Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №514/833/25 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №514/833/25

Провадження по справі № 2/514/253/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд у складі:

головуючого суді Кирилюк І.М.

при секретарі судового засідання Царан К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет»" (далі - ТОВ «Фінпром маркет») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінпром маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 31 травня 2021 року №39861924.

В обґрунтування позову зазначено, що 31 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №39861924, на умовах якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти у сумі 7000 грн. Строк позики складав 30 днів зі сплатою процентів у розмірі базової процентної ставки (фіксованої) - 1,99 % в день. Відповідач підписала договір електронним цифровим підписом відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора (електронного підпису mOR3iWys8U), що був надісланий позикодавцем на вказану нею електронну адресу anna.tsurkan.97@mail.ru у визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» порядку.

Оскільки перерахування коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок відповідачки був технічно неможливим, позикодавець для виконання умов договору залучив установу ТОВ «ФК «Фінекспрес» (платіжна установа), яка надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, та перерахував на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7000,00 грн.

ТОВ «ФК Фінекспрес» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», прийняло до виконання платіжну інструкцію, надану за допомогою АРІ-інтерфейсу позикодавцем та завершило платіжну операцію 31.05.2021 року на суму 7000,00 грн, перерахувавши за номером платіжної картки відповідачки, зазначену суму грошей, номер платежу №1аefc0b0-e7b1-4fda-802a-934dacd5520f.

Отже зобов`язання за договором позики позикодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконав у повному обсязі.

19.11.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №1911, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за договором позики від 31.05.2021 року №75457412.

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, зокрема за договором позики від 31.05.2021 року №75457412.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 03.04.2023 року до вказаного договору факторингу №030423-ФК ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідачки у сумі 22 456,00 грн, з яких: 7000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу, 15456 грн 00 коп - відсотки, нараховані на суму заборгованості.

Також позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого ним судового збору в розмірі 2422,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 26 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву.

09.07.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка просить відмовити у задоволенні позову з підстави пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки з моменту порушення умов договору позики минуло понад три роки.

19.07.2025 року на адресу суду від керівника ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. (повноваження підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що строк позовної давності позивачем не порушений, посилаючись на п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

ТОВ «Фінпром Маркет» належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. На задоволенні позову наполягає.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Просила відмовити у позові.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків

Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ТОВ "Фінпром маркет", є юридичними особами, які мають право на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

31.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №75457412 (далі - договір позики), на умовах якого позикодавець надав останній грошові кошти у сумі 7000,00 грн. на строк - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі базової процентної ставки (фіксованої) - 1,99 % (139 грн 30 коп) в день.

Договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора mOR3iWys8U), надісланого позикодавцем на електронну адресу позичальника - anna.tsurkan@mail.ru, як це передбачено порядком, встановленим ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з умовами укладеного договору позики, його підписання відповідачем підтверджує факт ознайомлення з формуляром Правил надання грошових коштів у позику, розробленим серед іншого відповідно до вимог Закону України "Про споживче кредитування", розміщених за електронною адресою-посиланням, зазначеним у договорі (далі-Правила позики), та приєднанням до договору на цих умовах.

Вказані обставини підтверджуються копією договору (а.с. 16 на звороті, 17), Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»( а.с.17 на зворті-28), довідкою про ідентифікацію (а.с. 29).

Позикодавець 31.05.2021 року на виконання п. 1 договору позики перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 із залученням для виконання такої платіжної операції ТОВ «ФК «Фінекспрес», що надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів у безготівковій формі без відкриття рахунків (витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, рішення Національного Банку України рішення від 29 січня 2016 року №37).

Зазначені обставини підтверджуються платіжною інструкцією № 1аefc0b0-e7b1-4fda-802a-934dacd5520f від 31.05.2021 року, складеною та підписаною в електронній формі платіжною установою, що є первинним бухгалтерським документом) (а.с. 31).

Згідно з довідкою, виданою ТОВ «ФК «Фінекспрес» компанія прийняла платіжну інструкцію, надану за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершила платіжну операцію 31.05.2021 року на суму 7000,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу №1аefc0b0-e7b1-4fda-802a-934dacd5520f ( а.с. 30).

Таким чином позикодавець на виконання Договору позики виконав зобов`язання, передав відповідачу у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, за участі платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», яка надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

У позовній заяви позивач зазначив, що на виконання умов укладеного договору позики, ОСОБА_1 погасила частину заборгованості у сумі 762,30 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором на час звернення до суду із позовом, згідно з наданим позивачем у цій справі розрахунком, складає 22396,50 грн: 7000 грн 00 коп - заборгованість за позикою та 15 396 грн 50 коп - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами ( а.с. 5-7).

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк», яка була витребувана судом на клопотання представника позивача, картковий рахунок № НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та 31.05.2021 на вказаний картковий рахунок здійснено зарахування коштів в розмірі 7000,00 грн (а.с. 95).

19.11.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №1911, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за договором позики від 31.05.2021 року №75457412 (а.с.32 зв.б.-36).

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, зокрема за договором позики від 31.05.2021 року №75457412 (а.с.43-47).

Згідно з реєстром права вимоги від 03.04.2023 року до вказаного договору факторингу № 030423-ФК ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідачки у сумі 22 456 грн, з яких: 7000 грн 00 коп - заборгованість за основним боргом та 15 456 грн 00 коп - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами (а.с. 51 зв.б.-52).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ст. 509 Ц К України)

Сторонами у зобов`язанні є і боржник і кредитор ( ст. 510 Ц К України)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Укладення договору є підставою для виникнення зобов`язань (ч.2 ст.11 ,ч.2 ст. 509 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1054 ЦК України).

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором ( п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживне кредитування»).

Кредитодавцем у розумінні зазначеного Закону є банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати споживчі кредити ( п.7 ч.1 ст. 1 Закону «Про споживче кредитування»).

Порядком споживчого кредитування передбачено, що кредитодавець встановлює можливість укладення договору про споживчий кредит на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача (ч.2 ст. 14 Закону України «Про споживне кредитування»).

Відповідно до Закону «Про споживче кредитування» та Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» такий договір може укладатися шляхом приєднання, коли він складається із індивідуальної і публічної частини договору (ст. 634 ЦК України, ч.2 ст. 13 Закону «Про споживче кредитування», ч.5 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).

Положеннями ЦК України, які застосовуються до відносин за кредитним договором, передбачено, що такий договір є укладеним з моменту передання грошей. Позичальник зобов`язаний повернути грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1046 ЦК України ст.1049 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, серед іншого, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Згідно з вимогами Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу (ч.2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування»).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) ( ч.1 ст.1077 ЦК України).

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором споживчої позики, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінпром маркет», суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості.

Позиція суду щодо застосування строку позовної давності полягає у наступному.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Разом з цим, відповідно до п.12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Цей пункт був виключений Законом №4434-IX, що набрав чинності 4 вересня 2025 року

Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року по 04.09.2025 перебіг строків позовної давності зупинено.

Отже, позивач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи питання щодо обгрунтованості заявленої у позові суми кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст. 1054 ЦК України це правило застосоувється до відносин за кредитним договором.

У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 05 квітня 2023 року 910/4518/16 Велика палата Верховного Суду виснувала, що після спливу визначеного договором строку (терміну) кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

У цій справі судом встановлено, що сторони кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 визначили у договорі строк кредитування у 30 днів.

Як убачається із доданого до позову розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом у сумі 15396 грн 50 коп нараховані поза межами визначеного договором строку кредитування (116 днів замість 30 днів).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості, котра підлягає стягненню з ОСОБА_1 за кредитним договором становить 10 416 грн 70 коп , яка складається з: 7000 грн (основний борг), 4179 грн - (сума процентів за користування позикою за 30 днів - строку кредитування) мінус 762 грн 30 коп (погашеної відповідачем суми заборгованості).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1127 грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 року, укладеного з адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (додаток № 1 до договору), платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 20.03.2025 року № 579933657.1 на суму 350 000 грн, акта приймання-передачі наданої правничої допомоги (додаток № 2 до договору) на суму 3500 грн, яка полягала у вивчені документів та підготовці позовних матеріалів.

У постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду висловила позицію, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ураховуючи складність справи, проведену правничу роботу, часткове задоволення позовних вимог, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про заявлені витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1700 грн та відповідає засадам розумності та співмірності та підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики №75457412 від 31.05.2021 року у сумі 10 416 (десять тисяч чотириста шістнадцять) грн 70 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (ЄДРПОУ 43311346) судовий збір у сумі 1127 (одну тисячу сто двадцять сім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 700 (одну тисячу сімсот) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, у разі якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Кирилюк