Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №179/47/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/47/26

2/179/402/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Павлюка З.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Магдалинівського районного суду від 30.08.2021 з відповідача стягуються аліменти на її користь на неповнолітню дитину, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., починаючи з 25.05.2021 і до повноліття. Підставою стягнення аліментів у твердій грошовій сумі був той факт, що на момент пред`явлення позову відповідач не мав офіційного працевлаштування, та мав нерегулярний заробіток.

В даний час відповідач перебуває на військовій службі. За наявності у відповідача офіційного регулярного доходу (грошового забезпечення) з метою захисту майнових прав дитини позивачка вважає за необхідне звернутися до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 3000 грн. щомісячно на 1/4 частини усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дати подачі заяви, до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми в розмірі 3000 грн. щомісячно, на частину всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дати подачі заяви, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою від 19.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

19.03.2026 відповідач подала клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в якому також просить суд врахувати наступні обставини. Вона самостійно забезпечує утримання дитини та несе основний фінансовий тягар. Витрати на дитину є постійними, щоденними та неминучими, включаючи харчування, одяг, засоби гігієни, навчання, транспортні витрати та інші базові потреби. Дитина часто хворіє, потребує систематичного лікування та неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, що обумовлює значні та постійні витрати на медикаменти, медичне обстеження, лікування, догляд під час хвороби. У поточному році дитина йде до першого класу, що потребує значних фінансових витрат, пов`язаних з придбанням одягу, взуття, шкільного приладдя та інших необхідних речей. Відповідач протягом тривалого часу фактично не бере участі у вихованні дитини. Єдиною формою його участі є сплата аліментів у твердій грошовій сумі, яка є недостатньою для забезпечення дитини, сплачується нерегулярно, потребує постійних нагадувань та звернень з її боку. Відповідач є військовослужбовцем та має стабільний і гарантований державою дохід, включаючи грошове забезпечення, надбавки, премії та інші виплати. Таким чином, його матеріальний стан дозволяє забезпечувати дитину на значно вищому рівні, ніж це відбувається на даний час. Фактично склалася ситуація, коли відповідач має стабільний та достатній дохід, дитина забезпечується на мінімальному рівні, що є очевидно несправедливим та таким, що суперечить інтересам дитини.

27.03.2026 представник відповідача, адвокат Воропаєв В.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позиції відповідача представник посилається на те, що відсутні передбачені ст.192 СК України підстави для зміни способу стягнення аліментів, оскільки доказів на підтвердження зміни фінансового стану сторін, поліпшення або погіршення стану здоров`я дитини або сторін позивачкою суду не надано. Підкреслює, що факт мобілізації і проходження військової служби не є офіційним працевлаштуванням, а також не змінив його матеріальне становище. Зазначає, що з часу присудження аліментів у відповідача погіршився стан здоров`я, лікування потребує додаткових витрат. Згідно висновків ВЛК від 02.01.2025 та 14.01.2025 відповідач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центра, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Також відповідач постійно приймає участь у додаткових витратах на дитину. 03 лютого 2026 року відповідач купив дитині пітбайк дитячий ХТR 702 синього кольору, вартістю 15 500 грн.

31.03.2026 відповідачкою подана відповідь на відзив, в якій позивачка не погоджується з доводами сторони позивача, вважає позовні вимоги повністю обґрунтованими та такими, що відповідають закону та інтересам дитини. Наполягає на задоволенні позову.

08.04.2026 позивачка подала до суду мирову угоду від 07.04.2026, укладену між нею та відповідачем ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Воропаєв В.В.

13.04.2026 позивачка та представник відповідача подали до суду клопотання про затвердження мирової угоди від 07.04.2026.

Ухвалою суду від 13.04.2026 у затвердженні мирової угоди від 07.04.2026, укладеної між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Воропаєв В.В. відмовлено.

Ухвалою суду від 28.04.2026 у задоволенні усної заяви представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Воропаєва В.В. про відвід судді Кравченко О.Ю. та секретаря судового засідання Павлюка З.Ю. відмовлено.

В судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 16.04.2026 подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача, адвокат Воропаєв В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухав пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 у справі №179/785/21 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у твердій грошовій суми по 3000 грн. до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 25 травня 2021 року.

На виконання зазначеного рішення у справі №179/785/21 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області 05 жовтня 2021 року виданий виконавчих лист.

Позивачка, звернувшись до суду з позовом, посилалася на те, що розмір аліментів що стягуються з відповідача за рішенням суду, є недостатнім для забезпечення потреб дитини, а відповідач, який на даний час перебуває на військовій службі, має стабільний дохід (грошове забезпечення), а тому з метою захисту прав дитини, просить змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частку від доходу відповідача.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статей 183, 184 СК України за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183,184 СК України.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У зазначеній нормі права законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.

Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства можна дійти висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

До аналогічного висновку дійшов й Верховний суд України у постанові від 05 лютого 2014 року по цивільній справі № 6-143цс13, зазначивши, що зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

У даній справі одержувач аліментів скористалась своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу.

При цьому, внаслідок зміни способу стягнення аліментів буде збільшений і розмір стягуваних аліментів.

У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 СК Укрїани, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Судом встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по її утриманню та вихованню.

Відповідач є особою працездатного віку, на даний час проходить службу у лавах ЗСУ та отримує грошове забезпечення. Крім того, відповідач не має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних утриманців.

Суд враховує надані представником відповідача медичні документи щодо стану здоров`я відповідача: виписку з медичної картки стаціонарного хворого №1672 від 16.03.2023, з якої вбачається, що відповідач перебував на стаціонарному лікуванні; а також довідку військово-лікарської комісії від 02.01.2025, відповідно до якої відповідач придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Разом з цим, зазначені медичні документи не підтверджують непрацездатність відповідача та неможливість у зв`язку з цим сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.

Крім того, надані представником позивача видаткова накладна №КМ-000031 від 03.02.2026 року на придбання пітбайку дитячого вартістю 15 500 грн., а також надана сторонами на затвердження суду мирова угода, відповідно до якої сторонами визначений розмір аліментів у сумі 10 000 грн. на місяць, свідчать про те, що відповідач має достатній дохід.

Суд зазначає, що хоча дана мирова угода і не була затверджена судом, але з її змісту можна встановити, що розмір доходу відповідача достатній для виплати аліментів у більшому для виплати аліментів у більшому розмірі, ніж визначено рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2021.

При вирішенні даного позову суд також бере до уваги значний період часу, що минув із дати визначення розміру аліментів, внаслідок чого істотно змінились обставини які впливають на розмір аліментів, що стягнені з відповідача в твердій грошовій сумі (потреби в харчуванні, одязі, товарах побутового призначення тощо, вартість послуг з навчання та ін.). Із огляду на ці обставини, підлягає врахуванню факт зміни розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ріст цін у зв`язку з інфляцією на оздоровлення, харчування, лікування.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності та гармонійного розвитку дитини.

Відповідачем не спростовано твердження позивачки про його спроможність надавати дитині утримання в частці від заробітку (доходу).

Посилання представника відповідача на відсутність підстав для зміни способу стягнення аліментів не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

За змістом ст.192 СК України у системному зв`язку із положеннями ст.182 СК України, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, суд зобов`язаний виходити з пріоритету інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Враховуючи викладене, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутності у платника аліментів інших аліментних зобов`язань, та беручи до уваги обставини, що мають істотне значення у справі, суд приходить до висновку, що розмір і спосіб стягуваних аліментів підлягає зміні, та з ОСОБА_3 на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання їх малолітнього сина у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір стягуваних аліментів буде відповідати принципам розумності та справедливості та визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам неповнолітньої дитини сторін у справі, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та достойного рівня її матеріального забезпечення.

Як слідує з роз`яснень Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (п. 23) відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню з моменту набранням даним рішенням законної сили, а не з часу подачу позову про зміну способу стягнення аліментів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за необхідне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі вище викладеного, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 76, 89, 259, 263, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити частково

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2021 року у справі №179/785/21, провадження №2/179/450/21.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

З дати набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів за рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 у справі №179/785/21, провадження №2/179/450/21.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп..).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Повне рішення складено 13 квітня 2026 року.

Суддя О.Ю. Кравченко