Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №606/279/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/279/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів адвоката Кобринчук О.М.,

представника відповідача Борецької Л.В.,

представника третьої особи: Студент О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр про повернення дитини на виховання батьків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися через свого представника адвоката Кобринчук О.М. до суду з позовом до Органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр, в якому просять повернути їм на виховання їхнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було відібрано на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03.06.2024 у справі №606/576/24, без позбавлення батьківських прав.

На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що вони є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На цей час ситуація в сім`ї змінилася. Батьки повністю налагодили стосунки із сином, між ними панує взаєморозуміння. Дитина отримала дозвіл відвідувати батьків і на вихідні приїжджає додому до батьків з навчально-реабілітаційного центру. Батьки беруть активну участь у житті сина: цікавляться його навчанням та забезпечують усім необхідним у міру своїх доходів. Батько дитини тепер більше часу проводить вдома, тому має можливість приділяти синові належну увагу та догляд. Позивачі переконані, що зможуть позитивно впливати на поведінку сина та виховувати його в атмосфері любові та поваги. Оскільки вдома створено належні умови для проживання дитини, батьки просять повернути сина, ОСОБА_1 , їм на виховання.

Ухвалою суду від 02.03.2026 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

01.04.2026 до суду подано висновок органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради Тернопільської області, затверджений рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 26.03.2026 №89.

Ухвалою суду від 01.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.05.2026.

У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача: Органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради Борецька Л.В. підтримала висновок органу опіки та піклування, просила задовольнити позовні вимоги та пояснила, що за результатами проведеної роботи з сім`єю встановлено доцільність повернення дитини батькам. Представник зазначила, що між ОСОБА_1 та його батьками відновлено стійкий емоційний зв`язок, а за місцем проживання позивачів створено умови для належного виховання сина. Враховуючи стійке та усвідомлене бажання самого неповнолітнього повернутися у сім`ю, орган опіки та піклування вважає, що на даний час причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру, у судовому засіданні зазначила, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінили свою поведінку та ставлення до виконання батьківських обов`язків, виявляють щиру турботу про сина, який виявляє бажання повернутися до батьків. Представник просила задовольнити позовні вимоги, оскільки на даний час повернення дитини на вихованням батькам буде відповідати інтересам дитини.

У судовому засіданні також було заслухано думку неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , який повідомив суду, що він виявляє бажання повернутися до батьків для спільного проживання.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх повній сукупності, встановив наступні обставини.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03.06.2024 відібрано малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав.

Передано малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області для подальшого її влаштування.

Згідно рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області від 30.07.2024 за №369, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано правовий статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області від 30.07.2024 за 370, затверджено висновок органу опіки та піклування про влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на повне державне забезпечення. Влаштовано дитину позбавлену батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на повне державне забезпечення в Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр.

Наказом Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру від 16.08.2024 за №90-к призначено опікуном неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заступника директора з виховної роботи ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 12.06.2010, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12.06.2010.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є інвалідами ІІ групи з дитинства довічно, що підтверджується довідками МСЕК серії МСЕ №056072, АВ №0620725 та отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю, що підтверджується довідками про доходи ОСОБА_2 №7962 7597 8039 6924, № НОМЕР_2 , довідкою про розмір отриманих виплат ОСОБА_1 , довідки про отримання допомоги від 05.03.2026 за №16.

Згідно довідок Вербовецького старостинського округу Теребовлянської міської ради №16/16-08/20, 16/16-08/19 від 13.02.2026, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає і зареєстрований в АДРЕСА_1 . В даний час проживає разом з дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 навчався в Заліщицькій школі-інтернаті, з 09.02.2021 проживав в селі Вербівці, за час проживання скарг на поведінку не поступало.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 13.02.2026 встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ гр. заг.захв., проживає в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 , інвалідом є інвалідами ІІ гр. заг.захв. В господарстві не утримують нічого. Умови проживання задовільні.

Згідно з Витягами з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 станом на 04.03.2026, 05.03.2026 до кримінальної відповідальності не притягувалися, незнятої чи непогашеної судимості не мають та в розшуку не перебувають.

Відповідно до довідки головного спеціаліста служби у справах дітей Теребовлянської міської ради про проведену бесіду із дитиною ОСОБА_1 від 19.03.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджує своє бажання повернутися до родини та проживати разом із батьками.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Теребовлянської міської ради №18 від 20.03.2026 рекомендовано службі у справах дітей міської ради підготувати висновок органу опіки та піклування про доцільність повернення неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виховання та утримання батькам — ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з наданою інформацією (додаток до листа №01-02/118 від 16.03.2026), сім`я ОСОБА_1 з 03.02.2025 року перебуває під соціальним супроводом з метою реінтеграції сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сімейне середовище. За цей період батьками створено належні умови для проживання дитини, зокрема облаштовано окрему кімнату зі спальним та робочим місцями. Батьки сумлінно виконують індивідуальний план та дотримуються рекомендацій фахівців, при цьому батько виявляє високий виховний потенціал і розуміння особливих потреб сина. Враховуючи спільне бажання батьків та дитини щодо відновлення спільного проживання, повернення дитини в сім`ю є доцільним за умови подальшої соціальної підтримки.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Відповідно до частини першої статті 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

За правилом частини першої статті 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з частиною третьою статті 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали.

Виконавчим комітетом Теребовлянської міської ради (рішення №89 від 26.03.2026) затверджено висновок про доцільність повернення неповнолітнього ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на виховання батькам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення обґрунтовано результатами успішної реінтеграції дитини в сім`ю: протягом 2025–2026 років батьки систематично забирали сина додому на вихідні, забезпечуючи належний догляд та медичний супровід. За час соціального супроводу в помешканні створено задовільні житлові умови та облаштовано дитячу кімнату.

Попри наявність у батьків ІІ групи інвалідності, встановлено їхній достатній батьківський потенціал та щире бажання дитини повернутися в родину. З огляду на викладене, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини (рішення №18 від 20.03.2026), орган опіки та піклування вважає доцільним повернення неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитини позбавленої батьківського піклування, на виховання та утримання батькам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оцінивши комплексно прагнення батьків та дитини, врахувавши обставини життя кожного, можливість створення позивачами належних умов проживання та виховання сина ОСОБА_1 , їхнє прагнення забезпечити догляд та виховання дитини, організувати своє повсякденне життя та забезпечити благополуччя дитини, суд дійшов висновку, що умови, які стали підставою для ухвалення рішення про відібрання дитини від позивачки на час розгляду справи відпали.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр про повернення дитини на виховання батьків.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про відібрання дітей і повернення їх тому, з ким вони проживали.

Таким чином, суд вважає за доцільне допустити негайне виконання рішення щодо повернення дитини на виховання батькам

Керуючись статтями 4,12,265,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр про повернення дитини на виховання батьків - задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , на виховання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, місцезнаходження: вул.Кн.Василька, 104а, м.Теребовля, Тернопільська обл., ЄДРПОУ 04058456;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр, місцезнаходження: вул. Залізнична, 8, м.Теребовля, Тернопільська обл., ЄДРПОУ 04590984.

Повний текст рішення суду складено 13.05.2026.

Суддя А.В.Мельник