Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №456/1259/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1259/26

Провадження № 3/456/769/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

21 квітня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , працюючої лікарем санаторію «Моршинський»,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.02.2026 о16:08 у м. Стрию Львівської області по вул. Галицька, 10, керуючи автомобілем марки «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку руху, а саме: при повороті ліворуч, не переконалася у безпеці маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював обгін, під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 10.1, 2.3.б ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклики суду не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП.

Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

До вказаних висновків суд дійшов, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що остання була добре обізнана з фактом складення на неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, про що свідчить її підпис у протоколі та поясненні по суті порушення. Слід звернути увагу на той факт, що ОСОБА_1 не заявляла жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків. Крім того, захисник ОСОБА_1 адвокат Решота В.В. 19.03.2026 подав до суду письмові пояснення, в яких просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, так як винуватцем ДТП вважає саме іншого учасника дорожнього руху ОСОБА_2 , відносно якого також складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, що, на його думку, виключає винуватість ОСОБА_1 , або застосувати найменш обтяжливе адміністративне стягнення у виді штрафу, врахувавши, що ОСОБА_1 є лікарем санаторію «Моршинський», позитивно характеризується за місцем роботи, протягом останніх 10 років до адміністративної відповідальності не притягувалася, відсутні будь-які обставини, що обтяжують відповідальність.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 10.1. Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з п. 2.3б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена протоколом серії ЕПР1 №598345 від 22.02.2026; схемою місця ДТП, яка сталася 22.02.2026, на якій схематично зображено місце вчинення ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.02.2026, які підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зазначені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надано.

Сам факт складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно іншого учасника ДТП ОСОБА_2 не свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки остання, будучи учасницею дорожнього руху, була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою, під час зміни напрямку руху, а саме: при повороті ліворуч, не переконалася у безпеці маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював обгін, під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 10.1, 2.3.б, ПДР.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення в особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняла на себе й обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю доведеним факт порушення ОСОБА_1 як учасницею дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого нею правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Керуючись ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Л.В.Гула