Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №185/5391/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/5391/26

Провадження № 2/185/6656/26

12 травня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на окреме домоволодіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на окреме домоволодіння. У позовній заяві позивач зазначила, що їй належить 7/15 частини будинку АДРЕСА_1 . Відповідачу ОСОБА_2 належить 16/75 частини зазначеного будинку, а ОСОБА_3 – 8/25 частин будинку. Відповідно до часток кожного співвласника склався порядок фактичного користування будинком, який був розділений на окремі ізольовані квартири, однак статус будинку, як спільної власності, перешкоджає позивачу в повній мірі здійснювати свої права. Тому позивач просить виділити в натурі та визнати за нею право власності на 7/15 частини із житлового будинку АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомого майна, із господарчими будівлями та спорудами у складі: в житловому будинку під літ. «А1» наступні приміщення: 1-1 передня 3,6 кв.м., 1-2 кухня 10,4 кв.м., 1-3 санвузол 3,5 кв.м., 1-4 вітальня 28,0 кв.м., 1-5 житлова кімната 23,5 кв.м., 1-6 комора 2,1 кв.м., 1-7 житлова кімната 14,4 кв.м., 1-8 коридор 3,8 кв.м., 1-9 житлова кімната 10,5 кв.м., а2 – прибудова, а3 – прибудова, а4 – прибудова, Г1 – гараж, Д1 – сарай, П1 – сарай, Р1 – навіс, 1 – свердловина, 2 – хвіртка ворота, 3 – паркан.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони у справі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач та її представник подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують. Відповідачі, кожен окремо, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали повністю.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Оцінивши докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить 7/15 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 25.12.2003р. Інші 16/75 частин зазначеного будинку належать ОСОБА_2 , 8/25 частин належать ОСОБА_3 ..

З вищенаведених правовстановлюючих документів вбачається, що право власності на вищезазначений житловий будинок належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Згідно із ч.1 ст.356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За правилами частин 1, 2, 3 статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до вимог ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на видiл у натурi частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частини 3, 4 статті 364 ЦК України передбачають, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з вимогами ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із ч.2 ст.3 та п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових

прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності. За правилами п.56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.

Оскільки на сьогоднішній день між сторонами неможливо укласти ні договір про поділ спільного майна, ні договір про виділ у натурі частки із спільного майна щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , то права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на окреме домоволодіння, - задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на 7/15 частини із житлового будинку АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомого майна, із господарчими будівлями та спорудами, у складі: в житловому будинку під літ. «А1» наступні приміщення: 1-1 передня 3,6 кв.м., 1-2 кухня 10,4 кв.м., 1-3 санвузол 3,5 кв.м., 1-4 вітальня 28,0 кв.м., 1-5 житлова кімната 23,5 кв.м., 1-6 комора 2,1 кв.м., 1-7 житлова кімната 14,4 кв.м., 1-8 коридор 3,8 кв.м., 1-9 житлова кімната 10,5 кв.м., а2 – прибудова, а3 – прибудова, а4 – прибудова, Г1 – гараж, Д1 – сарай, П1 – сарай, Р1 – навіс, 1 – свердловина, 2 – хвіртка ворота, 3 – паркан.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С. О. Бабій