Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №175/6733/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/6733/25

Провадження № 2/175/1559/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бойка О.М.

із секретарем – Грицай К.С.

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на продовження навчання, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на продовження навчання.

У травні 2025 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання.

Справа, згідно автоматизованого розподілу між суддями програмою «Д-3» була розподілена до провадження судді Бойко О.М.

В позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на її утримання, як дитини, що продовжує навчання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дати подання позову та до досягнення нею 23 років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що Позивачка є донькою відповідача.

На даний час ОСОБА_3 є повнолітньою, однак навчається у Медичному училищі ім. Миколая Коперніка в м. Торуні, яке належить до складу Медично-соціального центру професійної освіти, підвищення кваліфікації та перекваліфікації у м. Торунь та навчається професії «Зубний технік» на денній формі навчання, терміном навчання до 31.08.2028 року.

Відповідач є працездатним, у зв`язку з чим, на думку позивача, має змогу допомагати в утриманні своєї доньки.

Також вказала, що відповідач отримує від держави в особі Міністерства оборони України багатомільйонні виплати згідно одноразової грошової допомоги в зв`язку з втратою (загибеллю) його сина - військовослужбовця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказані обставини змусили позивачку звернутись із відповідним позовом до суду.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за яким заперечує позов у повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні. Вказує, що наразі не працює та не може надавати допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала позов та просила суд відмовити у задоволенні позову.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 за актовим записом №464 від 20 квітня 2005 року.

На даний час ОСОБА_3 є повнолітньою, однак навчається у Медичному училищі ім. Миколая Коперніка в м. Торуні, яке належить до складу Медично-соціального центру професійної освіти, підвищення кваліфікації та перекваліфікації у м. Торунь та навчається професії «Зубний технік» на денній формі навчання, терміном навчання до 31.08.2028 року.

Відповідач є працездатним, у зв`язку з чим, на думку позивача, має змогу допомагати в утриманні своєї доньки.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року було витребувано з Міністерства оборони України інформацію - чи отримував ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 грошові кошти у вигляді ОГД в наслідок разі загибелі (смерті) його сина - військовослужбовця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та відомості щодо сум сплачених грошових коштів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_1 .

З отриманої відповіді Міністерства оборони України вбачається, що ОСОБА_4 отримує грошову допомогу в сумі 5 000 000,00 грн., внаслідок загибелі його сина ОСОБА_5 під час відбиття збройної агресії рф проти України.

Позивач зазначає, що окрім базових потреб у навчанні — має вразливий стан здоров`я. На підтвердження вказаної вище обставини — позивач надає копію довідок від медичних установ республіки Польща відповідно до яких Позивач має Діагноз: M20 – Набуті деформації пальців рук і стоп; діагноз: Q66: Вроджена деформація стоп; проходить активне ортодонтичне лікування з 08.02.2024. Лікування полягає у використанні постійного ортодонтичного апарата з обов`язковими контрольними візитами, що відбуваються в середньому кожні 4–6 тижнів, за рекомендацією лікуючого лікаря; Позивач зазнавала надзвичайно складних оперативних втручань – особі було видалено пластини на обох кінцівках.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто відсутність шлюбних відносин між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За нормами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 - ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції «Про права дитини», дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Щодо стягнення з відповідача частини грошових коштів у вигляді одноразової грошової допомоги в наслідок загибелі (смерті) його сина - військовослужбовця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , то суд зауважує наступне.

відповідно до п.п. «а» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України членам сімей військовослужбовців, поліцейських чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов`язків та/або захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Враховуючи вищевказане, ОГД є цільовою соціальною виплатою та не може вважатись заробітком або доходом особи.

Щодо часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Положеннями ч.2 ст.191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

При цьому, під ухиленням від сплати аліментів у юридичній науці розуміють пряму відмову від надання утримання, а також різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів: приховання особою свого дійсного розміру заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язку по утриманню. Факт ухилення від надання утримання може мати місце в тому випадку, якщо особа має у своєму розпорядженні кошти, але не бажає їх надавати.

Ухилення від сплати аліментів полягає у винних навмисних діях (бездіяльності) відповідача. Тому позивач має надати суду докази того, що, вчиняючи тим чи іншим способом, відповідач свідомо прагнув ухилитися від виконання обов`язку по утриманню.

При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан сторін та вважає, що відповідач у змозі сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи стягнення з 19 травня 2025 року і до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьохрічного віку.

У відповідність вимогам ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Одночасно, сторонам роз`яснюється, що розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, що відповідає положенням ст. 192 СК України.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, із відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та, на користь позивача, понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на продовження навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на її утримання, як дитини, що продовжує навчання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи стягнення з 19 травня 2025 року і до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьохрічного віку

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 частини одноразової грошової допомоги у розмірі 1/4 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Бойко