Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 12 травня 2026 р.
Справа: №188/743/26
Суддя: Місюра К. В.
Справа № 188/743/26
Провадження № 3/188/542/2026
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року смт. Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюра К.В.
розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , командир установки розмінування в/ч НОМЕР_1 , у вчиненні правопорушення , передбаченого ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Петропавлівського районного суду надійшов протокол серії ДНЛ №0531 про військове адміністративне правопорушення за ст. 172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу, 18 лютого 2026 року близько 19.00 год. молодший сержант ОСОБА_1 самовільно залишив місце несення служби в АДРЕСА_2 , та був відсутній в розташуванні в/ч без поважних причин до 20.02.2026 року, що було встановлено за результатами службового розслідування, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.. 172-11 КУпАП.
Правопорушник в судове засідання з`явився, вину визнав.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-11 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.
З огляду на вказані обставини і норми законодавства, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності правопорушника на підставі наявних матеріалів.
Згідно ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КпАП України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Стаття 172-11 КУпАП передбачає , що самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п`яти діб.
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, -
тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНЛ №0531 від 25.02.2026, доповіддю командира в/ НОМЕР_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що своїми протиправними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що передбачене ст. 172-11 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Таким чином, є підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУАП, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-11 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя К. В. Місюра
Оригінал: reyestr.court.gov.ua