Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №502/487/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4091/26

Справа № 502/487/25

Головуючий у першій інстанції Маслеников О. А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.

за участю секретаря: Малюти Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення, на рішення Кілійського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Масленикова О.А. 25 червня 2025 року у м. Кілія Одеської області, -

встановила:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області із позовною заявою до Кілійської міської ради, яка була уточнена, в якій просив суд визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень дійсним та визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у власності Кілійської міської ради перебувало нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Кілійської міської ради № 1833/VІІІ/31 від 28 квітня 2023 року було вирішено затвердити до приватизації, шляхом продажу на електронному аукціоні, об`єкт нерухомого майна комунальної власності Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області в особі Кілійської міської ради, а саме приміщення № 7 за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Виконавчого комітету Кілійської міської ради № 516 від 15 листопада 2024 року затверджено протокол засідання аукціонної комісії, умови продажу (додаткові умови продажу), інформаційне повідомлення про проведення аукціону об`єкту малої приватизації. Позивач приймав участь в електронному аукціоні № SPD001-UA-20241203-60610 за допомогою електронної торгової системи для проведення електронних аукціонів «Е-tender» з метою придбання у власність даного нерухомого майна. Згідно з протоколом (підписаний ЕЦП) про результати електронного аукціону № SPD001-UA-20241203-60610, що затверджений рішенням органу приватизації і проведений ТОВ «Е-Тендер», його переможцем став ОСОБА_1 , який запропонував найвищу ціну лоту: 20366 грн. 73 коп. В подальшому, позивачем було сплачено кошти за придбаний з аукціону лот. Надалі позивач та відповідач, відповідно до вимог законодавства, звернулися до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Листом № 20/01-16 від 15 січня 2025 року нотаріусом було відмовлено в посвідченні договору купівлі-продажу, з причини того, що 19 грудня 2024 року Україна зазнала наймасштабнішої кібератаки на урядові сайти, у зв`язку із чим призупинили роботу основні системи Міністерства юстиції, якими зобов`язані нотаріуси користуватися до вчинення правочину, що унеможливило вчинення нотаріальної дії. У зв`язку із відмовою нотаріуса вчиняти нотаріальні дії та наявністю об`єктивних обставин, які унеможливлюють проведення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно, виконавчим комітетом Кілійської міської ради прийнято Рішення № 41 від 15 січня 2025 року, відповідно до якого вирішено зупинити строки на укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області в особі Кілійської міської ради спірних нежитлових приміщень до відновлення доступу до усіх Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна за результатами електронного аукціону. В свою чергу, позивачу від виконавчого комітету Кілійської міської ради було надіслано лист із вихідним № 113/12/25 від 09 січня 2025 року, яким повідомлено наступне: «Доводимо до Вашого відома, що після того як буде відновлена робота вищезазначених реєстрів з Вами буде укладено договір купівлі-продажу об`єкту малої приватизації нежитлових приміщень № 7, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,0 кв.м., відповідно до вимог чинного законодавства». Таким чином, станом на день подачі позову позивач не міг у 25-денний строк зареєструвати право власності на нерухоме майно за собою, що значно ускладнило користування ним. Позивач вважав, що така бездіяльність з боку відповідача порушує гарантоване конституцією право власності, у зв`язку із чим просив суд:

- визнати Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нерухомого майна: Нежитлових приміщень №7, загальною площею 14,0 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та Кілійською міською радою - дійсним.

- визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення №7, загальною площею 14,0 кв.м., розташовані на першому поверсі 2-х поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що складаються з двох приміщень, а саме: приміщення 1 - площею 3,5 кв.м., приміщення 2 - площею 10,5 кв.м.

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 25 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, на виконання вимог закону, позивачем у передбачений законом строк було подано заяву про посвідчення договору купівлі-продажу та реєстрацію нерухомого майна у ДРРП.

Однак, у зв`язку із тим, що внаслідок хакерської атаки у грудні 2024 року призупинили роботу основні системи Міністерства юстиції, нотаріус не здійснив нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, та не зареєстрував право власності за ОСОБА_1 .

Апелянт вважає, що між сторонами дійсно було укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нерухомого майна, однак нотаріально посвідчити договір не вбачається за можливе що, однак, не може створювати для позивача перешкоди у здійсненні його права власності на майно, а тому позов про визнання права власності за позивачем підлягає задоволенню.

Сторони про розгляд справи на 12 травня 2026 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Враховуючи викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 328449962 від 07 квітня 2023 року, у власності Кілійської міської ради перебуває нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Кілійської міської ради № 1833/VІІІ/31 від 28 квітня 2023 року було вирішено затвердити до приватизації, шляхом продажу на електронному аукціоні, об`єкт нерухомого майна комунальної власності Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області в особі Кілійської міської ради, а саме нежитлові приміщення № 7 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,0 кв.м.

Рішенням Виконавчого комітету Кілійської міської ради № 516 від 15 листопада 2024 року затверджено протокол засідання аукціонної комісії, умови продажу (додаткові умови продажу), інформаційне повідомлення про проведення аукціону об`єкту малої приватизації.

Згідно з протоколом (підписаний ЕЦП) про результати електронного аукціону № SPD001-UA-20241203-60610, що затверджений рішенням органу приватизації і проведений ТОВ «Е-Тендер», дата та час початку електронного аукціону: 11.12.2024 09:40:00, дата та час завершення електронного аукціону: 11.12.2024 16:25:30 переможцем аукціону став ОСОБА_1 , який запропонував найвищу ціну лоту: 20366 грн. 73 коп. за нежитлові приміщення № 7 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 14,0 кв.м.

Згідно платіжної інструкції №0.0.4056519623.1 від 10 грудня 2024 року, ОСОБА_1 було сплачено гарантійний внесок за участь в аукціоні № SPD001-UA-20241203-60610 у сумі 4073,35 грн.

Згідно платіжної інструкції №0.0.4079777360.1 від 19 грудня 2024 року, ОСОБА_1 перераховано залишок коштів за аукціоном № SPD001-UA-20241203-60610 від 11 грудня 2024 року в розмірі 17270,98 грн.

Листом від 09 січня 2025 року № 113/12/25 виконавчий комітет Кілійської міської ради повідомив ОСОБА_1 про виниклі обставини з укладанням договору купівлі-продажу, які пов`язані з кібератакою на державні реєстри.

Так, Виконавчий комітет Кілійської міської ради звернувся до приватного нотаріуса Єфіменко М.Д. щодо посвідчення договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна комунальної власності Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району одеської області в особі Кілійської міської ради, а саме приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 , на що отримано відповідь (лист №20/01-16 від 15 січня 2025 року) про те, що 19 грудня 2024 року Україна зазнала наймасштабнішої кібератаки на урядові сайти, призупинили роботу основні системи Міністерства юстиції, якими нотаріуси зобов`язані користуватися до вчинення правочину, тому немає можливості вчинити нотаріальну дію з укладення договору купівлі-продажу, але вказано на те, що строк на укладання договору може бути подовжено в судовому порядку.

Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради №41 від 15 січня 2025 року було зупинено строк на укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області в особі Кілійської міської ради – спірних нежитлових приміщень, оскільки приватним нотаріусом Марією Єфіменко було відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу у зв`язку із зупиненою роботою системи Міністерства юстиції.

Крім того, Виконавчий комітет Кілійської міської ради звертався до Фонду державного майна щодо надання роз`яснень із виниклої ситуації, на що отримав відповідь (вх. від 15 січня 2025 року № 348/12/25), із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1445, якою зупинено строки адміністративного провадження, надання публічних (електронних публічних) послуг, що надаються з використанням єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, до відновлення доступу до зазначених реєстрів.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції . Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Частиною 4 ст. 656 ЦК України визначено, що до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі №665/2266/16-ц (провадження №61-29416св18), від 30 жовтня 2019 року у справі № 140/2001/17 (провадження №61-48764св18), від 22 лютого 2021 року у справі №545/440/18 (провадження №61-1111св20) та від 21 квітня 2023 року у справі №469/159/13-ц (провадження № 61-7145св22).

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Виходячи із визначення поняття електронного аукціону (спосіб продажу об`єкту приватизації з визначенням переможця), положень ст. ст. 1, 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджено постановою КМУ від 10 травня 2018 року № 432, останній завершується укладенням договору купівлі-продажу та опублікуванням інформації про результати приватизації з прийняттям рішення про її завершення.

Здійснення оплати за виграний лот та укладення договору купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону є етапами проведення відповідної приватизації.

Таким чином, проведення електронних аукціонів є своєрідним переддоговірним процесом, результатом якого є укладення договору купівлі-продажу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 305/1468/16-ц, провадження № 61-9087св21, зазначено, що визнання дійсним договору (конвалідація) на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми пов`язується саме з відсутністю нотаріального посвідчення і це зумовлює їх нікчемність). Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України конвалідація можлива за наявності таких умов: досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору; наявність письмових доказів досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору; повне або часткове виконання договору; ухилення однією зі сторін від його нотаріального посвідчення.

Виходячи з фактичних обставин, які були встановлені судом в ході розгляду справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено факту втрати стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин, а також не доведено факт ухилення відповідача від укладення такого договору.

Так, відповідачем після відмови нотаріуса у посвідченні відповідного договору купівлі-продажу, 15 січня 2025 року було прийнято рішення № 41 про зупинення строків на укладення відповідного договору та вирішено продовжити строк його укладення з дня відновлення доступу до усіх Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна за результатами електронного аукціону.

Отже, відповідачем вчинялись дії, спрямовані на завершення процедури приватизації та набуття позивачем по справі, права власності на майно, що було вставлене на продаж на відповідному електронному аукціоні.

Доказів на підтвердження того факту, що після прийняття відповідного рішення та відновлення доступу до відповідних Реєстрів позивач звертався до відповідача із заявами/вимогами вчинити визначені діючим законодавством дії щодо укладення договору купівлі-продажу, а відповідач відмовив у вчиненні відповідних дій чи проігнорував відповідні заяви, стороною позивача суду не надано.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Необґрунтованими при цьому є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що між сторонами дійсно було укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нерухомого майна, однак нотаріально посвідчити договір не вбачається за можливе що, однак, не може створювати для позивача перешкоди у здійсненні його права власності на майно.

Колегія суддів приймає до уваги, що позивач не надав доказів, які б відповідали вимогами ст. ст. 77-81 ЦПК України та свідчили б про ухилення Кілійської міської ради від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна після відновлення роботи державних реєстрів 20 січня 2025 року, а також не надав доказів на підтвердження відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо відчуження нерухомого майна після 20 січня 2025 року.

Таким чином, жодних доказів на підтвердження обставин, що перешкоджали нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нежитлових приміщень у період з 20 січня 2025 року до моменту звернення до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 не надано.

У зв`язку із викладеним, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2025 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25 червня 2025 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 12 травня 2026 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді Є.С. Сєвєрова

О.М. Таварткіладзе