він є спадкоємцем нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , успадкованої після смерті його рідного діда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заповіту посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Качан Л.Л. 30 липня 2015 року. Дана квартира була отримана дідом у власність на підставі договору дарування квартири від 14 червня 2006 року. За даним договором дарувальником виступила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є його матір`ю. А мати набула право власності на згадану квартиру на підставі рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 березня 2004 року, яким встановлено дійсним договір купівлі-продажу спірної квартири укладений 03 квітня 2002 року між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В липні 2024 року він маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті свого діда ОСОБА_3 , звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Людмили Анатоліївни із заявою, де дізнався, що на квартиру, яку заповідав дід, накладено арешт на підставі постанови 10.07.2003 року Державної виконавчої служби Кіровського району. Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повідомлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що міститься запис про обтяження № 8077018, яке зареєстровано 16.10.2008 року на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , об`єкт обтяження квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови 10.07.2003 року Державної виконавчої служби Кіровського району. Оскільки, за заявою поданою до відділу ДВС арешт зняти не вдалося, 15 серпня 2024 року він отримав постанову про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину, оскільки в реєстрі міститься заборона на відчуження. Крім того, спірна квартира, на момент накладення арешту, а саме 10 липня 2003 року, вже не належала боржнику ОСОБА_2 , оскільки 03 квітня 2002 року було укладено договір купівлі-продажу даної квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Однак, оскільки ОСОБА_2 ухилялася від належного оформлення договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним. Кіровським районним судом міста Кіровограда 29 березня 2004 року винесено рішення по справі № 2-1987/04, яким визнано дійсним договір купілі-продажу від 03.04.2002 року квартири АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також визнано право власності на дану квартиру за ОСОБА_4 . В свою чергу, остання 14 червня 2006 року подарувала вказану квартиру своєму батькові ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Павелко І.Л. від 18 жовтня 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.32).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 06 травня 2025 року, суддю ОСОБА_5 , звільнено з посади судді Фортечного районного суду міста Кропивницького у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Враховуючи, що суддя Павелко І.Л. у вказаному випадку не може продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передані для повторного автоматизованого розподілу та згідно з пунктом 2.3.43 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 404/8702/24, номер провадження 2/404/2380/24 (розпорядження № 525 від 07.05.2025 року керівника апарату Фортечного районного суду міста Кропивницького «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи»).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/8702/24, номер провадження 2/404/2380/24 визначено суддю Фортечного районного суду міста Кропивницького Кулінка Л.Д.

Через канцелярію суду відповідачем подана заява (вх. № 9965 від 18.03.2025 року) про визнання позовних вимог (а.с.66-67).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 червня 2025 року цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено судове засідання. У задоволенні клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, відмовлено (а.с. 74).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 02 грудня 2025 року у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, відмовлено (а.с. 94).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 02 грудня 2025 року у прийнятті визнання відповідачем позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна, про зняття арешту з нерухомого майна, відмовлено та продовжено судовий розгляд (а.с. 95).

Позивачем подано до суду додаткові пояснення (вх. № 12790 від 18.03.2026 року), в яких останній зазначає, що оскільки, за заявою поданою до відділу ДВС арешт зняти не вдалося, 15 серпня 2024 року отримано постанову про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину, з роз`ясненням, що дана нотаріальна дія не може бути вчинена, оскільки згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 серпня 2024 року №390908529, постановою від 10 липня 2003 року Державної виконавчої служби Кіровського району накладено заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, тип: арешт, реєстраційний номер обтяження: 8077018. Одночасно нотаріусом рекомендовано звернутися до суду. На сьогодні позивач має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлений можливості це зробити. Таким чином, накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, на отримання свідоцтва про спадщину. Крім того, вказана вище квартира, на момент накладення арешту, а саме 10 липня 2003 рік, вже не належала боржнику ОСОБА_2 , оскільки 03 квітня 2002 року було укладено договір купівлі-продажу даної квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Отже, на підставі наведених доказів, їх взаємозв`язку та сукупності, встановивши правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на ту обставину, що захист прав у спосіб оскарження бездіяльності державного виконавця неможливий, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не можливо, права підлягають захисту шляхом зняття арешту з майна, накладеного постановою від 10 липня 2003 року Державної виконавчої служби Кіровського району, шляхом звернення з даним позовом до суду та задоволення моїх позовних вимог.

Представник позивача подала до суду додаткові пояснення (вх. № 12790 від 18.03.2026 року), в яких зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву (вх. № 9965 від 18.03.2025 року) про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с. 66-67).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву (вх. № 12773 від 18.03.2026 року) про розгляд справи без їх участі та прийняти рішення виходячи з фактичних обставин справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна, в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву (вх. № 2339 від 22.01.2025 року) про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с. 38-39).

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені докази, суд встановив таке.

Відповідно до заповіту від 30 липня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 455, ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи добровільно і перебуваючи у здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому на праві приватної власності квартиру під номером АДРЕСА_2 , заповідає ОСОБА_1 (а.с. 11).

Постановою про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Людмили Анатоліївни від 15 серпня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 . Оскільки вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.08.2024 року № 390908529, постановою від 10.07.2003 року Державної виконавчої служби Кіровського району накладено заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, тип: арешт, реєстраційний номер обтяження: 8077018 (а.с. 12).

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29.03.2004 року визнано дійсним договір купівлі-продажу від 3.04.2002 року квартири АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Визнано право власності на квартира АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 (а.с. 13).

Відповідно до Договору дарування від 14 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 783, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 квартиру під номером АДРЕСА_2 (а.с. 14).

Згідно повідомлення Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 6428/30.19-29 від 23.07.2024 року щодо зняття арешту з майна боржника повідомлено, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що міститься запис про обтяження № 8077018, яке зареєстровано 16.10.2008 року на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , об`єкт обтяження квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови 10.07.2003 року Державної виконавчої служби Кіровського району (а.с. 15).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 387337745 від 18.07.2024 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, міститься запис, а саме: тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження 8077018; зареєстровано: 16.10.2008 року за № 8077018, реєстратором Державний нотаріальний архів у Кіровоградській області; підстава обтяження: постанова, б/н, 10.07.2003, Державна виконавча служба Кіровського району, микитенко вх. № 844; об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11169289 від 10.07.2006 року ОСОБА_3 є власником квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування / 783 / 14.06.2006 / Приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л.Л. (а.с. 17).

Відповідно до архівної довідки від 10.07.2024 року за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації», за станом до 01.01.2013 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_3 – ціле (приватна), Договір дарування від 14.06.2006 № 783 / Приватний нотаріус Кіровоградсього міського нотаріального округу Качан Л.Л., реєстрова книга № 56 запис № 13730 (а.с. 18).

За заявою ОСОБА_4 про прийняття спадщини за законом відкрито спадкову справу № 85/202 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 (а.с. 125-166).

У статті 41 Конституції України задекларовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом права власності - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено право власника витребовувати своє майно, а статтею 391 цього Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Практика Верховного Суду України (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»), а також Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна) при розгляді справи даної категорії вказує на те, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Однією з підстав зняття арешту з майна боржника це є відсутність будь-яких грошових зобов`язань, або у разі погашення заборгованості в повному обсязі.

За роз`ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадках безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Справа порушена позивачем з підстав неможливості реалізувати право власності на спадкове майно, наявність спірного арешту перешкоджає отриманню свідоцтва про право на спадщину.

Згідно із частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 Цивільного кодексу України (статті 1218, 1231 Цивільного кодексу України).

В порядку частини першої статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 Цивільного кодексу України).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Водночас, за статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За частиною першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, а суд досліджує кожний доказ наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який має відповідати вимогам належності та допустимості доказів.

Сторони зобов`язані довести перед судом переконливість своїх доказів.

Суд вправі зробити висновок про недоведеність позову, якщо обставини спору не підтверджуються.

Однак позивачем не доведено того, що він прийняв спадщину і що інші спадкоємці відсутні, адже позов про зняття арешту з майна, як зазначалося вище може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Крім того, відповідачем у справі заявлена ОСОБА_2 , і саме прав та інтересів даної сторони за позицією позивача стосується арешт.

Водночас, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 387337745 від 18.07.2024 року вбачається, що повідомлення про необхідність накладення арешту було здійснено постановою Державної виконавчої служби Кіровського району від 10.07.2003 року.

Тому, суд приходить до висновку про недоведеність обґрунтованості позовних вимог до ОСОБА_2 .

Такий спір неможливо розглядати за відсутності сторони, інтересів якої стосується арешт. А позивачем до суду не надано допустимих, достовірних, достатніх та беззаперечних доказів в межах яких зобов`язань спадкодавця накладено арешт.

Також не доведено, що позивач має право на спадкування, не доведено, що він один має право на спадкування, так як матеріали спадкової справи не були надані позивачем для дослідження, вдповідані клопотання про її витребування позивачем суду не заявлялись, відтак, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Керуючись, статтею 41 Конституції України, статтями 317, 321, 387, 1216, 1217, 1218, 1221, 1261, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, керуючись статтями, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна, про зняття арешту з нерухомого майна, відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Театральна, будинок № 32/29);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна (місцезнаходження: 28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, слище міського типу Компаніївка, вулиця Шевченка, будинок № 66.

Повний текст рішення суду складено 23.03.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка